Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Відділи аналізаторів і їхня характеристика
Рецептор (recipio-приймати) Класифікація 1. За відстанню, із якого діє подразник: 1.1 контактні; 1.2 дистантні 2. За положенням: 3. Екстеро- 4. Інтеро- 4.1. Вісцеро- 4.2. Пропріорецептори. 5. За фізичною природою подразника. 6. За походженням. За своєю морфологічною будовою і функціональною організацією рецептори розділяють на первинночутливі (первинні) і вторинночутливі (вторинні). У первинних рецепторах сприйняття і трансформація енергії подразника в енергію збудження відбувається в самому чутливому (сенсорному) нейроні. До первинних рецепторів відносять нюхові, тактильні і пропріоцептивні. У первинних рецепторах під дією подразника змінюється проникність мембрани для іонів натрію і виникає місцевий процес початкової деполяризації – утворюється рецепторний, або генераторний, потенціал. Якщо генераторний потенціал досягає визначеного граничного рівня, то в аферентному нервовому волокні, що є продовженням первинного рецептора, утворюється потенціал дії. У вторинних рецепторах між подразником і чутливим нейроном розташовані високоспеціалізовані рецепторні клітини, тобто сенсорний нейрон збуджується не безпосередньо, а через рецепторну клітину. До вторинночутливих рецепторів належать рецептори смаку, зору, слуху, вестибулярного апарату. У вторинних рецепторах процеси трансформації здійснюються в рецепторній клітині, де і виникає рецепторний потенціал. Під впливом рецепторного потенціалу із рецепторної клітини виділяються кванти медіатора, що діють на нервові закінчення чутливого нейрона і викликають у них локальні електричні відповіді – постсинаптичний потенціал, який називають генераторним потенціалом. Якщо останній генераторний потенціал деполяризує мембрану нервового волокна, в останньому утворюються імпульси збудження. У вторинних рецепторах локальна деполяризація виникає двічі: у рецепторній клітині й у сенсорному нейроні. Властивості рецепторів: 1. Специфічність (модальність). Око сприймає подразники, до сприйняття яких вони пристосовані (адекватні) при силі - палички при впливі на них одного кванта, а колбочки – 5 – 7 квантів. Сила неадекватних подразників повинна бути на 109 – 1010 порядків вище. 2. Чутливість. Для кожного аналізатора є свій поріг відчуття. Наприклад, для зорового рецептора сила порогового подразника 10-17 – 10-18Вт, а для тактильних рецепторів мінімальна сила механічного подразника – 10-4 Вт. 3. Адаптація– звикання (пристосування) до визначених подразників. 4. Сенсибілізація – підвищення збудливості під впливом багаторазових подразників. 5. Контрастність – одно і теж відчуття може бути різної інтенсивності за зміни відповідних умов. Так, відчуття слабкого звуку значно сильніше за повної тиші. 6. Відтворення послідовних образів. Ця властивість виявляється в тому,.що відповідні образи, звуки та інші відчуття продовжуються після припинення дії подразника. Тобто переривисті подразнення трансформуються в неперервне відчуття. Аналізатори складаються із трьох частин: 1. Рецептор. В усіх аналізаторах відбувається утворення рецепторного потенціалу і кодування інформації, тобто перетворення у визначену систему сигналів. Сигнал може бути, може не бути (закон «усе чи нічого») отже, передача ведеться за допомогою бінарного коду. Сила подразника перетворюється в частоту нервових імпульсів.
2. Нерв (провідна частина) – інформаційний канал. Пропускна можливість такого каналу визначається максимальною кількістю інформації, що може передаватися по ньому за одиницю часу. Максимальна швидкість передачі інформації – 120 м/с, мінімальна – 1– 2 м/с. 3. Мозкова частина аналізатора (сенсорної системи). Центри, які розташовані у різних відділах головного мозку, забезпечують аналіз всієї інформації, яка надходить від рецепторів. Для швидкої і своєчасної реєстрації зовнішніх факторів у риб є набір функціонально різноманітних органів сприйняття, знання про які в останні десятиліття істотно поповнені. Крім традиційно відомих органів чуття (зору, слуху, нюху, смаку і дотику), у риб є термо-, баро-, і електрорецепція. Date: 2016-11-17; view: 462; Нарушение авторских прав |