Шляхи реформування державної політики у сфері бюджетних видатків в Україні

Для підвищення ефективності використання бюджетних ресурсів слід враховувати наявні недоліки бюджетного процесу та можливості їх покращення задля поліпшення організації використання бюджетних коштів держави. Головним інструментом підвищення ефективності бюджетних витрат як складової ефективності діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування виступає фактичне запровадження програмно-цільового методу для бюджетів усіх рівнів, який забезпечує орієнтацію не тільки на обсяги наданих видатків, а й на ефективність їх використання, що є важливим аспектом здійснення бюджетної політики.

Тобто, на проміжному етапі відповідно до планових показників слід оцінювати обсяги освоєних бюджетних коштів і отриманий фактичний результат за рік. На завершальному етапі ми маємо застосовувати критерії і, відповідно, оцінювати не тільки обсяги освоєних державних коштів за всі бюджетні періоди, а й отриманий кінцевий результат, порівнянний з плановим, а також економічні здобутки. Це дає можливість здійснити комплексну, фактично соціально-економічну, оцінку бюджетних видатків і виявити соціально-економічний ефект, вигоду або користь від досягнення програмної мети. Неприпустимим є використання бюджетних коштів на заходи, програми і функції, від яких суспільство не отримає належної віддачі, оскільки в сучасних умовах необхідно научитись управляти бюджетними ресурсами дуже економно та раціонально [58, с.83].

Необхідно оцінювати не тільки ефективність використання бюджетних коштів, але й діяльність найголовнішого розпорядника коштів, виконання покладених на нього державних функцій, конкретні дії розпорядників нижчого рівня та одержувачів. Це дозволяє з’ясувати, наскільки адміністративна діяльність, особливо управлінські рішення розпорядників коштів, сприяли ефективності використання державних видатків [4]. Такий підхід дає можливість оцінювати не тільки кошти Державного бюджету, але й якість та ефективність професійного управління наявними фінансовими ресурсами, своєчасність застосування всіх доступних інструментів впливу щодо ефективного використання коштів для досягнення кращих соціально-економічних показників відповідно до поставленої мети.

Також головним завданням бюджетної політики України в сучасних умовах повинно бути, передусім, скорочення непродуктивних видатків бюджету, оскільки це негативно позначається на фінансовому стані держави, і водночас зростання бюджетних інвестиційних програм. В свою чергу з метою підвищення ефективності використання державних фінансових ресурсів, розширення доступу суб'єктів підприємництва до фінансових ресурсів держави необхідно, на наш погляд, сформувати Інвестиційний фонд України. Залучення коштів Інвестиційного фонду розширить можливості бізнесу для реалізації великих інвестиційних проектів через механізми прямого фінансування, кредитування, а також надання державних гарантій.

Ще одним важливим завданням бюджетної політики є запровадження механізму середньострокового бюджетного планування. Реалізація такого напряму бюджетної політики потребує, крім законодавчого регулювання цього питання, також реальних дій щодо розвитку середньострокового бюджетного планування, без яких норми законодавства залишаться декларативними і не забезпечать реалізації завдань бюджетного планування у бюджетному процесі.

Практика зарубіжних країн свідчить, що розвиток середньострокового бюджетного планування забезпечується:

- наявністю системи пріоритетних цілей державного розвитку, згідно з якими будується діяльність відповідних органів влади і розподіляються бюджетні кошти;

- надійною системою середньострокового прогнозування;

- чітким розмежуванням функцій і повноважень між органами державної влади щодо розроблення державної політики і бюджетних проектувань;

- системним застосуванням інструментів бюджетного планування;

- стабільним і комплексним нормативно-правовим регулюванням бюджетного планування [60].

Перехід до середньострокового бюджетного планування насамперед потребує визначення цільового завдання його організації. Аналіз міжнародного досвіду бюджетного планування дає змогу виокремити такі функції, що виконуються середньостроковими фінансовими планами:

- прогноз наслідків рішень, прийнятих у рамках державної політики;

- інструмент реалізації середньострокової фіскальної стратегії;

- інструмент посилення прозорості та ефективності розподілу бюджетних ресурсів;

- інструмент забезпечення стабільності та спадкоємності бюджетної політики

Необхідною умовою є забезпечення відносної постійності бюджетних проектувань, оскільки вони виступають орієнтиром для органів влади при розробленні ними програм і заходів, спрямованих на вирішення завдань і досягнення цілей державної політики. Необхідні також чітка та надійна методологія коригування раніше схвалених проектувань середньострокових планів, оцінка стійкості та стабільності розрахованих показників і ризиків їх зміни. Додамо, що важливим чинником розвитку середньострокового бюджетного планування є координація і посилення взаємозв'язку в діяльності органів державної влади. Така взаємодія має передбачати обмін інформацією, забезпечення відповідності програм і заходів, що реалізуються міністерствами, цілям державної політики і вирішення тактичних завдань, що не суперечать завданням інших органів влади.

