Заходи, щодо подолання ГРС та профілактики ПТСР

1. Напередодні виконання завдання за призначенням:

• довести до військовослужбовців інформацію про загальну природу стресової реакції, вплив стресу на психіку людини та методів подолання його негативних наслідків, психологічних технік розслаблення та активації;

• розвивати здатність військовослужбовців до самоаналізу для ідентифікації характерних стресорів, повідомляти військовослужбовцям про активну роль, яку вони особисто відіграють в подоланні надмірного стресу;

• надати військовослужбовцям можливість відпочити.

2. Під час та зразу після перебування в екстремальної ситуації:

• негайно вивести постраждалого із зони ураження;

• дати випити води, бажано теплої, трав’яного чаю, закутати в теплу ковдру;

• при реакції “оглушення”, ступорі покласти руки на плечі військовослужбовця, розгойдати його, повернути до реальності;

• не залишати військовослужбовця наодинці, надати йому можливість висловитись або помовчати, голосно покричати, проявити накопичені емоції – гнів, злість тощо, в природний для нього спосіб;

• при виникненні реакції закам’яніння, замороження, закритості почуттів, небажання їх обговорювати необхідно обов’язково звернутися за професійною допомогою психолога та лікаря.

3. Після травматичних подій та перебування в екстремальних ситуаціях:

• розмовляйте з військовослужбовцями просто про життя, залучайте їх до розмов на теми, які вони самі обирають: це не обов’язково мають бути їх почуття або те, що вони бачили;

• зверніть увагу на тих, хто не розповідає про свої почуття;

• створить умови для відпочинку та переключення на діяльність не пов’язану зі службовою (вихід за розташування військової частини, спілкування з цивільними, спортивні ігри тощо);

• при продовженні негативних емоційних проявів можна скористатись (після консультації з лікарем) легкими заспокійливими засобами – екстракт валеріани по 1-2 таблетки 3 рази на день, корвалол, настоянка валеріани, пустирника, кореня півонії – по 20-30 крапель, 2-4 рази на день, 3-4 тижні, Фітосед, Новопасіт;

• при виникненні нападів травматичних спогадів у військовослужбовця спробувати переключити його увагу на пригадування фантастичних, позитивних моментів з життя для поступового вироблення рефлексу перестроювання негативних думок на позитивні;

• навчайте військовослужбовців самостійно регулювати свій стан за допомогою регулювання дихання, розслаблення м’язів тіла та інших релаксаційних вправ.

Комунікативні способи психологічної допомоги:

Вербальні (у формі повідомлення певної інформації, переконань у вигляді висловлювання: “Ми подолаємо ці труднощі!”; навіювання: “Ти справишся з цим завданням”, “Ти мужик чи ні?”; підбадьорення “Герой”, “Богатир”; жартів, наказів, погроз тощо);

Візуальні – контакт очима, підбадьорення мімікою, пантомімікою тощо;

Тактильні – дотик, потиск руки, плескання по плечу тощо;

Емоційні – знаходження разом із підлеглим у важку хвилину, співпереживання, приязна усмішка тощо;

Діяльні – особистий приклад командирів в активних і рішучих діях, підтримка вогнем і діями, пригощання сигаретою тощо.