Зміст і значення робочого проектування в землеустрої

Робочий проект (РП) є суміщеною стадією проектування, який призначений для погодження, затвердження проектної документації, а також для будівництва об'єкта.

Робочий проект розробляється на основі погодженої плану­вальної документації, державних програм розвитку галузі, завдань на проектування, архітектурно-планувальних завдань, вихідних даних і технічних умов на підключення до джерел інженерного забезпечення.

Робочий проект складається із:

- пояснювальної записки з техніко-економічними показниками;

- робочих креслень;

- кошторисної документації;

- розділу організації будівництва;

- оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС).

Пояснювальна записка може викладатися на листах загальних даних відповідного розділу робочого проекту.

Усі матеріали робочого проекту видаються замовнику в чотирьох примірниках.

Робочий проект підлягає погодженню з:

- районним відділом земельних ресурсів і органами містобу­дування і архітектури;

- органами місцевого самоуправління, які видали технічні умови на підключення до джерел постачання або інженерних комунікацій.

Робочий проект до його затвердження підлягає обов'язковій державній експертизі відповідно до діючого законодавства.

До експертизи проектів службою Укрінвестекспертизи залу­чаються органи охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки, органи контролю за охороною праці, інші органи державного нагляду, спеціалізовані служби місцевого самоуправління, представники громадських об'єднань і враховуються їх висновки.

Подання проектної документації на погодження, експертизу і затвердження є обов'язком замовника і виконується за його рахунок. Проектувальник зобов'язаний захищати проектні рішення.

Проектна документація вступає в силу після її затвердження інвестором (замовником).

Перед початком проектування необхідно оформити акт відбору ділянки та отримати завдання на проектування.

Акт відбору ділянки складає комісія в складі: замовника, проектувальника, органів архітектури, органів самоуправління, органів охорони навколишнього середовища і санітарного нагляду, інших органів державного нагляду залежно від специфіки об'єкта.

Завдання на проектування затверджує замовник, а погоджує проектувальник. Зміст завдання на проектування може змінюватися згідно з особливостями об'єктів, що проектуються і умов будівництва.

Після отримання завдання на проектування на об'єкт проекту­вання виїжджають вишукувальники - топографи, ґрунтознавці, геоло­ги, гідрологи залежно від проекту, що буде розроблятися. Після проведення робіт вишикувальники здають звіти головному інженеру проекту, на підставі яких будуть прийматися проектні рішення і прово­дитися інженерні розрахунки.

Проектувальники детально вивчають всі представлені вихідні матеріали і приступають до проектування. Всі проектні рішення повинні відповідати нормативним документам - ДБН, СНиГІ. Застосовують типові креслення або розробляють індивідуальні, які необхідно погодити в установленому порядку. Особливу увагу на сучасному етапі необхідно звертати на збереження навколишнього природного середо­вища, для чого розробляється розділ "Оцінка впливу на навколишнє середовище".

Далі проектувальники роблять підрахунки об'ємів робіт запроектованих заходів. Об'єми робіт необхідно підраховувати дуже детально, тому що це впливатиме на вартість будівництва.

Маючи об'єми робіт, складається кошторисна документація. Кошториси бувають локальні, об'єктні та зведений кошторис.

Локальні кошториси складаються на конкретний вид робіт. Наприклад, кошторис на виніс проекту в натуру, культуртехнічні роботи та інші. Об'єктні кошториси складаються на підставі локальних кошторисів на окрему групу робіт. Наприклад, земляні роботи, гідротехнічні роботи та інші. Зведений кошторис складається на підставі об'єктних кошторисів. У зведений кошторис також вклю­чаються затрати на проектно-вишукувальні роботи, тимчасові будівлі та споруди, утримання дирекції, авторський нагляд, подорожчання на зимовий характер робіт та інше.

У якості показника економічної ефективності запроектованих заходів приймають строк окупності капіталовкладень. Також, показниками економічної ефективності можуть бути: рентабельність, фондовіддача, собівартість, коефіцієнт земельного використання.