Розлад системи цінностей

Так само як у випадку з раком, що частково є розладом імунної системи, соціологічні традиції, які продовжують існувати створюючи проблеми для суспільства, що

331 Рак це термін, який застосовується для визначення хвороби, при якій аномальні клітини починають ділитися неконтрольовано і можуть вражати інші тканини.

(http://www.cancer.gov/cancertopics/cancerlibrary/what-is-cancer)

332 Джерело: («визначення розладу») TheFreeDictionary.com

(http://medical-dictionary.thefreedictionary.com/disorder)

333 Поняття «закодовані» стосується структурних атрибутів, як наприклад необхідності «конкурувати» для того, щоб бути успішним в ринковій економіці. Тобто такий атрибут вбудований в структуру системи, або є закодованим.

постійно посилюються можна назвати розладом системи цінностей (334). Цей розлад пов'язаний з певним видом структурної психології, де певним припущенням довіряють впродовж довгого періоду часу базуючись виключно на їх культурній тривалості в поєднанні з властивим їм самопосиленням при їх використанні. Чим більшим є соціальний контекст цього розладу, тим більш складним є його вирішення, не згадуючи навіть складність самого його визначення.

В масштабах соціальної системи це стає дуже складним завданням, оскільки суспільство в цілому постійно перебуває в умовах динаміки своєї власної структури, що часто створює потужні реакції самозбереження як тільки його цілісності кидають виклик. Це те, що можна назвати «закритими інтелектуальними механізмами зворотного зв’язку» і що містить в собі переважну більшість аргументів на захист нашої поточної соціально-економічної системи, які наводилися впродовж багатьох поколінь до цього. Фактично, це стало загальною соціологічною тенденцією з того часу, як, знову ж таки, сама ідентифікація людей невідворотно пов’язувалася з панівними системами вірувань та породженими ними інститутами.

За словами Джона МакМартрі, заслуженого професора філософії у відставці університету Гвелфа у Канаді: “Ви можете дослідити збережені в кінці темних віків дослідження мислителів тієї епохи від Августина до... Оккама і ви не знайдете жодної сторінки критики встановленої соціальної структури, тим не менше в той час мали місце раціонально нестерпне феодальне рабство, абсолютний патерналізм, божественні права королів та інше. Чи все так вже й змінилося в сучасних остаточних порядках? Чи можемо ми побачити в ЗМІ або навіть університетській пресі хоч один параграф, який би відкрито зривав маску всесвітнього режиму, який присуджує третину всіх дітей на недоїдання коли в наявності є більше їжі ніж достатньо…? В такому соціальному порядку, мислення стає нерозривно пов’язаним з пропагандою. Оголошується лише одна доктрина, а каста священників через своїх фахівців приписує всім відповідні необхідності та зобов’язання… Соціальна свідомість стає ув’язненою в межах ролі певної церемоніальної логіки та функціонує повністю в межах прийнятої структури, яка встановлюється виключно регулятивним апаратом, який захищає привілеї привілейованих. Методологічна цензура тріумфує під виглядом наукової строгості, і єдиним місцем, яке залишається для допитливого мислення стає гра конкуруючої раціоналізації” (335).

Такі реакції є також загальноприйнятими по відношенню до встановлених практик в специфічних областях. Наприклад, Ігнац Філіп Земмельвайс (1818 -1865), угорський лікар, який виявив, що пологової лихоманки можна в значній мірі запобігти завдяки простим нормам миття рук в акушерських клініках, і який по суті провістив мікробну теорію хвороб, яка є цілком прийнятою сьогодні, був висміяний, відкинутий та зганьблений за своє відкриття. Лише задовго після його смерті це базове на сьогодні розуміння набуло значимості. Сьогодні дехто використовує фразу «рефлекс Земмельвайса» як метафору для рефлексоподібної тенденції відхиляти нові докази або нові знання через те, що вони суперечать встановленим нормам, віруванням чи парадигмам (336).

В загальному, як тільки певний набір ідей приймається достатньо великою кількістю людей, він перетворюється на «інститут» - і як тільки цей інститут певним

334 Для уточнення цієї фрази варто зазначити, що термін «цінність» стосується етичної переваги в персональному або культурному сенсі і в загальному розглядається у якості суб’єктивного. Цінність є базою для дій. Наприклад, особа, яка вірить в певну релігійну філософію може встановлювати цінності, які заохочують певний тип поведінки. Система цінностей є набором стійких цінностей та мір.

335 The Cancer Stage of Capitalism, John McMurtry, Pluto Press, 1999 р., ст.6

336 Загальна біографія Ігнаца Філіпа Земмельвайса:

http://semmelweis.org/about/dr-semmelweis-biography/

чином стає панівним через своє існування впродовж певного періоду часу, тоді цей інститут може розглядатися у якості «установи». «Інституційна установа» це просто соціальні традиції, які створюють ілюзію незмінності і чим довше вони існують, тим часто сильнішим стає захист їхнього права на існування більшістю культури.

Якщо ми зробимо дослідження інституційних установ, які ми вважаємо на сьогодні загальноприйнятими – від атрибутів макросистем, таких як фінансова система, правова система, політична система та основні релігійні системи до атрибутів мікросистем, таких як матеріалізм, шлюб, популярність і т.д. – то ми повинні нагадати собі, що жодна з цих ідей не є в дійсності реальною у фізичному сенсі. Це тимчасові структури мемів, які ми створили і які служать нашій меті в даних умовах в певний момент часу і не важливо наскільки ми є емоційно прив’язаними до таких результатів; не важливо наскільки великими можуть бути ці інститути; не важливо скільки людей можуть вірити в такі інститути – вони все рівно є обманом мислення та скороминучими за своєю природою.

Отже, повертаючись до контексту розладу системи цінностей, варто сказати, що в той час як ринковий капіталізм є ймовірно дуже відокремленим від фізичної реальності, а також є первинним джерелом переважної більшості соціальних лих в сучасному світі, він утримується на своєму місці завдяки набору цінностей посилених культурою, а також владних структур, якими фактично обумовлене суспільство та які воно в загальному має схильність захищати. Все це стає все більш сильнішим в своєму переконанні, оскільки такий розлад системи цінностей, який сьогодні є домінуючим, породжений припущеннями, які стосуються самого критичного виживання людини.

Date: 2016-07-22; view: 266; Нарушение авторских прав