Активізація діяльності студентів під час лекції

Активна позиція студентів під час таких лекцій може створюватись такими шляхами:

1. Для того, щоб студенти не лише механічно записували матеріал, але й засвоювали його, необхідно розробити план-схему лекції і запропонувати її для використання. У ній мають бути зафіксовані:

−тема, план, основна й додаткова література, теоретичні поняття;

−головні положення, формулювання, точки зору, на які необхідно звернути увагу;

−прізвища письменників, назви творів, які незнайомі студентам та ті, які важко сприймаються на слух і при написанні яких студенти припускаються помилок;

−значення, яке має вивчення даного матеріалу у їх подальшій професійній діяльності;

−чітко визначено, що повинні студенти знати, вміти, якими навичками повинні оволодіти;

−завдання, що активізують роботу студентів на лекції та сприяють осмисленому і цілеспрямованому сприйняттю матеріалу.

У ході лекції студент доповнює матеріал, який зафіксований у плані-схемі, необхідними для більш глибоко розуміння фактами, аргументами. Це створює таку психологічну ситуацію, коли студент не боїться, що він не встигне щось важливе записати. Студент осмислено сприймає матеріал, має можливість слідкувати за ходом думки викладача, за логікою подачі матеріалу, а викладач має можливість визначити той матеріал, який студентам незрозумілий, нецікавий і т.д.

2. Визначення випереджальних завдань. У планах визначається той обсяг роботи, який повинні виконати студенти, готуючись до наступної лекції (познайомитись з монографією, біографією письменника, прочитати матеріал підручника, художній твір тощо), адже спілкування з аудиторією, якій знайома проблема, більш продуктивне. У такій ситуації студент із об’єкта перетворюється в суб’єкт (створюється ситуація суб’єкт-суб’єктних відношень) не тільки навчально-пізнавальної, а, насамперед, навчально-професійної і професійно-педагогічної діяльності. Попереднє знайомство студентів з матеріалом допомагає створити ситуацію співробітництва, уникнути необхідності проговорювати повну інформацію (а інколи, навіть, знайомити із сюжетом). Отже, пропонуючи студентам познайомитись з певним матеріалом, викладач створює "інтелектуальний фонд" для проведення лекції, а якщо студенти інтелектуально готові сприймати лекцію, вона із пізнавальної перетворюється на професійно-навчальну.

3.Перевірка рівня обізнаності студентів із даної теми. На початку лекції протягом 5-7 хвилин це може бути обмін інформацією для з’ясування абсолютно незрозумілих питань. У кінці лекції викладач має відвести час для оцінки матеріалу.

Отже, сучасна лекція з історії світової літератури у вузах має виконувати такі функції: інформативно-пояснювальну; пізнавальну; методологічну; виховну; професійно-орієнтовну; розвивальну; оцінюючу; спрямовуючу; організовуючу.

Важливими чинниками на сучасній лекції з історії світової літератури є:

1. Формування навчально-пізнавальних інтересів.

2. Відповідність змісту лекції останнім дослідженням науки.

3. Систематичний і послідовний виклад матеріалу у відповідності до поданого плану.

4. Зв’язок теорії й практики (відображення теоретичних положень у конкретних літературних творах).

5. Стимулювання до самостійної роботи (окремі питання лектор не розглядає, але звертається до цього матеріалу на наступній лекції).

6. Викладення власних думок лектора (при цьому не повинні ігноруватись інші точки зору).

7. Розумне вкраплення в лекційний матеріал моментів для зняття стомленості.

При такому підході до викладу матеріалу на лекційних заняттях мета полягає не в тому, щоб подати якомога більше матеріалу, а озброїти студентів розумінням основних проблем теми, підготувати їх до самостійної роботи над темою.

Планування системи практичних занять.

Основна мета під час планування практичних занять зі світової літератури – щоб ця система дозволила засвоїти коло творів, що вивчаються. Також ця система повинна сприяти вмінням аналізу художнього твору.

Художній твір повинен обиратися за наступними критеріями:

· Художня досконалість. Всі аспекти творчості автора, та зв'язок цього твору із життям митця повинні чітко простежуватись.

· Під час планування системи практичних занять треба орієнтуватись на твори, що є у шкільній програмі.

Також необхідно передбачати яким чином буде здійснюватись читання, адже існують відмінності у техніці читання між, наприклад, романом та віршем.

Існують певні принципи, які треба враховувати під час підготовки практичного заняття:

· Науковість. Необхідно залучувати студента до наукової діяльності через формування вмінь аналізу тексту. Новим підґрунтям для цього є поєднання самого тексту та літературознавства.

· Єдність форми і змісту. У кожного тексту є своя поетика. Щоб передати те, що хоче сказати автор, він підбирає власні засоби. Це називається творчою індивідуальністю письменника. Читання тексту студентами та його аналіз має бути направлений таким чином, щоб студенти могли виокремлювати цей аспект.

Щоб забезпечити належним чином читанням студентами твору, який вивчають, необхідно дати систему питань до тексту, враховуючи наступні аспекти:

· Зосередити увагу на ключових моментах;

· Унеможливити ситуацію щодо однакового списку питань, тобто кожного разу давати різні питання;

· Запропонувати обґрунтувати відповідь відповідним моментом з тексту;

· Після цього – дати невеликий тест.

Також необхідно забезпечити опрацювання найбільш важливих та авторитетних наукових джерел та критичних матеріалів з обраної теми. Тобто необхідно поєднувати читання самого тексту як основи та наукове забезпечення по даній проблемі.