Точність площ ділянок перенесених в натуру

Врахувати вплив погрішностей перенесення проекту в натуру на точність площ ділянок дуже важко, тому що частина меж ділянки, перенесених в натуру, може опиратись на раніше прокладені теодолітні ходи, частина – на точки контурів ситуації, одні межі ділянки переносяться в натуру одним методом, інші – іншим методом, визначення одних точок залежить від інших і таке інше.

Точність перенесення проекту в натуру залежить від точності проведених двох основних стадій цього процесу: камерального визначення геодезичних даних для перенесення проекту і польових вимірів при перенесенні проекту.

Камеральне визначення геодезичних даних необхідно тільки при застосуванні графічного або механічного способу проектування. При застосуванні аналітичного способу геодезичні данні отримують в процесі проектування, і їх точність залежить лише від погрішності вимірювань на місцевості.

Якщо проект переносить в натуру тільки мірним приладом, то по плану проміри визначаються з погрішністю, відповідної точності масштабу (0,08 мм або більш заокруглено 0,1 мм). Якщо положення поворотних точок ділянки визначається цими промірами то погрішність площі ділянки, залежна від погрішності визначення промірів по плану виразиться формулою:

M

m_P = 0,01 --------- (3.46.)

При перенесенні проекту в натуру теодолітом з мірним приладом, коли для визначення положення точок в натурі прокладають проектний теодолітний хід, погрішності положення цих точок залежать від того, яким способом визначають кути і довжини ліній на плані для прокладання проектного ходу в натурі.

Якщо кути і лінії вираховуються по координатам проектних точок, визначеним по плану, то погрішність площі ділянки буде залежать від погрішностей визначення координат на плані і виразиться формулою:

M

m_P = 0,018 --------- (3.47.)

Але часто на лінії проектного теодолітного ходу опираються межі проектних ділянок, і положення точок цих меж визначається графічно від точок проектного ходу. В цьому випадку на погрішності площ ділянок будуть впливати додаткові погрішності положення кожної проектної точки, рівні 0,08≈0,1 мм на плані і їх вплив на площу виразиться формулою (3.46.).

Геодезичні данні для проектного теодолітного ходу часто визначають по плану: кути транспортиром, а лінії вимірювачем по масштабу. В цьому випадку вплив погрішностей кутових і лінійних вимірів на погрішність площі буде більше, ніж при вирахуваннях кутів і ліній по графічним координатам проектних точок. Однак, враховуючи, що довжини таких проектних ходів обмежуються певними межами і що проектні ходи після їх прокладання ув’язуються на місцевості, можна прийняти погрішність площ ділянок при цьому методі такими, які отримуються при визначенні кутів і ліній по графічним координатам проектних точок.

Польовий процес перенесення проекту в натуру являється додатковим джерелом погрішностей для площ ділянок.

Погрішності польових вимірів при перенесенні проекту тільки мірним приладом або теодолітом з мірним приладом, коли опорними для перенесення проекту являються пункти раніше прокладених теодолітних ходів, можна прирівняти погрішностям зйомки. Якщо в якості опорних використовуються контурні точки ситуації, погрішність положення яких дорівнює 0,4 мм на плані, то вплив цих погрішностей площ проектних ділянок виразиться формулою:

M

m_P = 0,04 --------- (3.48.)

Вплив погрішностей лінійних вимірів в натурі в цьому випадку буде настільки мало в порівнянні з іншими погрішностями, що ними можна або знехтувати, або враховувати, що їх вплив на погрішність площі ділянки виразиться формулою:

Р

m_P = --------- (3.49.)

Якщо перенесення проекту в натуру виконується мензулою з планшета мензульної зйомки або аерофотозйомки і в якості опорних при цьому використовуються пункти аналітичної і геометричної сітей і мензульних ходів, тоді положення кожної проектної точки в натурі, також як і при зйомці, визначиться з середньою квадратичною погрішністю 0,4 мм на плані і вплив цих погрішностей на площі проектних ділянок виразиться формулою (3.48.).