Загальнодержавна реферативна база даних Україніка наукова як ядро Національної системи реферування

Закон України "Про Національну програму інформатизації" (N 74/98-ВР від 4 лютого 1998 р.) визначає одним з головних програмних завдань бібліотек формування національних інформаційних ресурсів, які стають ключовими чинниками соціально-економічного прогресу та розвитку демократії. Серед першочергових питань на шляху вирішення цього завдання — проблема створення Національної системи реферування української наукової літератури з метою аналітико-синтетичної переробки вітчизняного потоку наукової інформації, кумуляції та депозитарного зберігання результатів переробки у відповідних базах даних (БД) і забезпечення багатоаспектного використання цих інформаційних ресурсів.

Світовий досвід показує, що саме реферативні БД і реферативні журнали (РЖ) не лише здійснюють оперативне інформування різних категорій користувачів про поточну наукову літературу, а й сприяють ретроспективному пошуку друкованих матеріалів, зменшують негативний вплив, пов'язаного з диференціацією наук розсіювання публікацій, інформують про досягнення в суміжних галузях наук, про інтеграцію наукових напрямів і дисциплін тощо. Значна кількість РЖ зарубіжних країн і, зокрема, Росії дозволяє українським вченим отримати досить повне уявлення про тенденції розвитку світової науки. Однак у цих РЖ практично не репрезентовано потік української наукової літератури. Відсутність цілісної вітчизняної системи реферування публікацій стає завадою на шляху якісного інформаційного обслуговування науковців і фахівців, міждержавного обміну науково-технічною інформацією, виходу інтелектуальних доробок України за її межі та причиною інших втрат, насамперед, у сфері інформаційного суверенітету й авторських прав. У цілому відсутність Національної системи реферування наукових видань робить неможливим вхід України до спільноти інформаційно розвинених держав.

У 90-х роках XX ст. в Україні розпочались роботи зі створення вітчизняних реферативних видань. Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи видається "Медичний реферативний журнал". Книжкова палата України випускає 2 серії РЖ гуманітарного профілю: "Економіка. Економічні науки" та "Політика. Політичні науки". Державна науково-технічна бібліотека України видає РЖ "Депоновані наукові роботи". Центральною науковою сільськогосподарською бібліотекою Української академії аграрних наук організовано видання РЖ "Агропромисловий комплекс України" [1-3]. Однак вся вищевказана реферативна продукція характеризується суттєвими обмеженнями в аспекті видового та тематичного наповнення. Значна кількість українських наукових публікацій, зокрема, книги, брошури, препринти, автореферати дисертацій, продовжувані видання природничого, технічного та гуманітарного профілів до останнього часу залишалися не включеними не лише в світовий, а й у національний інформаційний простір.

Необхідність створення Національної системи реферування обумовила проведення в НБУВ теоретичних досліджень для розробки науково-обгрунтованих засад побудови й організації функціонування такої системи з врахуванням світового досвіду й особливостей організації вітчизняної системи документальних комунікацій. Основним результатом цих досліджень стали два запропоновані нами концептуальні положення, що мають бути покладені в основу створення Національної системи реферування наукової літератури. Перше з них визначає її структуру й функціональну організацію. Згідно цього положення головною концептуальною засадою побудови цілісної системи реферування в Україні має стати поєднання принципів розподіленої аналітико-синтетичної переробки вітчизняної наукової літератури з централізованим формуванням загальнодержавної реферативної бази даних і підтримкою багатоаспектного використання її інформаційних ресурсів. Друге положення визначає організаційні засади технології безпосереднього опрацювання наукової літератури. У відповідності з ним до робіт з реферування публікацій слід залучити, насамперед, індивідуальних і колективних авторів (вчених, фахівців, наукові установи, навчальні заклади), оскільки вони зацікавлені у включенні відомостей про результати своїх досліджень і розробок до національного інформаційного ресурсу, а через нього в світову систему наукових документальних комунікацій.

З викладених концептуальних положень випливає наступна тріада технологічних циклів, що необхідно послідовно виконувати під час практичної реалізації запропонованої моделі реферування української наукової літератури:

· одноразове семантичне опрацювання всього вітчизняного потоку наукових публікацій розподіленими автоматизованими системами у видавництвах і видавничих організаціях, бібліотеках та інформаційних центрах, переважно, на основі використання авторських рефератів та анотацій;

· кумуляція та централізоване формально-логічне опрацювання кооперативно створених масивів реферативної інформації з формуванням загальнодержавної реферативної БД;

· багатоаспектне використання інформаційних ресурсів цієї БД шляхом доведення їх до споживачів у вигляді галузевих серій Українського реферативного журналу (УРЖ), електронних копій журналу на компакт-дисках, а також засобами корпоративних і глобальних комп'ютерних мереж.

