Поняття системи та структури органів прокуратури

Прокуратура України становить єдину централізовану систему, органів державної влади, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим. Яка в порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», прийнятого 14 жовтня 2014 року, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Поняття «система» означає цілісну, функціонально обумовлену множину взаємодіючих структуризованих (тобто таких, що мають власну структуру, будову) елементів, органів.

Система органів прокуратури будується згідно з державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом України, а також за функціональними ознаками і визначається ст. 13 Закону.

Діяльність органів прокуратури організовується на трьох ланках, які характеризуються різними категоріями складності. Вищою ланкою системи є Генеральна прокуратура, яка під керівництвом Генерального прокурора визначає стратегію й тактику діяльності прокуратури, здійснює нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів юридичними та фізичними особами. Наступною ланкою системи є регіональні прокуратури, які підпорядковуються Генеральному прокурору України і здійснюють керівництво прокуратурами нижчої інстанції.

До прокуратур нижчої ланки належать місцеві прокуратури.

З метою усунення дублювання повноважень та підвищення ефективності діяльності органів прокуратури новим Законом передбачається трирівнева система органів прокуратури. При цьому було скорочено три тисячі посад у Генеральній прокуратурі України, ліквідовані спеціалізовані прокуратури (транспортні, природоохоронні), а також міські або районні в містах, районні або міжрайонні прокуратури там, де вони діють одночасно.

Отже систему органів прокуратури становлять:

1) Генеральна прокуратура України;

2) регіональні прокуратури;

3) місцеві прокуратури;

4) військові прокуратури;

5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур.

Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури. Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який має першого заступника та чотирьох заступників.

У структурі Генеральної прокуратури України утворюються департаменти та відділи.

Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор України має право давати вказівки будь-якому прокурору.

У Генеральній прокуратурі України утворюється Головна військова прокуратура, яку очолює заступник Генерального прокурора України (на правах самостійного структурного підрозділу) Головний військовий прокурор.

А також утворюється Спеціалізована антикорупційна прокуратура(на правах самостійного структурного підрозділу).

Регіональні прокуратури діють у системі прокуратури України. До них належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, які забезпечують виконання завдань прокуратури та здійснення покладених на неї функцій на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратур. У структурі регіональної прокуратури також утворюються підрозділи — управління та відділи.

Управління — структурний підрозділ регіональної прокуратури одногалузевого або однофункціонального спрямування.

Відділи — структурний підрозділ регіональної прокуратури, що утворюється за одним напрямом діяльності прокуратури з чисельністю працівників не менше ніж шість одиниць (самостійний відділ) або п’ять одиниць (відділ у складі управління).

Місцеві прокуратури виступають, як структурний елемент системи прокуратури України. Місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в додатку до Закону України «Про прокуратуру». Місцеву прокуратуру очолює керівник місцевої прокуратури, який має першого заступника та трьох заступників.

Військові прокуратур у своєму складі мають: Головну військову прокуратура (на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України), військові прокуратури регіонів (на правах регіональних), військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури (на правах місцевих). Перелік військових прокуратур визначається в додатку до Закону України «Про прокуратуру».

У разі якщо в силу виключних обставин у певних адміністративно-територіальних одиницях не діють органи прокуратури України, які мають здійснювати там нагляд, за рішенням Генерального прокурора України виконання їх функцій може покладатися на військові прокуратури.

Утворення, реорганізація та ліквідація військових прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатів здійснюються Генеральним прокурором України.[1]

Спеціалізована антикорупційна прокуратура утворюється у Генеральній прокуратурі України (на правах структурного підрозділу).

Особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначені статтею 8 -¹ Закону. Утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, визначення її структури і штату здійснюються Генеральним прокурором України за погодженням з Директором Національного антикорупційного бюро України.

У межах реалізації своїх функцій Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.

Призначення прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за результатами відкритого конкурсу.