Авторитарний та ліберальний – найбільш полярні стилі керівництва

Авторитарний стиль керівництва характеризується жорсткою постановкою цілей, небажанням відступитися від погляду або точки зору, що склалася. Головні риси цього стилю: нетерпимість, що доходить до брутальності, нетерплячість, жорсткість, прямолінійність. Такі риси характеру спостерігаються частіше у людей, що не впевнені в своїх професійних якостях і тому свою некомпетентність вони намагаються приховати наказами та розпорядженнями, що не обговорюються.

Але авторитарний керівник має достатню владу, аби нав'язувати свою волю виконавцю і без коливань здійснює це. Він апелює до потреб більш низького порядку підлеглих.

Авторитарний стиль характеризується тим, що керівник-автократ бере на себе відповідальність за діяльність підлеглих, детально цікавиться всіма виробничими питаннями, намагається обмежити спілкування між членами колективу, не допускає в "своєму" колективі неформальних лідерів. Він різко а іноді і брутально оцінює дії підлеглих, може критично віднестись до вищестоячого керівництва, але не терпить критики своїх дій. У спілкуванні з підлеглими керівник-автократ, як правило, лаконічний, завдання ставить коротко, ясно, технічно, грамотно, але при цьому переважає тон керівника. Практично, він завжди не терпить заперечень, навіть тоді, коли вони корисні колективу і самому керівникові. Як правило, автократи – це похмурі люди, які рідко посміхаються на очах у підлеглих, постійно заклопотані справами, що їм доручені, постійно підкреслюють це. Автократ всім своїм виглядом показує оточуючим, навіть поза виробничою обстановкою, що він керівник.

Разом з тим авторитарні керівники - це люди, що люблять оперативну роботу і вміють її досить добре виконувати. Вони, як правило, не радяться з членами колективу з тих чи інших питань виробництва, але, не дивлячись на це, опираючись на значний досвід роботи, знання справи і інтуїцію, здатні приймати вірні рішення. У випадку необхідності авторитарний керівник може створити видимість, що рішення прийняте правильно колективом, але і в цьому випадку він намагається переконати колектив, що його варіант рішення - найкращий. Про результати роботи колективу він говорить: "Я зробив", "Я досяг".

У випадках невдачі керівник - автократ всі зауваження на адресу колективу приймає на себе. Основною формою впливу на підлеглих у автократа являється примушування при досить жорсткій регламентації робочого часу.

Як правило, керівник - автократ – людина акуратна. Він не допускає, щоб розпорядок його робочого дня залежав від відвідувачів, чітко дотримується встановлених правил. Разом з тим, він досить добре відчуває зміни ситуацій і швидко на них реагує.

Керівник-авторитарного спрямування потребує систематичного спрямування і обмеження його нетерпимості, інакше він може дійти до диктаторських методів керівництва.

Демократичний стиль. При цьому стилікерівництва керівник звертається до потреб більш високого порядку підлеглих.

У підлеглих у випадку демократичного стилю керівництва є можливість активної участі у прийнятті рішень, широка свобода у виконанні завдань, немає жорсткого контролю при виконанні робіт, оцінка дається результатам роботи. Здійснюється двобічне спілкування керівник-підлеглий, в якому керівник відіграє спрямовуючу роль.

Для демократичного стилю керівництва характерно те. що в своїй діяльності керівник-демократ постійно орієнтується на підлеглих, розподіляючи роботу і відповідальність між ними в залежності від рівня їх кваліфікації і досвіду, враховуючи при цьому нахили виконавців до тієї чи іншої роботи. При розподілі роботи і прийнятті рішень демократ, як правило, радиться з підлеглими, прислухається до їх думок, в результаті чого рішення, прийняті ним, більш об'єктивні і носять дійсно колективістський характер. Характеризуючи роботу колективу керівник-демократ завжди говорить: "Ми зробили", "Ми досягли", маючи на увазі всіх членів колективу. Демократичний стиль керівництва розвиває ініціативу і творчу активність членів колективу, створює умови для товаришування і ділового співробітництва, що позитивно позначається на результатах роботи.

Керівник-демократ терпляче відноситься до критики своїх дій, а критикує дії підлеглих не так різко, як автократ.

При невдалій роботі очолюваного ним колективу керівник-демократ,якправило, всю відповідальність бере на себе. Демократ користується авторитетом у підлеглих і вищестоящих керівників. В роботі колективів, очолюваних демократичними керівниками, переважає планомірність і науковий характер.

Ліберальний стиль характеризується тим, що керівник-ліберал не проявляє особливої активності. Він лише збирає інформацію про роботу колективу і часто сам являється її джерелом. Ліберал розподіляє роботу і відповідальність між членами колективу, але цей розподіл носить формальний характер, тому що тут враховуються можливості і здібності окремих працівників. Обговорення виробничих питань теж формальне. Ліберал заохочує появу в колективі неформальних лідерів. Він навіть зацікавлений, щоб їх було більше, тому що в такому випадку йому легше розподіляти роботу і призначати відповідальних за її виконання.

Проте ліберали часто справляють на підлеглих приємне враження. Вони співчутливі і можуть прийти на допомогу окремим працівникам,але, як правило, на шкоду інтересам колективу.

У випадку невдалої роботи очолюваного ним колективу ліберал "підставляє" замість себе одного з підлеглих, посилаючись на те, що ділянкою роботи, де були допущені помилки, керував безпосередньо не він.

Наведені стилі керівництва у чистому вигляді зустрічаються досить рідко. Частіше зустрічається комбінація цих стилів у керівника, яка залежить від особистості керівника, ситуації та членів колективу, яким керує менеджер.

Стиль керівництва пов'язаний із цілісністю особистості керівника, тому достойний стиль підтримує авторитет, а псевдостиль, що заснований на маніпуляціях, призводить до того, що всі зусилля витрачаються, в основному, на боротьбу з погрозою авторитету.

Використанні джерела [1,9,10,18, 26, 36, 38]

Запитання для самоперевірки:

1. Дайте визначення поняття лідерства.

2. Охарактеризуйте основні якості лідера.

3. Дайте визначення поняття авторитет керівника.

4. Охарактеризуйте форми влади, які може застосовувати будь-який керівник.

5. Розкрийте суть понять: "стиль управління" та "стиль керівництва".

6. Як формується стиль роботи керівника.

7. Розкрийте суть стилів керівництва.

8. Охарактеризуйте взаємозв'язок та відмінності методів керівництва і методів управління.

9. Назвіть характерні ознаки слабких керівників.

10. Проаналізуйте фактори, що впливають на ефективність управління.

11. Основні принципи спілкування з людьми зі складним характером.