Особливості здійснення біржових операцій

Всі угоди, що укладаються на біржі, підрозділяються на дві великі групи: угоди з наявним, або реальним товаром, і угоди на термін або ф'ючерсні угоди.

Угоди з реальним товаром укладються із метою купівлі-продажу конкрет­ного товару. При цьому вони у свою чергу підрозділяються на угоди "спот" (без­посередньо купівля-продаж товару) і угоди "форвард" – із постачанням товару через визначений час, наприклад, через кілька місяців.

Умови укладання угод можуть бути різні: по зразках і стандартах, на основі попереднього огляду або без огляду товару, за даними біржової експертизи і т.д.

При цьому якщо товар надійшов на склади біржі, його власник одержує за зданий товар свідоцтво (варрант), що надалі буде передано покупцю після пла­тежу. Товар може також знаходиться під час торгу в шляху; або очікуватися до прибуття в день біржового збору; бути відвантаженим або готовим до відван­таження, що в будь-якому випадку повинно бути підтверджено документами. Угоди "форвард" заключаються на майбутній товар або за цінами на момент угоди, або довідковими цінами на момент відкриття (закриття) біржі, або за цінами на момент реалізації угоди. У практиці бірж Заходу ціни по форвардних угодах враховують поправку до відповідних цін по угодах "спот" виходячи з динаміки цін.

У період становлення національних і міжнародних ринків біржова торгівля велася тільки наявним товаром, що знаходився на складі бірж. Покупець мав можливість оглянути товар. Постачання товару як правило, здійснювалося від­разу ж після укладання угоди. У цьому сенсі біржова торгівля практично не відрізнялася від аукціонної. Розходження обмежувалися іншими способами фор­мування цін: на аукціоні покупці конкурують між собою, роль продавця після оголошення початкової ціни пасивна; на біржі в процесі формування цін активні як продавці, так і покупці. Надалі розходження між біржовою й аукціонною торгів­лею зростали. Крім угод із наявним товаром на біржах починають укладати й угоди на термін форвард, тобто продаж товару з поставкою до визначеного терміну в майбутньому (звичайно – до 14 місяців, але найбільш поширений термін – 6 місяців). І в першому і в другому випадку мова йде про угоди з реаль­ним товаром. Укладання угод на термін стало результатом розвитку біржової торгівлі, оскільки купувати і продавати, що відсутнє, а часто ще навіть і не зроблений товар можливо лише у випадку стандартизації якості товару, розроблення єдиних критеріїв оцінки товару, які задовольняють як продавця, так і покупця.

Ф'ючерсна торгівля в даний період є пануючою формою біржової торгівлі на світовому ринку. Ф'ючерсні угоди не мають на меті купівлю-продаж реального товару, а заключаються або з метою одержання в ході її ліквідації різниці від зміни цін за період дії контракту, або з метою страхування (хеджування) угод із реальним товаром.

Ф'ючерсні угоди здійснюються шляхом купівлі-продажу стандартизованих контрактів, у яких обумовлені всі параметри, за винятком ціни. Саме це і дозво­ляє продавцям і покупцям реального товару застосовувати механізм біржових операцій для страхування від несприятливого коливання цін. Одночасно ф'ю­черсні операції дають широкі можливості для біржової гри, що по своїх об'ємах значно перевершує ф'ючерсні угоди з метою хеджування. Так, наприклад, ф'ючерсні операції по сріблу перевищує його світове виробництво більш ніж у 50 разів; по соєвих бобах – у 20 разів; по какао – бобам – у 10 разів; по міді – у 8 разів; натуральному каучуку – у 5 разів; кукурудзі – більш ніж у 3 рази; цукру і кави – у 2,5 рази і т.д.

Страхові операції на ф'ючерсній біржі завжди складаються із 2 угод. Пер­ша – ф'ючерсна – на купівлю або продаж контрактів на товар; друга - зворотна, так звана офсетна угода - відповідно, на продаж або купівлю контрактів на той же товар.

