В. Аудіовізуальні засоби наочності

Цю групу складають динамічні (кінофільми, телепередачі, грамзаписи, магнітофонні записи) і статичні (діафільми, діапозитиви, транспаранти до кодоскопа) засоби наочності.

Необхідність їхнього використання, а саме динамічних засобів наочності, пояснюється тим, що завдяки їм молодші школярі можуть сприймати:

• об’єкти і явища, які відсутні у тій місцевості, де живуть діти;

• процеси і явища в їх розвитку, які безпосередньо органами чуття не можуть сприйматися у природі (наприклад, розпускання бруньок, розвиток жаби з ікринок та ін.);

• об’єкти і явища, які вимагають для спостережень тривалого часу або спеціальних умов (наприклад, життя водойм: їхній рослинний і тваринний світ і т. ін.);

• виробничий процес, послідовність здійснення його етапів (наприклад, добування кам’яного вугілля та інших корисних копалин);

• явища або процеси, які відбувалися у природі раніше і більше не повторюються.

Навчальний фільм має ряд переваг над іншими засобами наочності. За короткий проміжок часу він дає можливість сприйняти значну за обсягом інформацію про предмети, явища і процеси навколишнього світу. Цінність фільму полягає в тому, що весь матеріал подається в динаміці, в розвитку, в певній об’єктивно зумовленій логічній послідовності. У навчальних фільмах чітко виділяються взаємозв’язки і залежності навколишнього світу, які досить важко або й неможливо сприйняти безпосередньо в природі. Фільм знімає всі обмеження сприймання у часі і просторі, тобто можна спостерігати за тим, що знаходиться далеко і відбувалося давно.

Образність, динамічність фільму завжди збуджують увагу дітей, викликають пізнавальний інтерес, позитивні емоції, естетичні почуття.

Однак не слід забувати, що фільм не є універсальним засобом і не може заміняти інші засоби наочності. Він має свої особливості, які певною мірою впливають на методику його використання. Зміст навчального фільму часто охоплює значний за обсягом матеріал, що не завжди повністю відповідає темі уроку чи змісту його логічно завершеної частини. Рівень складності інформації не враховує реальний стан опорних знань та умінь, які забезпечують усвідомлене сприймання. Лаконічність викладу, його темп, спресованість важче розуміються, ніж пояснення. Тому вчитель повинен попередньо переглянути фільм; визначити, що в ньому відповідає змісту усієї теми чи його логічно завершеній частині; а також визначити цілі і місце застосування фільму чи його частини в структурі уроку.

Повністю кінофільм може бути показаний, якщо у ньому цілісно розкриваються процес, явище, певний об’єкт і він не поділяється на логічні частини. Такими, наприклад, є фільми: «Кругообіг води у природі», «Видобування торфу», «Видобування вугілля» та ін.

Фрагментарно кінофільм демонструється тоді, коли у ньому виділяються окремі частини. Наприклад, фільм «Степи» можна розділити на частини: клімат степів, рослинний світ, тваринний світ, праця людей. Для показу обирається та частина, яка відповідає дидактичній задачі і буде найефективнішим у порівнянні з іншими засобами розв’язання. Ефективність визначається характером матеріалу, складністю його для розуміння, рівнем підготовки дітей до осмисленого сприймання.

Навчальні кінофільми використовуються на всіх етапах уроку природознавства, але з різними дидактичними цілями.

Телепередачі мають ті ж можливості, що й кінофільми, але телепередачі готуються з конкретної теми в цілому або лише до її частини. Дикторський текст не тільки подає готову інформацію, але й включає пояснення окремих її частин. Він містить деякі дидактичні прийоми, зокрема запитання до учнів, які спонукають до актуалізації засвоєних знань і здобутих у процесі спостережень.

Учитель не знає конкретного змісту передачі, тому перед нею звертає увагу на поняття, які можуть бути основою для сприймання. При потребі у процесі передачі учитель може подавати короткий і зрозумілий для дітей коментар.

Телепередача не заміняє учителя, вона має бути органічною частиною уроку.

Навчальний діафільм — статичне зображення на плівці, яке має одну тему. Кожний наступний кадр діафільму за змістом пов’язаний із попереднім, внаслідок чого отримується цілісна інформація на визначену тему. Зміна кадрів до деякої міри розкриває динаміку то­го чи іншого процесу, явища, структури об’єкта.

За побудовою діафільми бувають цілісні та фрагментарні. Перший вид присвячений певним темам і використовується на одному уроці. Наприклад, «Охорона рослин». Фрагментарні — містять матеріал до розділів програми, а окремі кадри розкривають зміст конкретних тем. Наприклад, «Природні зони».

Навчальні діапозитиви — це набори кадрів за певною темою, які можуть застосовуватися в різній послідовності, найбільш доцільній у конкретній навчальній ситуації.

Діапозитиви, як і діафільми, мають ряд властивостей, які забезпечують ефективність їхнього використання. Проекція кадру на екран дає збільшене в багато разів, яскраве зображення, що сприймається усіма учнями класу зі своїх робочих місць. Крім того, підготовка цих засобів наочності потребує небагато часу і на екран одразу подається необхідний матеріал. Легко можна вибрати необхідні кадри, повернутися до попередніх, затримати на деякий час зображення і вибрати оптимальний час для демонстрації кожного кадру.