Здача порожняка на інші підрозділи. Рисунок 1.3 - Схема густоти руху порожніх вагонів, тис

Рисунок 1.3 - Схема густоти руху порожніх вагонів, тис. ваг

Згідно зі схемою порожніх вагонопотоків необхідно визначити густоту порожніх вагонопотоків і розрахувати пробіги порожніх вагонів. Результати розрахунків занести до таблиці 1.2

Таблиця 1.2 – Пробіги порожніх вагонів

Використовуючи дані таблиць 1.1 та 1.2, слід визначити загальну густоту і пробіг навантажених та порожніх вагонів, а також загальний пробіг вагонів на відділенні. Ці дані занести у таблицю 1.3.

Таблиця 1.3 – Загальний пробіг навантажених і порожніх вагонів

Після цього за схемами навантажених та порожніх вагонопотоків визначаються величини прийому навантажених і порожніх вагонів з сусідніх відділень і здачі їх на сусідні відділення. Ці дані заносяться у таблицю 1.4

Таблиця 1.4 – Прийом і здача навантажених і порожніх вагонів, тис. вагонів у рік.

В курсовій роботі тонно-кілометри нетто експлуатаційні визначаються по ділянках і напрямках множенням пробігу навантажених вагонів на динамічне навантаження на фізичний вагон. Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів проводиться в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Розрахунок експлуатаційних тонно-кілометрів нетто

* Динамічне навантаження прийняти для всіх варіантів у напрямку "туди " - 48 т/ваг, "назад " - 46 т/ваг.

Тонно-кілометри брутто враховують пробіг вантажу (тонно-кілометри нетто) і тари вагонів (тонно-кілометри навантажених і порожніх вагонів) та визначають обсяг перевізної роботи локомотивів.

Розрахунок тонно-кілометрів брутто визначається за формулою:

(1.3)

де - загальні вагоно-кілометри (таблиця 1.3);

- експлуатаційні тонно-кілометри нетто;

g _т - вага тари вагона (прийняти 23 т).

Розрахунок тонно-кілометрів брутто виконати по формі таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 – Розрахунок вантажообігу відділка

Загальні тонно-кілометри брутто складаються з тонно-кілометрів брутто транзитних та тонно-кілометрів збірних поїздів. Тому тонно-кілометри розподіляють за категоріями поїздів.

Для цього використовують дані про сумарну величину навантаження і вивантаження на ділянках підрозділу. Пробіги навантажених вагонів у збірних поїздах визначають таким чином. Припускається, що навантаження і вивантаження здійснюється рівномірно на усіх проміжних станціях ділянки, які мають вантажну роботу, і кожний вагон, який іде під вивантаження або після вивантаження, проходить приблизно половину довжини ділянки. Тому пробіги навантажених вагонів у збірних поїздах дорівнюють:

(1.4)

де - навантаження на ділянці за ріку вагонах;

- вивантаження на ділянці за рік у вагонах;

l_діл - довжина ділянки, км.

Середня вага вагона, яка необхідна для розрахунку тонно-кілометрів брутто, які виконують збірні поїзди, визначається діленням загальної величини тонно-кілометрів брутто вантажних вагонів (таблиця 1.6) на вагоно-кілометри навантажених вагонів (таблиця 1.3).

(1.5)

Тоді тонно-кілометри брутто навантажених вагонів у збірних поїздах визначаються множенням величини вагоно-кілометрів у збірних поїздах на середню вагу брутто навантаженого вагона:

(1.6)

Цей розрахунок виконується окремо по ділянках і напрямках.

У збірних поїздах рухаються не тільки навантажені, але й порожні вагони.

Для спрощення розрахунків усі суховантажні вагони, які звільняються з-під вантажів, на цій же станції навантажуються знову, якщо маються вантажі для навантаження. За цих умов пробіг порожніх вагонів у збірних поїздах визначається за формулою:

(1.7)

Якщо навантаження більше ніж вивантаження, то в рахунок береться різниця ∑n_нав-∑n_вив. Вага брутто порожнього вагона дорівнює вазі його тари.

Отже, тонно-кілометри брутто порожніх вагонів визначають множенням величини пробігу порожніх вагонів у збірних поїздах на вагу тари вагона:

(1.8)

Розрахунки зводяться в таблицю 1.7.

При визначенні пробігів в поїздо-кілометрах необхідно відповідні тонно-кілометри брутто поділити на середню вагу навантаженого поїзда (таблиця А.6) або на середню вагу порожнього поїзда (приймається для всіх варіантів у розмірі 1300 т). Розрахунок пробігу поїздів () заноситься у таблицю 1.8.

Таблиця 1.7 - Розподіл роботи в тонно-кілометрах брутто по категоріях поїздів

Таблиця 1.8 - Розрахунок пробігів поїздів

Ділянка	Збірні поїзди	Транзитні поїзди	Загальні поїздо- кіломе- три, тис.
Тон-но-кіло-мет-ри брут-то млн.	Вага поїзда*, т.	Поїздо-кіломет-ри, тис.	Тонно-кілометри (брутто), млн.	Вага поїзда Qбр,т	Поїздо-кілометри, тис.
Наван- тажені	Поро жні	Наван-тажені	Порож-ні	Наван- тажені	Поро- жні
А-Б
Б-А
Разом
Б-В
В-Б
Разом
Усього довжина ділянки

* Вага збірного поїзда подається для всіх варіантів

Далі визначається лінійний пробіг локомотивів (), який складається з пробігу локомотивів у голові поїздів ( - дорівнює поїздо-кілометрам) та одинокого пробігу локомотивів ().

Одинокий пробіг локомотивів визначається як різниця між пробігами поїздів "туди" і "назад ". Розрахунок лінійного пробігу локомотивів зводиться у таблицю 1.9.

Таблиця 1.9 – Лінійний пробіг локомотивів, тис. лок-км.

Ділянка	Пробіг локомотивів у голові поїздів	Одинокий пробіг локомотивів,	Лінійний пробіг локомотивів,
туди	назад	усього
А-Б
Б-В
Разом

Середні розміри руху поїздів визначаються на основі як відношення середньодобових поїздо-кілометрів на довжину ділянки. Розрахунок ведеться у таблиці 1.10 окремо по ділянках та напрямках, для навантажених і порожніх поїздів.

Таблиця 1.10 – Середні розміри руху поїздів

Таблиця 1.11 – Експлуатаційний парк поїзних локомотивів

Потрібний експлуатаційний парк локомотивів визначається як відношення загальних локомотиво-годин на 24:

(1.9)

де - сума за добу локомотиво-годин на ділянці, простоїв в основному і оборотному депо, пунктах зміни локомотивних бригад.

Розрахунок експлуатаційного парку поїзних локомотивів виконується у таблиці 1.11.

Час, який витрачається локомотивами на ділянці, визначається як відношення довжини ділянки на дільничну швидкість (таблиця А.6), а потім помножується на кількість поїздів або одиноких локомотивів на ділянці.

Час простою на деповських станціях і в пункті зміни локомотивних бригад дорівнює нормі простою на один поїздів, помножений на кількість поїздів. Норми простою наведені в додатках (таблиця А.6)

Кількість поїздів та одиноких локомотивів на ділянках визначається згідно з таблицею 1.10. Дільнича швидкість одиноких локомотивів приймається згідно з таблицею А.6.

Кількість транзитних поїздів складається з транзитних навантажених та транзитних порожніх поїздів.

Кількість одиноких локомотивів визначається як модуль різниці між кількістю транзитних поїздів у парному та непарному напрямках.

Для визначення потрібного робочого парку вагонів треба розрахувати витрати часу на виконання окремих елементів роботи вагонів. Це витрати вагоно-годин на роботу в поїздах, простої на вантажних і технічних станціях. Вагоно-години в поїздах визначаються відношенням загальної величини вагоно-кілометрів на дільничну швидкість:

(1.10)

Розрахунок вагоно-годин в поїздах виконується за формою таблиці 1.12.

Вагоно-години простою під вантажними операціями визначаються множенням норми простою вагона під однією операцією на кількість операцій:

(1.11)

де t_во - норма простою вагона під однією вантажною операцією (таблиця А.6);

- кількість вантажних операцій.

Розрахунок вагоно-годин під вантажними операціями занести у таблицю 1.13.

Кількість вантажних операцій визначаємо за обсягом навантаження і вивантаження.

Всі вантажні операції підрозділяються на подвійні та одиночні.

Кількість подвійних операцій визначаємо, виходячи із умови, що усі вагони після вивантаження, крім цистерн, використовуються під навантаження. Цистерни подвійних операцій не мають.

Таблиця 1.12 - Вагоно-години в поїздах

Таблиця 1.13 - Вагоно-години простою під вантажними операціями

Кількість подвійних вантажних операцій визначається за формулою (1.12).

(1.12)

де - вивантаження суховантажів та кам’яного вугілля;

- навантаження суховантажів та кам’яного вугілля.

Кількість одиночних вантажних операцій визначається за формулою (1.13).

(1.13)

де - кількість цистерн з-під вивантаження;

- - кількість цистерн, які навантажуються.

Для розрахунку витрат часу простою транзитних вагонів на технічних станціях необхідно визначити кількість транзитних вагонів. Для цього згідно з рисунком 1.2 та рисунком 1.3 необхідно визначити загальну кількість навантажених і порожніх вагонів, які прибувають на кожну станцію, а також кількість місцевих вагонів. До місцевих відносяться вагони, які вивантажуються на кожній станції, а також порожні вагони, які відчіпляються від порожняка і використовуються під завантаження. Різниця між вагонами, які прибули на станцію, та місцевими дає кількість транзитних вагонів.

Далі кількість транзитних вагонів помножуємо на норму простою на технічних станціях і визначаємо вагоно-години простою на технічних станціях (таблиця А.6). Розрахунок вагоно-годин простою на технічних станціях подається у таблиці 1.14.

Таблиця 1.14 – Вагоно-години простою на технічних станціях

За даними загальної добової витрати вагоно-годин визначаємо потрібний робочій парк вагонів:

(1.14)

де - вагоно-години в поїздах за добу;

- вагоно-години простою під вантажними операціями за добу;

- вагоно-години простою на технічних станціях за добу.

Date: 2015-07-17; view: 434; Нарушение авторских прав