Означений артикль the

Означений артикль the походить від вказівного займенника that, звідси і його значення. Він використовується в однині та множині з обчислюваними та необчислюваними іменниками.

Означений артикль використовується в наступних випадках:

1. Коли предмет або особа вже згадувалися або він є відомим з контексту:

This is a map. The map is large. – Це карта. Карта є великою.

7. З іменниками в множині, якщо ті в однині мали означений артикль та в у випадках, коли на увазі маються всі члени однієї групи:

He liked the presents I bought. – Йому сподобалися подарунки, що я їх купила.

The city-dwellers often suffer air pollution. – Жителі міст часто страждають від забруднення повітря.

8. Коли необхідно провести порівняння або ж додатково уточнити яку-небудь деталь:

You are not the light-minded John I knew. – Ти вже не той легковажний Джон, котрого я колись знав.

She married George Brown, but it is not the George Brown who owns the local oil company. – Вона вийшла заміж за Джорджа Брауна але це не той Джордж Браун, що володіє місцевою нафтовою компанією.

9. Перед прізвиськами:

John the Tall is a famous robber in this town. – Високий Джон – відомий у цьому місті грабіжник.

Крім вищезазначених ситуацій, означений артикль the використовується з наступними власними іменами:

• з астрономічними назвами: the Sun, the North Star
• з географічними назвами: the South Pole, the Hague, the Crimea
• з назвами гір: the Crimean Mountains, the Carpathian Mountains
• з ріками: the Thames, the Dnipro
• з морями та океанами: the Black Sea, the Atlantic Ocean
• з частинами світу: in the North, to the West
• з назвами каналів: the Panama Canal, the Suez Channel
• з назвами деяких країн: the USA, the Netherlands, the United Kingdom
• з національностями: the Ukrainians, the Americans

3. З необчислюваними абстрактними іменниками:

They left the room with dignity. – Вони з гідністю покинули кімнату.

She is an expert in modern art. – Вона експерт у сучасному мистецтві.

4. Якщо з іменником використовуються присвійні, вказівні, питальні і невизначені займенники або ж іменники у присвійному відмінку:

I love her stories. – Мені подобаються її історії.

5. З необчислюваними іменниками, що позначають речовину:

Stone was the main material used in fortifications. – Камень був основним матеріалом, за допомогою якого будувалися фортифікації.

Water is a vital substance for our life. – Вода є життєво необхідною речовиною для нашого життя.

6. Коли мова йде про двох тісно пов’язаних між собою людей або предмета:

They look like mother and son. – Вони виглядають як мати та син.

They always quarrel like cat and dog. – Вони постійно сперечаються, як кіт з собакою.

7. З титулами, якщо після титулу йде прізвище:

Mister Jefferson, you are welcome. – Містер Джеферсон, ласкаво просимо.

8. При вказівці на єдину посаду окремого виду:

Abraham Lincoln was elected President in 1861. – Авраам Лінкольн був обраний президентом в 1861 році.

Умовні речення - складнопідрядні речення в англійській мові, в яких у підрядному реченні називається умова, а в головному реченні – наслідок, що виражає результат цієї умови. І умова, і наслідок можуть відноситься до теперішнього, минулого і майбутнього. Підрядні речення умови найчастіше вводяться сполучником if (якщо) – звідси і друга назва – if sentences. На відміну від української мови, кома в складнопідрядному реченні ставиться тільки в разі, якщо підрядне речення знаходиться перед головним, хоча це правило дотримується не завжди.

В англійській мові існує чотири типи умовних речень:

1. Нульовий тип умовного речення (Zero Conditinal)

2. Перший тип умовного речення (First Conditional)

3. Другий тип умовного речення (Second Conditional)

4. Третій тип умовного речення (Third Conditinal)

Умовні речення використовують в залежності від того, який ступінь вірогідності виражає конструкція Давайте розглянемо кожен з типів умовного речення окремо.