У викладеній технологічній тріаді загальнодержавна реферативна БД є ядром Національної системи реферування. Всі вхідні інформаційні потоки з ланок підготовки публікацій, їх видання, розповсюдження, бібліографування та зберігання надходять до цієї бази для централізованого опрацювання (конвертування вхідних файлів у внутрішньосистемный формат БД, авторитетного контролю ряду елементів бібліографічних даних, наукового та літературного редагування отриманих записів) і наступного депозитарного зберігання. Використання створених реферативних ресурсів також здійснюється наоснові загальнодержавної реферативної БД.

Вирішення проблеми створення Національної системи реферування кооперативними зусиллями суб'єктів і об'єктів системи документальних комунікацій України — багатоетапний процес, до якого послідовно підключатимуться всі зацікавлені інституції. На першому етапі основні роботи зі створення загальнодержавної реферативної БД взяли на себе дві найбільші інформаційні установи держави: Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського (НБУВ) та Інститут проблем реєстрації інформації НАН України. У НБУВ у II півріччі 1998 р. було організовано Службу реферування української наукової літератури, перед якою було поставлено наступні завдання:

· визначення методики розподіленої аналітико-синтетичної переробки обов'язкового примірника документів і розробки ресурсозберігаючих (з використанням принципу одноразового вводу даних) комп'ютерних технологій реалізації цієї методики;

· розробки архітектури та форматного, лінгвістичного та програмно-технічного забезпечення загальнодержавної реферативної БД;

· вирішення комплексу питань, пов'язаних з підготовкою до видання УРЖ (склад і тематичне наповнення галузевих серій, періодичність їх випуску тощо) як на паперових носіях, так і на компакт-дисках;

· забезпечення доступу до національних реферативних ресурсів засобами корпоративних і глобальних комп'ютерних мереж.

Вирішенню вищезазначених завдань передував аналіз зарубіжногодосвіду реферування, зокрема діяльності ВІНІТІ та Інституту наукової інформації з суспільних наук (ІНІСН), Chemical Abstracts Service, Institute for Scientific Information та MEDLINE (США) [4-8]. З урахуванням цього досвіду Службою реферування української наукової літератури було, насамперед, визначено критерії відбору публікацій, що підлягають реферуванню [9]. До них віднесено праці українських учених і роботи, які надруковано в Україні (монографії, енциклопедії, довідники, словники, автореферати дисертацій, збірники наукових праць, матеріали конференцій, препринти, серіальні видання).

За основу структури власне реферату прийнято структуру опису публікацій, яку апробовано у ВІНІТІ та ІНІСН (Росія). Мова реферату визначається організацією, що його створює, допускається реферування кількома мовами (українською, англійською, російською). У БД зберігатимуться всі описи, однак під час підготовки УРЖ у відповідності з загальноприйнятою практикою перевага надаватиметься мові оригіналу документа. При пошуці ж інформації в БД користувач матиме можливість обрати ту чи іншу мову інтерфейсу спілкування з системою, котра і визначатиме мову реферату (при наявності альтернатив).

Впорядкування матеріалів у БД здійснюється на основі ієрархічної класифікаційної схеми — "Рубрикатор НБУВ", що являє собою подальший розвиток Бібліотечно-бібліографічної класифікації для універсальних наукових бібліотек [9]. Згаданий рубрикатор не лише ядро лінгвістичного забезпечення БД "Україніка наукова", а й основа для розташування документів у галузевих серіях УРЖ. Під час систематизації матеріалів для більш повного розкриття змісту документа в більшості випадків використовується 3-4 індекси рубрикатора, через це деякі документи відображаються в різних серіях УРЖ.

Основа програмного забезпечення загальнодержавної реферативної БД, що отримала назву "Україніка наукова" — ліцензійна програмна система CDS/ISIS, розроблена ЮНЕСКО для автоматизації бібліотек, архівів і музеїв. Сьогодні вона є найбільш поширеною в своєму класі системою. CDS/ISIS використовується у понад 20 тис. організаціях світу, серед яких Національна бібліотека Португалії, Національна сільськогосподарська бібліотека США, Російська книжкова палата, ДПНТБ Росії, ряд бібліотек західноєвропейських держав і практично всі бібліотеки країн Південної Америки.

