Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Нормативне закріплення принципів побудови система органів прокурати





Стаття 4 Закону «Про прокуратуру» встановлює, що правові основи організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Статті 121-123 розділу 7 Конституції України визначають загальні питання прокурорської системи, її функції, порядок призначення і звільнення та строк повноважень Генерального прокурора, і встановлюють, що прокуратура — це єдина централізована система.

Безпосереднім і основним джерелом права про прокурорський нагляд є Закон «Про прокуратуру», який прийнятий Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року.

У цьому законі нормативно закріплюється принципи побудови органів прокуратури України, систему прокуратури, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему і загальний порядок забезпечення діяльності прокуратури. Зокрема, до основних нововведень у порівнянні із редакцією Закону України «Про прокуратуру» у редакції від 12 липня 2001 року можна віднести:

1) скасування функції прокуратури щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів (так званий «загальний нагляд»);

2) запровадження особливого порядку призначення прокурорів на посаду та звільнення їх з посади (крім Генерального прокурора України);

3) визначення підстав та порядку здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів;

4) вдосконалена організаційна структура органів прокуратури;

5) запровадження системи органів прокурорського самоврядування (всеукраїнська конференція працівників прокуратури та Рада прокурорів України) тощо.

Норми, що визначають ті чи інші аспекти правової основи діяльності української прокуратури містяться також у багатьох галузевих законах, у тому числі кодифікованих: Кримінальний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Законах «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Національне антикорупційне бюро України» та багато інших.



У більшій чи меншій мірі названі законодавчі акти містять норми, що регламентують процесуальний статус прокурора, його повноваження, правові засоби їх реалізації у різних судових і судочинних інстанціях.

Є багато актів Генеральної прокуратури України та юридичних установ зарубіжних держав (меморандумів, угод, спільних протоколів про наміри), що стосуються прокуратури, наприклад:

1. Меморандум про порозуміння між Департаментом Генерального Аторнея і Генеральною прокуратурою України з приводу співробітництва в переслідуванні воєнних злочинців (від 20 серпня 1992 р.).

2. Меморандум взаємопорозуміння між Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції Канади (від 25 вересня 1992 р.).

3. Угода про правову допомогу та співробітництво між Генеральною прокуратурою України і Генеральною прокуратурою Литовської Республіки (від 8 грудня 1992 р.).

4. Спільний протокол українсько-німецьких переговорів про співробітництво в галузі правової допомоги у кримінальних справах 22-24 січня 1996 р. в Генеральній прокуратурі України в м. Київ (від 5 квітня 1996 р.).

5. Протокол про наміри між Генеральним прокурором України і Генеральною прокуратурою Литовської республіки (від 1 березня 2000 р.) та ін.

Міжвідомчі та відомчі акти з питань міжнародного співробітництва у вигляді наказів, інструкцій, листів Генерального прокурора, наприклад:

Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародно-правового співробітництва (Наказ Генеральної прокуратури України (Із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 18.09.2013 №3гн-2- 8гн-1, від 30.01.2014 №8гн-2) від 11 лютого 2013 р. №8 гн.

Інструкція про організаційно-протокольне забезпечення заходів міжнародного співробітництва, які здійснюються органами прокуратури України (із змінами відповідно до наказу Генерального прокурора України від 30.01.2014 №8гн-2) від 11 лютого 2013 р. №8 гн.

3. Про затвердження інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів (Наказ МВСУ, СБУ, Державної митної служби, Генеральної прокуратури України, Державного комітету у справах охорони державного кордону, ДПАУ від 9 січня 1997 р. №3/1/2/5/2/2).

4. Про додержання вимог міжнародно-правових актів при розслідуванні кримінальних справ (Лист Генеральної прокуратури від 20 серпня 1999 року номер 14-2-136-99), та інші, які містять норми, що передбачають повноваження Генерального прокурора у вирішенні питань про передачу на час допитів закордонним правоохоронним органам осіб, котрі перебувають під вартою на території України, а також правила стосунків органів прокуратури з цими органами у зв'язку з виконанням різноманітних процесуальних та інших дій.



Правову основу організації і діяльності прокуратури України доповнюють постанови Верховної Ради України, укази Президента і постанови Кабінету Міністрів України. Цими підзаконними актами також регулюються різноманітні питання прокурорської діяльності. Так Указом Президента від 12.02.2000 р. «Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю» визначається комплекс повноважень прокурорів у ході реалізації ними цієї (координаційної) функції та її зміст.

Не менш важливе значення для впорядкування й удосконалення організації й діяльності прокурорських органів мають нормативні акти Генеральної прокуратури України.У відповідності із Законом «Про прокуратуру» (ч.2 ст.9; ч. 2 ст. 17) Генеральний прокурор України має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання всіма прокурорами.

Генеральний прокурор відповідно до законів України видає обов'язкові для всіх органів прокуратури накази, розпорядження, затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності (п. 9 ч.1 ст. 9).

 






Date: 2016-01-20; view: 221; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.012 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию