Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Організація правових засад структури органів прокуратури





Органи прокуратури є невід’ємною частиною держави і діють на базі вироблених практикою та узагальнених теорією основних правил або принципів управлінської діяльності. Принципи (лат. рrincipium – початок, основа) — це основні вихідні положення наукової системи, теорії, ідеологічного напряму, те первинне, що лежить в основі сукупності фактів, теорії, науки і характеризує її призначення. Принципи синтезують і відбивають об'єктивність законів суспільного розвитку, характерні риси практики управління. На відміну від об'єктивних законів принципи залежать від свідомості людей, від пізнання ними діючих законів природи і суспільства. Принципи як продукт логічного мислення лише відбивають об'єктивні закони у свідомості. Визначення наглядових пріоритетів, що диктуються конкретною обстановкою в суспільстві й інші обставини можуть впливати на організаційний статус органів прокуратури, відповідно і принципи управління піддаються певним змінам внаслідок динамічних процесів державотворення та переходу до утвердження в державі демократичних цінностей.

Нормативне закріплення принципів державного управління вносить велику конкретність і стійкість в управлінські відносини, дозволяє об'єктивніше судити про те, хто і що конкретно повинен робити для реалізації даних принципів, гарантує суворе їх додержання. Принципи управління забезпечують інтеграцію окремих видів управлінської діяльності в різних підрозділах системи, взаємну їхню погодженість і загальну спрямованість на реалізацію намічених цілей. У принципах управління знаходять своє вираження основні вимоги, поставлені до побудови систем управління і методів здійснення функцій управління, доцільний характер взаємин між суб'єктами й об'єктами управління.

Отже, якщо погоджуватись із тим, що принципи відбивають характер системи управління в цілому, об'єктивний зміст усіх явищ і реальних процесів управління, то слід визнати, що принципи управління відповідно детерміновані місцем даних явищ, їх роллю в системі управління в органах прокуратури, що є підставою для їх систематизації. Проблематика принципів організації та діяльності прокуратури в України висвітлювалася багатьма науковцями, однак, у правовій науці так і не склалося єдиного розуміння їх системи.



Більшість принципів управління виявляються в діяльності різних державних органів аналогічно, оскільки вони є загальними для всього державного апарату. Окремі принципи застосовуються з урахуванням особливостей кожної підсистеми державних органів, тих чи інших особливостей її об'єктів і суб'єктів управління або груп елементів процесу управління.

Тому першою підставою систематизації принципів управління в системі органів прокуратури є виділення загальносистемних принципів – загальних закономірностей, відносин і процесів, що властиві всій системі державного управління, створюють вихідні, типові закономірності відносин і взаємозв'язків різних груп її елементів.

Наступна підстава систематизації пов'язана з аналізом і науковою характеристикою тих закономірностей, відносин і взаємозв'язків, що організовують групи елементів, які характеризують власне специфіку системи управління в органах прокуратури. Це такі групи елементів державного управління, як цілі, структура, процес.

Як наслідок принципи управління в системі органів прокуратури можна виділити у наступні групи: 1) загальносистемні принципи управління в системі органів прокуратури; 2) спеціальні принципи управління в системі органів прокуратури.

Точне віднесення принципів управління до однієї з груп є досить складним завданням, оскільки будь-який з них може застосовуватись в інших державних структурах та бути передумовою як структури, так власне і управління як виду діяльності.

Важлива роль загальносистемних принципів обумовлена тим, що вони є основними правилами (положеннями), загальними для усіх видів, сфер і галузей управління в нашій державі – обов'язкові і для управління в системі органів прокуратури. На мою думку, серед даних принципів варто відзначити основні.Принцип законності. Принцип законності - це головна загальноправова основа діяльності всіх суб'єктів правозастосування, у тому числі й прокуратури. Зазначена засада основа державного керівництва суспільством в цілому, важливий засіб зміцнення і розвитку державності, зміцнення охорони та розвитку економічної бази держави, необхідна умова демократичної системи держави. Професійна діяльність працівника прокуратури має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності

Правової впорядкованості. Даний принцип об'єктивно обумовлює необхідність головним чином законодавчого визначення, причому в "правових" законах, основних аспектів цілей, функцій, структур, процесу, самих принципів організацій та діяльності в числі яких і принципів управління в органах прокуратури. Даний принцип виявляється в тім, що різні аспекти організації і діяльності органів прокуратури повинні бути врегульовані в законодавчому порядку найбільш повно і чітко.



Системності. Сутність даного принципу в управлінні полягає в об'єднанні, при відповідній диференціації, окремих взаємообумовлених видів діяльності, необхідних для реалізації конкретних цілей прокуратури та управління нею.

