Задній (тазовий) пояс риб

У селахій задній пояс має вигляд пластинки, що лежить у черевній стінці тіла і з'єднує обидва черевні плавці між собою. В цій пластинці є 1-2 пари отворів для проходження нервів. У деяких випадках спостерігається цілий ряд таких отворів (рис. 106). Історія розвитку показує, що непарна пластинка селахій — результат зрощення парних зачатків, що розвиваються від основ черевних плавців. Іноді на поясі, над місцем з'єднання плавця, підвищується невеликий клубовий відросток (processus iliacus). У цільноголових задній пояс складається з двох незалежних половин: він розростається не тільки на черевний бік, але і на спинний, так що в ньому, як і в передньому поясі, можна розрізняти черевний відділ, що лежить під місцем приєднання вільної кінцівки (pars ischiopubica), і спинний відділ, що лежить над ним (pars iliaca). Останній відповідає сильно розвиненому клубовому відростку (ргос. iliacus) поясу селахій.
У вищих риб задній пояс розвинутий дуже слабко і представлений лише невеликою парною пластинкою. У хрящових ганоїдів він знаходиться на стадіях утворення, і в задній своїй частині представлений іноді незалежними основними члениками променів скелета черевного плавця (рис. 106 — І). Поступове приростання цих основних члеників призводить до утворення цільної хрящової пластинки трикутної форми, продірявленої одним або декількома отворами для проходження нервів. У кісткових ганоїдів і в костистих риб ця парна пластинка костеніє (рис. 107).

Рис. 107. Тазовий пояс і черевний плавець викопного кистеперого ганоїда (І) та сучасної костистої риби (Salmo) (II) (за Гудрічем Е. С, 1907 p.): 1 — промені; 2 — таз; 3 — луска; 4 — шкірні промені; 5 — лепідотрихії