Он-лайновий доступ до реферативних ресурсів забезпечується спеціалізованою компонентою WWW-IRBIS (ДПНТБ Росії). Слід зазначити, що IRBIS — це створена на базі CDS/ISIS програмна система, що відповідає всім міжнародним вимогам (підтримує MARC-формати, ISO-стандарти, Internet-технології, включаючи протокол Z39.50 для інтеграції розподілених БД, технології повнотекстового та графічного розширення бібліографічних записів для створення електронних бібліотек) і в той же час враховує традиції російської й української бібліотечної справи, зокрема співіснування з "паперовими" технологіями (друк з дотриманням чинних стандартівта інших інструктивно-нормативних документів інвентарних списків, каталожних карток, бібліографічних покажчиків тощо).

Під час розробки методологічних засад створення Національної системи реферування значну увагу було приділено питанням форматного забезпечення БД "Україніка наукова". Розроблений Службою внутрішньосистемний формат БД гармонізовано з Міжнародним комунікативним форматом UNIMARC [10], ДСТУ 3578-97 "Формат для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях" [11] і ГОСТ 7.1-84. "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления" [12]. Слід звернути увагу на присутність уформаті поля "Постачальник інформації", що принципово необхідно для організації розподіленого опрацювання обов'язкового примірника документів кооперативними зусиллями бібліотек, інформаційних центрів, видавництв і видавничих організацій. Особливістю формату є наявність поля з шифром зберігання документа в основному книгосховищі НБУВ, що дозволить у перспективі створити на основі БД "Україніка наукова" службу електронної доставки документів. Заповнення цих полів ("Постачальник інформації", "Шифр зберігання") усіма учасниками процесу кооперативного опрацювання вітчизняної наукової документації в подальшому дасть можливість приступити до створення на основі БД "Україніка наукова" зведеного каталогу українських видань. За умов обмеженого комплектування вітчизняних бібліотек та інформаційних центрів, існування такого каталогу матиме велике значення для встановлення місця зберігання документа та сприятиме більш повному використанню наявних інформаційних ресурсів.

Певну специфічність мають вхідні формати БД "Україніка наукова", що використовуються для вводу інформації в пакетному режимі. Основний з них відповідає вимогам міжнародного стандарту обміну бібліографічними даними ISO 2709 [13]. Відзначаючи безперечну необхідність дотримання цього стандарту при організації інформаційної взаємодії між бібліотеками та органами НТІ, слід водночас констатувати доцільність впровадження спрощених форм подання даних для видавничих організацій і редакцій журналів, які передбачають представлення обмінних даних у вигляді текстових файлів зі структурою "ідентифікатор поля — зміст поля". Фрагмент структурованого текстового файла, розробленого Службою реферування української наукової літератури НБУВ, для подання даних про статті з серіальних видань, наведено нижче: 11 1-й автор (прізвище, ініціали) 12 2-й автор (прізвище, ініціали) 13 3-й автор (прізвище, ініціали) 20 Назва статті 21 Номери першої та останньої сторінок статті 22 Кількість бібліографічних посилань 23 Мова тексту статті (укр, рус, англ.) 24 Реферат, анотація чи резюме 25 Ключові слова

Реалізація пакетного вводу в БД текстових файлів з розглянутою вище структурою "ідентифікатор поля — зміст поля" забезпечується програмною утилітою FANGORN (ЮНЕСКО), що являє собою спеціалізований конвертор "структурований текстовий файл — файл у форматі ISO 2709".

За 1,5 року роботи до БД введено 22 тис.записів. Щомісячні надходження становлять 1,5 тис. записів і мають тенденцію до зростання (на початку 1999 р. вони становили 1 тис. записів). Збільшення надходжень реферативної інформації досягається за рахунок поступового залучення все більшої кількості редакцій періодичних видань і видавничих організацій до подання в БД "Україніка наукова" відомостей про свою друковану продукцію в електронній формі. Сьогодні БД вміщує реферати, що розкривають зміст лише 150 українських наукових журналів. Загальна ж кількість серіальних видань згідно "Переліку № 1 наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук" (саме цей перелік, як нам здається, можна вважати найбільш повним покажчиком українських наукових серіальних видань) — близько 250 наукових журналів та більше 500 продовжуваних видань.

