Методика проведення практичних занять із вивчення ліричних творів

Лірика – особливий рід літератури, де людина зображується здебільшого у сфері внутрішнього життя, через відтворення її почуттів, переживань, роздумів. На відміну від епічного та драматичного, ліричний образ спочатку впливає емоційно – на почуття, настрої, а вже потім – на думки читача. Ліричні твори передають переживання, які оформленні за допомогою системи образів.

Основними особливостями лірики є:

вираження почуттів і роздумів, викликаних зовнішніми обставинами;описи;висока образність і емоційність;інтенсивне використання образотворчих засобів;стислість викладу;віршова форма;малий обсяг.

У ліриці життєві явища замальовуються через почуття, переживання, роздуми, які викликані суспільно-політичними подіями, картинами природи, особистими моментами в житті людини. На відміну від епічних творів, які накреслюють широку панораму життя, у ліричних творах немає розгорнутого сюжету, думки поета виражаються лаконічно, дуже сконцентровано. В одному рядку вірша передається те, що іноді в епічних творах розгортається у цілі розділи.

Враховуючи особливості ліричних творів, під час їх вивчення треба:звернути уваги студентів на різноманітні варіанти перекладу твору, який вивчається та знайти текст оригіналу;велику увагу приділити виразному читанню твору;з’ясувати переживання та за допомогою яких засобів вони, зображені у творі;створити уявлення про постать поета та, як його постать відбивається у кожному творі; пояснити, що ліричний герой — образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів і він не обов'язково тотожний авторові.

Для того, що викликати інтерес до вірша, що вивчатиметься, викладач має створити уявлення про постать поета та мати відповідні цікаві матеріали. Це можуть бути відомості з історії створення вірша, пов’язані з фактами біографії автора.

Наприклад, під час вивчення теми “А.Ахматова «Реквієм» - пам’ятка доби сталінського терору”, викладач розповідає про те, що поштовхом до написання твору були трагічні події у сімейному житті А. Ахматової. Так, “Реквієм” – поема присвячена жертвам сталінського терору. 22 жовтня 1935 р. її син Л. Гумільов та її чоловік, професор Всеросійської академії мистецтв М. Пунін, були заарештовані за підозрою «в участі в антирадянському терористичному гуртку». Через два тижні обох було звільнено. Однак у березні 1938 р. сина знову заарештували. Цього разу його звинуватили в участі у молодіжній антирадянській терористичній організації у Ленінградському державному університеті й засудили на десять років перебування у таборі. За півроку особиста справа Л. Гумільова була переглянута. І хоча він не визнав себе винним, звинувачення не було скасоване. Змінився лише термін покарання: він був удвічі скорочений.

Особлива увага приділяється виразному читанню твору. Прочитати твір може викладач, майстер художнього слова (у запису) або добре підготовлений студент. Незалежно від того, хто виконує, читання повинно бути виразним, адже його головна мета – забезпечити правильне розуміння змісту та глибоке емоційне сприйняття.

Є вірші особливо ліричні, які доцільніше читати під музичний супровід.

Також потрібно знаходити різноманітні переклади твору і текст оригіналу.

Необхідною умовою є бесіда за змістом прочитаного.

Даний робота спрямований на перевірку розуміння змісту твору та може бути організована у вигляді запитань, які будуть спрямовані на зміст кожної послідовно визначеної частини вірша. Кількість запитань залежить від змісту твору.

Прикладами питань можуть бути (вивчення теми “А.Ахматова «Реквієм» - пам’ятка доби сталінського терору”):З яких частин складається поема? Яку думку поетеса висловлює в епіграфі? Які слова є ключовими?У яких розділах ви почули голос поета?У яких розділах ми чуємо голос матері?До яких образів звертається поетеса?Які уявлення та думки викликало у вас прочитання твору?

Також необхідно з’ясувати тему та ідею вірша, знайти ліричного героя.

Для підсумку вивчення теми можна запропонувати вивчити вірш або його окремі частини на пам'ять та виконати творчі усні завдання або письмові роботи для того, щоб студенти мали змогу висловити свої думки, міркування. Наприклад, після вивчення теми творчості А.Ахматової можна запропонувати такі письмові роботи: “„Реквім” Ахматової – пам’ятник жертвам сталінського терору”., “Мої роздуми над поемою А. Ахматової "Реквієм"”).

Отже, вивчення ліричних творів викликає багато труднощів тому, що ці твори несуть у собі багатий духовний світ поета. Лірика є вираженням думок, почуттів, переживань автора. Щоб зрозуміти ліричний твір, треба увійти в непростий світ авторських емоцій та фантазій. Перед викладачем постає проблема як найглибше розкрити зміст твору, щоб донести найглибші почуття, які автор за допомогою свого твору намагався передати, щоб студенти не залишилися байдужими до ліричних творів і щоб подальше вивчення лірики не викликало у них труднощів.

Під час проведення практичних занять з вивчення ліричних творів, викладач повинен створити уявлення про постать поета та його літературну творчість, знайти різноманітні варіанти перекладу та текст оригіналу, використовувати виразне читання, як спосіб емоційного переживання, розділити поняття автора та ліричного героя, організувати бесіду після прочитання тексту. Для підсумку знань слід використовувати усні або письмові завдання, які допомагають студентам висловити свої власні думки.

Сприймання і розуміння ліричних творів зумовлюється багатьма факторами: особливостями ліричної поезії, своєрідністю художньої манери поета, характером ідейного змісту творів, загальним розвитком дітей, їх життєвим досвідом. Глибина сприймання читачем ліричного твору залежить від широти, культури його почуттів, емоційної чуйності, здатності проникати у внутрішній світ людини, відгукуватися на її радощі і болі.