Важливим аспектом реформування бюджетної політики виступає вдосконалення бюджетної класифікації у контексті вимог міжнародного законодавства. Нині видатки та кредитування бюджету класифікуються за програмною, відомчою та функціональною класифікацією. Крім того, видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні. Для забезпечення інтеграції бюджетної класифікації з єдиним Планом рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі та запровадження методу нарахувань треба привести бюджетну класифікацію у відповідність до вимог GFSM'2001. Діюча бюджетна класифікація, затверджена наказом Міністерства фінансів України, побудована на основі GFS у редакції 1986 р. і відповідає класифікації операцій у GFSM'1986. Але вона не кореспондується з вимогами до складання фінансової звітності IPSAS, оскільки не передбачає ведення обліку за методом нарахувань. Опрацювання підходів до реформування вітчизняної бюджетної класифікації дає змогу зазначити про необхідність перегляду та уточнення її положень згідно з вимогами GFSM'2001. Це сприятиме запровадженню методу нарахування у державному секторі й розробці єдиного Плану рахунків бухгалтерського обліку, гармонізованого з бюджетною класифікацією. Виходячи з викладеного, на сьогодні у підготовленому Проекті економічної класифікації видатків залишаються неузгодженими питання,зокрема, за такими позиціями, як:

- фінансові та нефінансові активи – через відсутність кодів прямої відповідності у діючій бюджетній класифікації та у класифікації GFSM'2001, а також складність визначення видатків, пов'язаних із виконанням функцій, що реалізуються органами сектору державного управління для досягнення поставленої мети;

- субсидії – через складність визначення субсидій, наданих організаціям державного і недержавного секторів [14].

Бюджетна класифікація видатків бюджету, приведена до вимог міжнародного законодавства, яке підтримується Міжнародним валютним фондом, підвищить прозорість операцій у бюджетній сфері та сприятиме переходу на середньострокове бюджетне планування і прогнозування.

Варто зазначити, що реформування управління державними фінансами – не тільки справа держави, а й потребує широкої участі громадян та неурядових інституцій. Відповідно необхідні значні зусилля щодо узгодження дій органів державної влади, громадян та неурядових організацій. Проблема прозорості та відкритості бюджетної системи стає ключовою як для її реформування, так і для підвищення довіри громадян до держави та органів місцевого самоврядування. Водночас прозорість бюджетного процесу та участь громадськості в ньому є одним з основним принципів сучасного програмно-цільового методу. Роль і значення прозорості бюджетної політики значно зростають в умовах застосування цього методу, адже в країнах із розвинутим громадянським суспільством важливим суб'єктом бюджетування є громадськість, яка бере активну участь у публічних заходах з обговорення питань фінансової політики й бюджету та може істотно впливати на формування пропозицій основних напрямів розвитку бюджетної політики та бюджетної системи.

Підсумовуючи, зазначимо, що подальше забезпечення прозорості бюджетної системи потребує посилення транспарентності видатків бюджету, впровадження норм Закону України "Про доступ до публічної інформації". Важливим кроком забезпечення прозорості державних фінансів стане запровадження інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет", що забезпечить якісно новий рівень прозорості управління у бюджетній системі.

ВИСНОВКИ

У курсовій роботі визначені та розкриті теоретичні та практичні засади функціонування державної політики у сфері бюджетних видатків в Україні, механізм їх формування та розвиток основних напрямів й тенденцій розвитку бюджетної політики в Україні під час економічної трансформації і в контексті подолання фінансової нестабільності сьогодення. Провівши ґрунтовне вивчення та аналіз даної теми отримали наступні висновки:

1) З'ясування економічної сутності та важливої ролі бюджетних видатків у реалізації державної політики. Так, видатки забезпечують розподіл та перерозподіл централізованого грошового фонду держави та виступають інструментом реалізації критерію справедливості у розподілі державних благ за цільовим призначенням для забезпечення суспільного добробуту.

2) Було здійснено деталізований аналіз підходів до класифікації державних видатків за різними класифікаційними ознаками: функціональною, економічною, відомчою, програмною, що дало змогу структурувати розподіл видатків з різних бюджетних рівнів за напрямами використання.

3) Було проаналізовано зарубіжний досвід політики управління видатками Державного бюджету. Створення та формування бюджетної системи та принципів здійснення бюджетних видатків зарубіжних провідних країн мають свої особливості, які формувались як у часи економічного піднесення, так і під час фінансових криз, тому цей історичний досвід країн із ринковою економікою може бути використаний бюджетною системою нашої країни з метою уникнення помилок у державній політиці у сфері бюджетних видатків та оптимізації шляхів подальшого розвитку з урахуванням характерних особливостей функціонування національної економіки.

4) У даній роботі здійснено дослідження формування й розвитку бюджетної системи України, її етапів становлення та правових засад функціонування сучасної бюджетної сфери. Впродовж історичного розвитку бюджетної системи України змінювалась система видатків, принципи функціонування бюджетних відносин, що було пов'язано з перебуванням України під владою інших країн, а також закономірним історичним розвитком бюджетної сфери.

5) Проаналізовано структуру та динаміку державних видатків в Україні за 2011-2015 рр., виявлено основні структурні зрушення у складі бюджетних видатків та фактори, які їх спричиняють, а також було досліджено оптимізація структури видатків Державного та місцевих бюджетів.

6) Досліджені можливості вдосконалення програмно-цільового методу планування державних видатків в Україні, враховуючи сучасний стан економіки та початий процес запровадження програмно-цільового методу.

7) В ході проведеного дослідження була створена кореляційно-регресійна модель взаємозалежності обсягів видатків Зведеного бюджету України та номінального ВВП, складено рівняння регресії, а також висвітлено отримані результати у графічній формі, що дало змогу виявити наявність лінійного взаємозв'язку між даними показниками. Разом з тим, таким чином були визначені перспективні напрями реалізації бюджетної політики у сфері видатків в Україні,

8) У роботі висвітлені перспективні шляхи реформування бюджетної політики у сфері видатків в Україні, враховуючи міжнародний досвід провідних країн, а також сучасний стан національної економіки.

Отже, підсумовуючи, зазначимо, що здійснення ефективної державної політики у сфері бюджетних видатків в Україні є пріоритетною ціллю уряду держави для забезпечення стану рівноваги національної економіки, стабільного розвитку державних фінансів, а також гарантування суспільного добробуту всіх верств населення на належному рівні.