Включення всього цього репертуару в загальнодержавну реферативну БД доцільно було б здійснити шляхом організації галузевих та/або регіональних центрів первинної кумуляції інформації. Так, наприклад, біля 100 журналів і 170 продовжуваних видань могла б опрацьовувати мережа науково-технічних бібліотек. Значну користь для становлення Національної системи реферування принесла б і організація взаємодії в цьому напрямі з бібліотеками та інформаційними центрами медичного і сільськогосподарського профілю. Центри первинної кумуляції крім перетворення на електронну форму матеріалів, що вже прореферовано, можуть здійснювати також самостійне реферування, систематизацію та підготовку до друку галузевихвипусків УРЖ у рамках інтегрованого технологічного циклу.

Створення галузевих і регіональних центрів первинної кумуляції реферативної інформації — питання майбутнього. Сьогодні ж НБУВ пропонує суб'єктам та об'єктам системи наукових документальних комунікацій України надсилати наявні в них у електронному вигляді анотації чи реферати статей з серіальних видань, збірників наукових праць і матеріалів конференцій безпосередньо в Службу реферування наукової літератури. Детальні форми подання матеріалів у вигляді структурованих текстових файлів та шляхи їх передачі представлено на Web-сервері НБУВ (/library/form.html). Цей шлях включення відомостей про наукові публікації до національного інформаційного ресурсу на кілька місяців скорочує час від появи друкованого матеріалу до відбиття його в БД "Україніка наукова".

Використання інформаційних ресурсів БД "Україніка наукова" має 3 аспекти. Перший з них пов'язаний з генерацією в автоматизованому режимі текстових файлів трьох галузевих серій УРЖ "Джерело" [14]:

· Сер. 1. Природничі науки. Медицина

· Сер. 2. Техніка. Промисловість. Сільське господарство

· Сер. 3. Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво.

Всі ці серії включено в каталог передплатних періодичних видань України. 1999-2000 рр. вони виходили щоквартально, в 2001 р. з метою підвищення оперативності надання інформації передбачається перейти до їх випуску 6 разів на рік. У перспективі планується здійснити більш детальну диференціацію серій (зокрема, виокремити масиви медичної та сільськогосподарської проблематики) і забезпечити їх оперативну щомісячну підготовку.

Другий напрям використання ресурсів загальнодержавної реферативної БД — випуск електронних копій РЖ на компакт-дисках. Перший комплект CD-ROM-копій РЖ створено Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України 1999 р. Ця електронна копія являє собою структурований текстовий файл у форматі PDF (Portable Doсument Format), який забезпечує при відтворенні повне збереження графічного й текстового оформлення (формул, графіків, фотоілюстрацій тощо). Надалі передбачається також підготовка і випуск копій БД "Україніка наукова", що дозволить користувачам здійснювати багатоаспектний пошук інформації.

Найбільш ефективним вбачається он-лайновий доступ до БД засобами глобальних комп'ютерних мереж, оскільки цей напрям використання реферативної складової національних інформаційних ресурсів забезпечує максимальну оперативність отримання даних (інформація в БД поновлюється щомісячно і стає доступною користувачам мережі Internet ще до виходу з друку УРЖ "Джерело").Напочатку 1999 р. загальнодержавну реферативну БД було встановлено на Internet-вузлі НБУВ (/db/ref.html) і з цього часу кожен бажаючий може нею користуватися. Пошук у БД здійснюється шляхом введення пошукових термінів (прізвищ авторів, редакторів та укладачів творів друку; слів з назв публікацій і текстів рефератів; року видання твору друку), за тематичними розділами, що обираються з меню, а також за індексами "Рубрикатора НБУВ". Підтримується пошук за основою слів (відсікання зправа). У режимі "Розширений пошук" користувачу надаються додаткові можливості вибору логічного сполучника для термінів (AND чи OR) і задання кількості документів для виводу на екран дисплея (10, 20, 30, 50, 100).

Споживачі інформації позитивно оцінили появу загальнодержавної реферативної БД "Україніка наукова" та Українського реферативного журналу "Джерело". Internet-лічильник відвідувань БД віддаленими користувачами свідчить про збільшення їх кількості, зростають і тиражі УРЖ "Джерело".