Механізм хеджування полягає в наступному. Припустимо, власник реаль­ного товару уклав форвардну угоду з постачанням товару через три місяця. Страхуючись від падіння цін у момент її реалізації, він дає вказівку брокеру продати ф'ючерсні контракти на таку ж партію товару, і з тим же терміном постачання. Через три місяці, у момент здійснення угоди з реальним товаром він одночасно ліквідує ф'ючерс шляхом проведення офсетної угоди на покупку такої ж партії товару. По ф'ючерсній угоді ціна товару складала, наприклад, 200 тис.долл; по укладенні через три місяці офсетної, у зв'язку з падінням цін, 180 тис.долл. Продавши реальний товар 180 тис.долл. і надавши в розрахункову палату біржі ф'ючерсний і офсетний контракти на продаж такої ж партії за 200 тис.долл. і її покупку за 180 тис.долл, він, таким чином, одержує різницю від зміни цін у 20 тис.долл, що компенсує йому утрати від падіння цін по реальній угоді на цю же суму.

Якщо, наприклад, через три місяці ціни не впали, а зросли, наприклад, до 220 тис.долл. власник товару все одно проводить офсетну операцію по покупці такої ж партії товару для того, щоб ліквідувати ф'ючерсну угоду. При цьому отримана різниця від підвищення цін по реальній угоді покриває різницю в цінах по ф'ючерсній і офсетній операціям.

Таким чином, хеджування – операція, що дозволяє страхувати ціну від падіння, але не дає вигоди від її росту.

Хеджування застосовується і при цінах "спот". Наприклад, виробник м'яса, якого влаштовує рівень поточних цін дає вказівку брокеру продати ф'ючерс на партію м'яса, рівну обсягу його майбутнього постачання і терміном, що відпо­відає реальному часу готовності партії до продажу. У момент продажу свого товару він через брокера робить зворотну угоду по покупці такої ж партії товару. При цьому, у випадку падіння цін, він покриває свої збитки за рахунок різниці в цінах при ліквідації ф'ючерса. У випадку підвищення цін – вносить різницю, отриману від їхнього росту по реальній угоді в розрахункову палату.

Хеджування широко використовується не тільки при продажі, але і при покупці товарів із постачанням через визначений термін за цінами на момент постачання. Такі операції називаються онкольними. Застосовуються вони часті­ше усього при закупівлі сировини в терміни найбільш сприятливої ринкової кон'юнктури, але з постачанням до потрібного терміну. При цьому покупець не зацікавлений у попередній оплаті і збереженні товару на складі, оскільки і те й інше зв'язано з додатковими і, як правило значними витратами.

Хеджування робиться шляхом покупки ф'ючерсних контрактів по розмірі ставки і термінах рівних реальній угоді. У момент проведення реальної угоди ф'ючерсна ліквідується офсетною операцією по продажі такої ж партії товару.

Хеджування робиться при покупці товару від можливого підвищення цін.

Механізм ф'ючерсних операцій, як указувалося вище, широко використо­вується для спекулятивної гри на біржі. При цьому біржові гравці граючи на підвищення або зниження цін не мають на увазі постачання реального товару. Укладаючи, приміром, ф'ючерсну угоду на продаж товару з постачанням до визначеного терміну в майбутньому при грі на зниження, у призначений термін укладається офсетна угода на покупку такої ж партії. При правильному прогнозі надавши в розрахункову палату обидва контракти, гравець одержує різницю в цінах по укладеній угоді.

У випадку помилки в прогнозі він також змушений робити зворотню угоду, оскільки реального товару в нього немає. При цьому в розрахункову палату він просто вносить різницю в цінах по обох контрактах.

Угоди на біржі відбуваються на основі котування цін. Котування являє собою процес виявлення цін по укладених на біржі угодах. Вона робиться або в процесі торгу (поточне котування), або за результатами біржового дня.

Характер котування цін залежить від багатьох складових. Однією з головних є інтенсивність біржової торгівлі, а також тип біржі: реального товару чи ф'ючерсна. На біржі реального товару основними даними для визначення поточного котування є котування цін минулого біржового дня, співвідношення попиту і пропозиції минулого і поточних біржових днів. Аналіз цих трьох компонент із достатнім ступенем точності дозволяє відповісти на запитання про діючий сьогодні рівень цін.

На ф'ючерсній біржі, де ціни по договорах на термін часто не укладаються, контракти реалізуються за цінами діючими у момент реалізації угоди і, отже, поточне котування стає твердою ціною по таких угодах.