Оцінювання ефективності використання інвестиційного потенціалу підприємства

У системі управління інвестиційним потенціалом підприємства оцінювання економічної ефективності інвес­тиційної діяльності є одним з найважливіших етапів.

Від того, наскільки об'єктивно й всебічно проведена ця оцінка, залежать строки повернення вкладеного капіталу, варіанти альтернативного його використання, додатково гене­рований потік прибутку підприємства в майбутньому періоді. Таким чином, оцінюється ефективність використання інвес­тиційного потенціалу підприємства. В основі оцінювання ефективності використання інвестиційного потенціалу підприємства лежить операція дисконтування.

Дисконтування — це процес конвертування планованих до одержання або виплати в майбутніх періодах коштів у їхню поточну вартість.

При цьому відсоткова ставка, яка використовується в розрахунку, називається дисконтною ставкою. Вибір рівня відсоткової ставки, за якою проводиться дисконтування, є важливим моментом у процесі оцінювання інвестицій. В економічній літературі її іноді називають ставкою порівнян­ня.

Ця ставка повинна відображати очікуваний усередне­ний рівень позичкового відсотка на фінансовому ринку, а також ураховувати ризик в інвестиційному процесі. Цей ри­зик, незалежно від його конкретних форм представляється у вигляді можливого зменшення реальної віддачі від вкла­деного капіталу порівнянні з очікуваною. Це зменшення проявляється в часі, тому для обліку можливих втрат про­понується вводити виправлення до рівня відсоткової став­ки. Показник поточної вартості розраховується за форму­лою

(5.12)

де FV — майбутня вартість коштів, грн;

і — дисконтна ставка, коеф.;

п — період розрахунку, років;

PVIF_r,n — фактор (множник) поточної вартості, стандартні значення якого подано в таблиці значень фактора поточної вартості.

За формулою (5.12) можна порівняти цінність коштів сьо­годні й очікуваних до одержання грошового потоку в майбут­ньому.

Найефективнішим для підприємства є вкладення меншої суми коштів.

При оцінюванні економічної ефективності інвестиційної діяльності підприємства використовується ряд показників:

- чистий наведений ефект (доход) від реалізації інвес­тицій;

- строк окупності інвестицій;

- внутрішня норма прибутковості (рентабельності) інвес­тицій;

- індекс рентабельності інвестицій;

- коефіцієнт рентабельності інвестицій.

Розгляд методики розрахунку зазначених показників за­слуговує на особливу увагу.

Чистий наведений ефект (доход) від реалізації інвес­тицій є одним з основних показників оцінювання економічної ефективності інвестицій підприємства.

Суть методу зводиться до розрахунку чистої поточної вар­тості – NPV – або поточної вартості грошових припливів, за винятком поточної вартості грошових відтоків.

Розрахунок чистого наведеного ефекту проводиться за формулою

(5.13)

де Р_к — річні грошові надходження протягом п років;

ІС — стартові інвестиції;

і — ставка порівняння.

Використовуючи формулу (5.13), можна розрахувати чи­стий наведений ефект інвестиційного проекту при здійсненні разової інвестиції. Якщо проект допускає послідовне інвесту­вання фінансових ресурсів протягом декількох років, то для розрахунку використовується формула

(5.14)

де I_j — річні інвестиції протягом mроків.

Аналіз показника NPVдопускає такі критерії його оцінювання:

якщо NPV > 0 — проект варто прийняти;

якщо NPV < 0 — проект варто відхилити;

якщо NPV = 0 — проект не прибутковий, але й не збитко­вий.

Необхідно враховувати, що показник NPV адитивний у тимчасовому аспекті, тобто NPVрізних проектів можна підсу­мувати. Ця важлива властивість дозволяє виділити критерій NPV з усіх інших і використати його при оцінюванні інвес­тиційного портфеля підприємства.

Строк окупності інвестицій — один з найчастіше викори­стовуваних показників оцінювання ефективності інвес­тиційного проекту. Якщо не враховувати фактор часу, то строк окупності — це тривалість часу, протягом якого недисконтовані прогнозовані надходження коштів перевищать недисконтовану суму інвестицій, допускаючи, що грошовий потік вини­кає протягом року рівномірно. Тобто строк окупності — це число років, необхідних для відшкодування стартових інвес­тиційних витрат.

Більш обґрунтований є інший метод визначення строку окупності проекту, заснований на процесі дисконтування грошових потоків. При використанні цього методу строк окупності проекту — це тривалість періоду, протягом якого сума дисконтних чистих доходів дорівнює сумі інвестицій.

У випадку, коли інвестиції здійснюються разово, а щорічні прогнозовані надходження рівні між собою, показник строку окупності (N) можна визначити за формулою

(5.15)

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій (RI) є продовженням методу розрахунку чистого наведеного ефекту. Якщо інвестиції здійснюються разово, то для розрахунку індексу рентабельності інвестицій використовується формула

(4.18)

Якщо інвестиції являють собою потік вкладень, то для розрахунку використовується формула

(4.19)

Критерії оцінки цього показника:

якщо R > 1 — проект варто прийняти;

якщо R < 1 — проект варто відхилити;

якщо R = 1 — проект не прибутковий, але й не збитковий.

Коефіцієнт ефективності інвестицій — це також відносний показник оцінювання ефективності інвестиційної діяльності. Суть методу розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій полягає в тому, що величина середньорічного прибутку ділиться на середню величину інвестицій. Коефіцієнт вира­жається у відсотках. Величина коефіцієнта ефективності інве­стицій (АКК) визначається за формулою

(5.20)

де PN— величина середньорічного прибутку, грн;

RN — величина середніх інвестицій, грн.

Основний недолік цього показника в тому, що він не врахо­вує тимчасового фактора при формуванні грошових потоків. Оцінка економічної ефективності інвестиційної діяльності підприємства з використанням наведених методик дозволяє зробити висновок про доцільність і привабливість інвестиційних вкладень у той або інший об'єкт, тобто оцінити ефективність ви­користання інвестиційного потенціалу підприємства.