Сутність і характеристика біржової торгівлі

Під біржею розуміють найбільш розвинуту форму функціонування гурто­вого ринку характерними властивостями якого є:

1) здійснення торгівлі замінними товарами по стандартах і зразках, що дає можливість у момент купівлі-продажу реалізовувати не самий товар, а контракт на його постачання;

2) регулярність торгівлі і ведення її на основі строго визначених правил;

3) формування цін на основі відношення, що вільно складається, між попитом і пропозицією;

4) свобода для продавців і показника у виборі контрагента по угоді;

5) стандартизація контрактів і мінімальних партій постачань.

Як правило, біржі організовуються у формі акціонерних товариств, які не ставлять своєю метою одержання прибутку. Вони засновуються на принципах господарської самостійності і правами юридичної особи. Розрізняють біржі відк­ритого і закритого типу. На перших – окрім членів біржі і брокерів можуть здійснювати торгові операції також і відвідувачі, заплативши визначений внесок за право брати участь у торгах протягом визначеного терміну або разові відвідини. На других – торгові операції відбуваються тільки членами біржі або біржовими брокерами.

При вступі в члени біржі сплачується внесок, що виражає вартість "місця" і надає право його власнику на ведення біржових операцій. У випадку виходу зі складу членів біржі "місце" продається біржовому комітету, який у свою чергу може його продати іншій юридичній особі (а відповідно до статуту ряду бірж – і фізичній особі) по сформованій в цей момент ринковій ціні, обумовленій зі співвідношення попиту і пропозиції.

Вищим органом біржі є загальні збори її членів, виконавчим органом – біржовий комітет. На американських і європейських біржах обираються також президент і віце-президент (віце-президенти) біржі. Для контролю за діяльністю виконавчих органів обирається контрольна комісія.

Для керування біржею при ній створюється ряд робочих органів. Як прави­ло, у їхнє число входять:

· розрахункова палата – для проведення розрахунків по укладених угодах і контролю за виконанням контрактів;

· біржовий арбітраж – для юридичного консультування і дозволи виника­ючих суперечок;

· реєстраційний комітет – для реєстрації й оформлення укладених угод і спостереження за виконанням правил біржової торгівлі;

· котирувальний комітет – для проведення котування, збору інформації про рух цін і підготування її і публікації в біржовому бюлетені;

· комітет по стандартах і якості – для розробки біржових стандартів, проведення експертизи якості і рішення питань по прийняттю товарів і обігу на біржі;

· комітет по правилах біржової торгівлі – для розробки і зміни правил біржової торгівлі, типових контрактів і контролю за їхнім дотриманням;

· групи брокерів – для виконання посередницьких функції при вчиненні угод на біржі.

Робота біржі організується за наступними секціями:

- по торгівлі наявним (реальним) товаром,

- по торгівлі майбутнім товаром або договорами постачання;

- по торгівлі типовими контрактами;

- по бартерних операціях;

- по аукціонному продажу;

- по торгівлі цінними паперами.

Товари, реалізовані через біржову торгівлю або біржові товари володіють рядом специфічних рис. Найбільш загальна для них є властивість якісної одно­рідності, що є основою кількісної співвимірністю окремих партій товарів того самого виду; взаємозамінності як одних зразків товарів із однієї партії, так і самих партій. Саме з цими відмінностями біржового товару зв'язана специфічна риса біржової торгівлі - можливість висновку про укладання угод при фактичній відсутності самого товару.

Якщо до початку 60-х років до категорії біржового списку відносили лише товари з відносно тривалим терміном збереження, то в останні десятиліття в біржовий список стали вносити і товари, які швидко псуються, що зв'язано з удосконалюванням технологій переробки, збереження, а також транспортування цих видів продукції.

У останній час у країнах із розвитою ринковою економікою під найменува­нням "біржовий товар" розуміються не тільки фізичні предмети, але і послуги, індекси, відсотки і т.д. Цими видами товарів торгівля ведеться на ф’ючерсних біржах.

Традиційними серед фізичних товарів були сільськогосподарські, на які в 50-і роки доводилося біля 95 відсотків біржового обігу. Зараз їхня частка знизилася до 50 відсотків. Інші 50 відсотків доводяться на торгівлю мінеральною сировиною і напівфабрикатами (нафта і нафтопродукти, кольорові і дорогоцінні метали). Весь біржовий обіг фізичними товарами оцінюється приблизно в 3,5-4 трильйони доларів у рік.

До біржових відносяться біля 60-65 видів товарів (із них 40-60 – сільсь­когосподарські і 15-20 – сировина і напівфабрикати). По 45-50 товарах угоди укладаються постійно, інші – періодично випадають із біржового обігу. До остан­нього відносяться, наприклад, ртуть, шкіра, яйця, шелак, арахіс, вершкова олія. Одночасно в розряд біржових товарів були включені алюміній, нікель, бензин, мазут, пропан, концентрат апельсинового соку, жива велика рогата худоба й інші.

Загальний річний обсяг сільськогосподарської продукції оцінюється в 1,7-1,8 трильйона доларів. Біля 40 відсотків доводяться на маслинне насіння, і рослинні олії; більш 20 відсотків – на зернові – пшениця, кукурудза, ячмінь, жито, овес; біля 18 відсотків – на продукцію тваринництва; біля 10 відсотків – на харчосмакові товари (цукор, кава, какао); біля 7 відсотків доводиться на тексти­льну сировину і вироби з нього; інше - на пиломатеріали, картоплю, каучук і ряд інших товарів.

На сировину і напівфабрикати обсяг річних операцій досягає 1,8-1,9 триль­йона доларів. Біля половини цього обсягу складають угоди по нафті і продуктах її переробки (бензин, мазут, дизельне паливо, пропан); приблизно 30 відсотків - операції з дорогоцінними металами (золото, срібло, платина, паладій); більш 20 відсотків – на кольорові метали (мідь, алюміній, цинк, свинець, нікель, олово).

Біржові угоди укладаються в основному з товарами виробництво або споживання яких відрізняється невисокою монополізацією. Це зв'язано з особли­востями формування біржових цін – їх досить вільний рух під впливом попиту і пропозиції.

Товари широкого споживання і машинотехнічна продукція не виступає об'єктом біржової торгівлі в країнах із розвиненою ринковою інфраструктурою унаслідок високого ступеня монополізації виробництва і збуту, а також швидкої зміни номенклатури, дрібносерійності виробництва і якісної різнорідності.