Структура і функції головного мозку

Головний мозок риб дуже малий, до того ж, чим крупніше риба, тим відносна маса мозку менша. У великих акул маса мозку становить всього декілька тисячних відсотка маси тіла. У осетрових і кісткових риб, що важать декілька кілограмів, його маса склада декілька сотих відсотка маси тіла. За маси риби в декілька десятків грамів мозок становить частки відсотка, а у риб масою один г мозок перевищує один відсоток маси тіла. Це пояснюється тим, що ріст мозку в онтогенезі відстає від росту всього тіла. Вочевидь, основний розвиток мозку відбувається під час ембріонально-личинкового розвитку.

Головний мозок складається із п'ятьох основних відділів: довгастого, середнього, мозочка, проміжного і переднього мозку. Будова головного мозку риб дуже відрізняється в різних видів і це розходження, зазвичай, залежить не від їхнього систематичного положення, а обумовлюється екологічними причинами. Залежно від того, які рецепторні апарати переважають у цієї риби, відповідно розвиваються і відділи мозку. У пелагічних риб добре розвинені зорові частки і мозочок, а відносно слабко – смугасті тіла. У малорухомих риб мозок характеризується слабким розвитком смугастих тіл, маленьким шишкоподібним мозочком, іноді добре розвиненим довгастим мозком, відночас активно плаваючі риби, із гарною координацією руху мають мозочок на 20– 30 % більше звичайного (мал. 3.5).

Довгастий мозок

Довгастий мозок є продовженням спинного, і у своїй передній частині він переходить у задній відділ середнього мозку. Верхня його частина – ромбоподібна ямка – прикрита епендимою, на якій розташовується заднє судинне сплетіння. Довгастий мозок виконує низку важливих функцій. Він є продовженням спинного мозку і тому відіграє роль провідника нервових імпульсів між спинним мозком і різними відділами головного мозку. Нервові імпульси проводяться як у нисхідному, тобто до спинного мозку, так і у висхідному напрямах – до середнього, проміжного і переднього мозку, а також до мозочка.

У довгастому мозку розташовані ядра шести пар черепно-мозкових нервів (5 – 10). із цих ядер, що являють собою скупчення нервових клітин, беруть початок відповідні черепно-мозкові нерви, які виходять попарно із двох боків мозку. Вони іннервують різні м'язи і рецепторні органи голови. Черепно-мозкові нерви можуть бути трьох видів; чутливі, якщо в їхньому складі є гілочки, що проводять аферентні імпульси від органів чуття; рухові, що несуть тільки еферентну імпульсацію до органів і м'язів; змішані – вони мають у своєму складі чутливі й рухові волокна.

5 пара – трійчастий нерв. Починається на бічній поверхні довгастого мозку, ділиться на три гілки: очноямковий нерв, що іннервує передню частину голови; верхньощелепний нерв, що проходить під оком уздовж верхньої щелепи і іннервує шкіру передньої частини голови і піднебіння; нижньощелепний нерв, який йде вздовж нижньої щелепи і іннервує шкіру, слизову оболонку ротової порожнини і нижньощелепні м’язи. Цей нерв містить рухові і чутливі волокна.

6 пара – відвідний нерв. Бере початок від дна довгастого мозку, поблизу його середньої лінії, й іннервує м'язи ока.

7 пара – лицевий нерв. Є змішаним нервом, відходить від бічної стінки довгастого мозку, безпосередньо за трійчастим нервом і нерідко із ним пов'язаний, утворює складний ганглій, від якого відходять дві гілки: нерв бічної лінії голови і гілка, що іннервує слизову оболонку піднебіння, під'язикову ділянку, смакові сосочки порожнини рота і м'язи зябрової кришки.

8 пара – слуховий нерв, чутливий. Іннервує внутрішнє вухо і лабіринтовий апарат. Його ядра розташовуються між ядрами блукаючого нерва і основою мозочка.

9 пара – язиково–глотковий нерв. Відходить від бічної стінки довгастого мозку і іннервує слизову оболонку піднебіння і м'язи першої зябрової дуги, а також іннервує органи бічної лінії

10 пара – блукаючий нерв. Відходить від бічної стінки довгастого мозку численними гілочками, які утворюють дві гілки: бічний нерв, що іннервує органи бічної лінії в тулубній частині і зяброво-кишковий нерв, що іннервує зябровий апарат і деякі внутрішні органи. із боків ромбоподібної ямки знаходяться потовщення – вагальні частки, де розташовані ядра блукаючого нерва.