Раціонально-емотивне консультування

Передбачає взаємодію почуттів, поведінки і когнітивного процесу. Фундаментальні людські цілі: виживання, свобода від болю, щастя. Схильність людей як до актуалізації самих себе, так і до перебування в ірраціональному стані, прагнення до свободи вибору.Альберт Елліс (1913) - автор нового підходу (раціональної терапії). Пізніше (1961) змінює назву (раціонально-емотивна терапія). Основні праці: "Аргументи й емоція в психотерапії" (Ellis, 1962), "Керівництво до раціонального життя" (1961) тощо.

Ключові поняття та ідеї:

· люди не можуть жити без любові чи схвалення з боку значущих інших;

· люди хочуть бути щасливими: самі по собі, в спілкуванні з іншими людьми, інтимно, в сфері інформації та освіти, професійно й економічно, в сфері відпочинку та розваг;

· емоції, когніції й поведінка: холодні, теплі та гарячі когніції; доречні і недоречні емоції;

· біологічні тенденції. Взаємодія спадковості, оточення і вибору;

· азбукова теорія особистості (АУП). Азбука раціонального мислення і раціонального життя. Емоційне порушення психічної рівноваги;

· первинні жорсткі установки і переконання, їх похідні (нагнітання страху, кошмарів, відчуття власної нікчемності і ненависті до себе, передбачення постійних невдач);

· вторинні жорсткі установки і переконання, їх похідні (розвиток хвороби, індукування негативних думок).

· Вирішення проблем відбувається шляхом подолання опору і закріплення позитивних змін. Раціонально-емотивний консультант не боїться філософських міркувань, звертається до думок клієнта; допомагає розпізнати негативні почуття, брати відповідальність за їх переживання і зміни. Відношення "консультант — клієнт" характеризується як "консультант — учитель".

А.Елліс вважає, що людина народжується з певним потенціалом, і цей потенціал має дві сторони: раціональну та ірраціональну; конструктивну і деструктивну. Психологічні проблеми з’являються тоді, коли людина намагається слідувати простим перевагам (бажання кохання, підтримки тощо) і помилково вважає, що ці прості переваги – абсолютні мірила її життєвого успіху.

Джерело психологічних порушень – система індивідуальних ірраціональних уявлень про світ, засвоєна у дитинстві від значимих дорослих. Ці порушення – ірраціональні установки. Це жорсткі зв’язки між дескриптовими (інформація про реальність) й оціночними (ставлення до цієї реальності) когніціями типу настанов, вимог, наказів, які не мають винятків, і вони носять абсолютний характер. Ірраціональні установки не відповідають реальності як за силою, так і за якістю цих приписів. Якщо ірраціональні установки не реалізуються, вони призводять до тривалих, неадекватних ситуації емоціям, утруднюють діяльність індивіда.

Елліс запропонував свою структуру особистості – АВС-теорія, де А – активуюча подія; В – думка клієнта про себе; С – емоційні або поведінкові наслідки події; D – наступна реакція на подію в результаті мислительної переробки; Е – завершальний ціннісний умовисновок (конструктивний або деструктивний).відповідно до якої, певне негативне прояви емоцій (фрустрація, розчарування) або поведінки (С) пробуджується до життя не безпосередньо будь-яким подією (А), а лише опосередковано, через систему інтерпретацій або вірувань (В).

Метою психотерапевтичної роботи є виявлення і усунення системи патогенетичних інтерпретацій, що призводять до порушення емоційних і поведінкових реакцій.

АВС-схема використовується для того, щоб допомогти клієнту в проблемній ситуації перейти від ірраціональних установок до раціональних.