Централізму. В основі побудови системи органів прокуратури лежать жорстка ієрархія і визначеність обсягу прокурорських повноважень, імперативний порядок взаємин усіх ланок прокуратури, об'єднаних єдиним центральним органом, процесуальна і службова дисципліна, гарантом яких виступає Генеральний прокурор України.

Відповідальності. Даний принцип у ряді основних проголошено Конституцією України, де сказано, що "держава відповідає перед людиною за свою діяльність". Даний принцип охоплює діяльність всіх категорій прокурорських кадрів, як керівників, так і фахівців, і поширюється на усі види виконуваних ними дій, а також передбачає, що при великих правах і малій відповідальності стають можливими адміністративна сваволя, суб'єктивізм, непродуманість рішень.

Демократизму. Даний принцип відтворює народовладдя в управлінні і вимагає насамперед установлення глибоких і постійних взаємозалежностей між суб'єктом та об'єктом управління; припускає прийняття потребами, інтересами і цілями працівників, всіх ланок прокуратури (політики, цілей, функцій, структури, процесу, результатів управління тощо). Одним з проявів адміністративно-командної системи управління прокуратурою був, а у певній мірі і в даний час залишається надмірний централізм.

Рівності перед суб'єктом управління. Рівність перед законом є невід'ємним правом людини згідно з міжнародно-правовими актами та Конституцією України, під рівністю ж в державному управлінні розуміємо однакове ставлення керівництва прокуратури до прокурів та інших працівників прокуратури без привілей. Органи прокуратури захищають у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак.

Прогнозування. Даний принцип є засадою послідовного управління в прокуратурі, вміння пов'язувати кожне рішення з дійсним розвитком системи прокуратури і суспільства, з його прогресивними тенденціями, при чому управлінська система має діставати безперервну інформацію про майбутній розвиток об'єкта як єдиного цілого, а також його підсистем.[2]

Спеціальні принципи управління в системі органів прокуратури закріплені у ст. 122 Конституції України та ст. 3 Закону України «Про прокуратуру», якими є

Територіальність. Принцип територіальності означає, що юрисдикція окремих прокуратур поширюється на певні території, які можуть збігатися або не збігатися з адміністративно-територіальним поділом. Побудова органів прокуратури за принципом територіальності забезпечує наближення прокурорів до населення територій.

Незалежність прокурорів. При виконанні службових обов’язків працівник прокуратури має бути незалежним від будь-якого впливу, тиску чи втручання в його професійну діяльність, у тому числі органів влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, зобов’язаний активно, у визначений законодавством спосіб, протистояти спробам посягання на його незалежність. У прийнятті конкретних рішень він повинен бути самостійним та керуватися лише вимогами закону, оцінкою отриманої інформації, морально-етичними принципами професії та своїми переконаннями, відмежовуватися від будь-яких корисливих та приватних інтересів, політичного впливу, тиску з боку громадськості та засобів масової інформації.

Політична нейтральність прокуратури. Працівник прокуратури зобов’язаний виконувати свої службові повноваження політично неупереджено та нейтрально, не використовувати їх в інтересах політичних партій або окремих політиків, громадських об’єднань. Працівник прокуратури має толерантно і з повагою ставитися до расової, національної приналежності, мови, традицій і звичаїв інших осіб, а також їх політичних та релігійних переконань, якщо вони не спрямовані на розпалення расової, національної, політичної та релігійної ворожнечі. Працівник прокуратури не може належати до політичних партій, об’єднань та рухів, брати участь у будь-якій політичній діяльності. Він не має права суміщати виконання своїх службових обов’язків з іншою діяльністю, крім визначеної законодавством.

Недопустимість незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади. Працівник прокуратури не повинен втручатися в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, крім випадків, коли їх рішення, дії чи бездіяльність суперечать законодавству та потребують заходів прокурорського реагування. Він має у межах повноважень співпрацювати з ними при виконанні своїх службових обов’язків і здійсненні заходів щодо зміцнення законності і правопорядку, якщо це не суперечить принципу його незалежності, має додержуватися вимог законодавства щодо членства в колегіальних органах.

Повага до незалежності суддів. Повага до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом; Оцінка дій суддів та законності судових рішень може публічно надаватися працівником прокуратури лише в межах і порядку, встановлених законодавством.

Прозорість діяльності прокуратури.Прозорість діяльності прокуратур що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання.

Неухильність дотримання вимог професійної етики та поведінки. Працівник прокуратури повинен постійно підвищувати свій загальноосвітній та професійний рівень, культуру спілкування, виявляти ініціативу, відповідальне ставлення та творчий підхід до виконання своїх службових обов’язків, фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, вдосконалювати свої знання, передавати свій досвід колегам.[3]

 

 






Date: 2016-01-20; view: 342; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.009 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию