Перенесення проекту в натуру кутомірним методом

В залежності від розташування проектних точок щодо пунктів геодезичного обґрунтування в практиці перенесення проекту й натуру теодолітом можуть бути два випадки визначення положення проектних точок на місцевості:

1) з одній станції полярним способом;

2) з декількох станцій, що утворять проектний теодолітний хід.

При полярному способі проектним є кут, що будують на місцевості у вихідній точці А, і проектною відстанню - відрізок А а =s, відміряють на місцевості для одержання положення проектної точки а. Величини β і s зможуть бути заданими по проекту в числовому вираженні, обчислені в процесі проектування чи визначені графічно за планом.

Для побудови кута β вивірений теодоліт встановлюють у вихідній точці А. Тепер, якщо β є лівим кутом, як на малюнку 19.5., то враховуючи, що поділки на лімбі підписані по ходу годинникової стрілки, нульовий штрих алідади сполучають з нульовим штрихом лімба і, обертаючи лімб (разом з алідадою), наводять зорову трубу по вихідному напрямку на точку В. Потім відкріплюють алідаду й обертають її до сполучення штриха алідади зі штрихом лімба, що позначає

Малюнок 3.15. величину кута β. При цьому зорова труба буде спрямована на проектну точку а.

Якщо будується правий кут λ, то нульовий штрих алідади сполучають зі штрихом лімба, що позначає величину кута λ, і обертаючи лімб (разом з алідадою), наводять зорову трубу по вихідному напрямку на точку В. Потім відкріплюють алідаду й обертають її до сполучення штриха алідади з нульовим штрихом лімба. При цьому положенні зорова труба покаже на проектну крапку а.

В зазначеному напрямку на відстані трохи більшому, ніж довжина лінії s ставлять по теодоліту віхи, одну в результаті побудови правого кута λ, іншого - лівого кута β і з двох положень віх визначають середнє. Після цього від точки А відміряють відстань s кінці його по теодоліту встановлюють знак, що закріплює положення точки а. Відміряну відстань контролюють повторним виміром.