Памятай

• Коли допомагаєш комусь допомога —повертається до тебе;

• Найважче сказати такі фрази: «Пробач» та «Допоможи мені», незабувай
їх вживати;

• Якщо ти знаєш когось, хто потребує твоєї турботи та любові, і знаєш,
що можеш допомогти цій людині, подарувавши часточку своєї душі,
зроби це! І добро неодмінно повернеться до тебе;

• Роби добро і зігрівай тих, хто цього потребує.

Лех Юлія

Екологічний вечір

Обладнання. Емблема екологічного вечора, емблеми команд, терміни, визначення, запитання до вікторини «Що? Де? Коли?», плакати, кольоровий папір, ножиці, клей.

«Екологічна освіта — крок уперед»

Якщо ви мислите на один день уперед, утамуйте голод. Якщо вимислите на один рік уперед, посадіть дерево. Якщо вимислите на сто років уперед, навчайте дітей

1. «Колиска, комора, дім».

2. «Що? Де? Коли?» (екологічна вікторина).

3. «Кмітливі, вперед!»

4. «Відгадай!» (загадки про природу).

5. «Наше місто — наш дім» (заходи поліпшення екології міста; конкурс знаків).

6. «Ми — діти однієї матері — природи».

«Колиска, комора, дім».

Що таке природа? Ласкава мати чи зла мачуха? Нагромадження й зіткнення ворожих людині сил і стихій, чи дивовижне гармонійне ціле? Недосяжна досконалість чи сирий матеріал, який потребує обробки? Храм чи майстерня?

Ці питання в різні часи ставило перед собою людство, намагаючись пояснити собі, що таке при­рода. Різне ставлення людини до природи залежало не тільки від природи та її розуміння, а й від самої людини — її потреб і можливостей, освіти та культури, технічного розвитку та ідеалів. Проте незмінною завжди залишалася єдність людини з природою — необхідним середовищем її існування.

Іноді, говорячи про природу, мають на увазі весь неосяжний Всесвіт. Проте частіше під нею ро­зуміють сукупність природних умов, необхідних для життя людини та людства. Природа — не тільки колиска людства, а й його комора, його дім.

Кожна крихта Землі свята для нашого народу. Пахучі квіти — наші сестри. Ведмідь, олень, орел — наші брати. Кам'янисті перевали, нектар галявин, тепло тіла тварин і людина — всі належать до однієї родини. Ми знаємо: сік дерев як кров, що тече в наших жилах. Ми — частина Землі, природи, а вона — частина нас.

Земля, природа не належать людям, це люди належать Землі. Всі речі взаємопов'язані, як кров, що об'єднує нас в одну сім'ю. Земля — наша мати. Що випаде на долю Землі, те випаде і на долю людей. Не людина плете павутину життя, вона лише ниточка в ньому. Що вона зробить павутині, те зробить і собі.

Ми любимо Землю і природу, повинні Гх берегти, бо природа — це ще і «скафандр» людства, який дає змогу «мандрувати» разом із Землею по безмежному космосу. Людина — дитя Космосу. Життя кожної людини складає невід'ємну частину життя всього світостоворення. У наш час людство переживає критичний період своєї історії— над існуванням цивілізації нависла загроза.

Занепокоєні ситуацією, що склалася на планеті, провідні вчені, мислителі й політичні діячі докладають величезних зусиль у пошуках виходу з цього кризового станув Збираються провідні вчені Землі-матінки та думу думають: як врятувати її, врятувати людей, врятувати Всесвіт?

Та раптом від далеких зірок надійшов сигнал. Після того, як цей сигнал переклали на людську мо­ву, телебачення та радіо повідомили землян: «До нашої планети наближається корабель інопланетян! Місія цього корабля — мирна». Після приземлення виявилось, що Інопланетяни давно спостерігають за Землею, вивчають її проблеми та кризи.

А зараз у нас є можливість познайомитись. Знайомтеся: команда «ЗЕМЛЯНИ» та команда «ІНОПЛАНЕТЯНИ».

А зараз ми спробуємо дати відповідь на поставлені питання до вікторини «Що? Де?

ПИТАННЯ ДО ВІКТОРИНИ.

А зараз «Кмітливі вперед!!!».(3авданням команд буде розгадати ряд запропонованих загадок)