Поняття та підстави припинення трудового договору

Припинення трудового договору є правомірним лише при наявності таких умов:

· з передбачених у законі підстав припинення трудового договору;

· з додержанням певного порядку звільнення з конкретної підстави;

· є юридичний факт припинення трудових правовідносин (розпорядження власника, заява працівника, відповідний акт третьої особи – суду, військкомату).

Підставами припинення трудового договору є такі обставини, які визначаються законом як юридичні факти для припинення трудового договору. Класифікація підстав припинення трудового договору здійснюється за двома критеріями:

· вид юридичного факту, який спричинив припинення (дія чи подія);

· волевиявлення яких суб’єктів потягло припинення трудового договору.

За першим критерієм розрізняється припинення трудового договору у зв’язку з певними подіями (закінчення строку договору, смерть працівника), а за другим – у зв’язку з певними юридичними діями (взаємне волевиявлення сторін, ініціатива працівника, ініціатива власника, ініціатива третіх осіб).

Підстави припинення трудового договору передбачені ст. 36 КЗпП України:

1) угода сторін;

2) закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову0 службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45);

5) переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці;

7) набуття чинності вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків умовного засудження і відстрочки виконання вироку) до позбавлення волі, виправних робіт не за місцем роботи або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

8) підстави, передбачені контрактом.

У разі зміни власника підприємства, а також в разі його реорганізації дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

За п. 1 ст. 36 КЗпП України може припинятись як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Пропозиція про розірвання трудового договору може надходити як від власника, так і від працівника. Якщо інша сторона погоджується з висловленою пропозицією, то вважається, що сторони досягли угоди про припинення трудового договору, і працівник звільняється з роботи. Така угода сторін може бути виражена як в усній, так і в письмовій формі. Проте більш доцільною є письмова форма. Трудовий договір за п. 1 ст. 36 КЗпП України припиняється у строк, визначений сторонами.

За підставою «закінчення строку трудового договору» припиняється трудовий договір, укладений на певний строк або на час виконання певної роботи. Для припинення трудового договору необхідний вольовий акт хоча б однієї із сторін – заява працівника, розпорядження власника, яким висловлюється бажання припинити трудові відносини.

Підставою для звільнення за п. 3 ст. 36 КЗпП України є відповідний документ, виданий військкоматом, на вимогу якого власник зобов’язаний негайно звільнити працівника, який призивається на військову службу з виплатою вихідної допомоги в розмірі 2-місячного заробітку.