Джерела фінансування інвестицій

Тема: Джерела та методи інвестування

1. Загальна характеристика форм, типів та способів фінансування інвестицій
2. Поняття інвестиційного капіталу, його постачальники і споживачі

Джерела фінансування інвестицій

1. Інвестиційний процес вимагає відповідних інвестиційних ресурсів. Вони існують у різних формах, формуються з різних джерел та різними способами

На державному рівні інвестиційні ресурси існують в двох формах:

- внутрішні нагромадження

- іноземний капітал

-

Внутрішні нагромадження в державі формуються за рахунок централізованих та нецентралізованих коштів

В залежності від механізму забезпечення суб’єктів інвестиційної діяльності інвестиційними ресурсами виділяють:

- внутрішнє фінансування інвестицій

- зовнішнє фінансування інвестицій

Власні – формуються на основі чистого прибутку та амортизаційних відрахувань

Зовнішнє інвестування – забезпечується через фінансовий ринок шляхом залучення

капіталів або кредитування

Джерела фінансування інвестицій формуються різними методами. До них належать:

- бюджетний метод(бюджетні інвестиції

- самофінансування(власні кошти)

- кредитний метод

- фондовий або акціонування

- комбінований

-

За натурально-речовою формою залучення виділяються інвестиційні ресурси у:

- грошовій формі

- фінансовій

- матеріальній

- нематеріальній формах

За періодом залучення інвестиційні ресурси поділяються на:

- довгострокові

- короткострокові

За національною приналежністю:

- вітчизняні

- іноземні

За цільовим напрямком виділяють інвестиційні ресурси: призначені для використання в процесі реального інвестування, і фінансового інвестування

За забезпеченням стадій інвестиційного процесу виділяють:

1. ресурси, які забезпечують передінвестиційну стадію
2. ресурси, які забезпечують інвестиційну стадію
3. інвестиційні ресурси, які забезпечують експлуатаційну стадію

2. Інвестиційний капітал – це грошовий капітал, який витрачається на купівлю засобів виробництва і робочої сили або це додаткові кошти, які використовуються підприємством для здійснення інвестицій

Розрізняють постачальників і споживачів інвестиційного капіталу.

Основними постачальниками є:

1. Індивідуальні заощадники – це громадяни, заощадження яких знаходиться у формі банківських депозитів, сертифікатів державних цінних паперів, акцій, облігацій, страхових полісів, приватизаційних паперів або для придбання будівель, земельних ділянок, автомобілів. Ці ресурси займають друге місце після амортизаційних відрахувань у поновлені інвестиційних ресурсів держави.

1. Інституційні та колективні інвестори – комерційні банки, інвестиційні фонди, компанії, торгові компанії та інші фінансові посередники

1. Дрібні інвестори – виробничі та торгівельні підприємства, інші суб’єкти господарювання, громадські організації, навчальні заклади, релігійні об’єднання, профспілки, які володіють тимчасово вільними коштами

Споживачами інвестиційного капіталу виступають:

1. Громадяни,які використовують інвестиційний капітал для особистих потреб (будівництво, придбання транспортних засобів)

1. Сфера підприємництва – в цій сфері інвестиційний капітал нагромаджується і використовується

1. Держава – в особі державних та місцевих органів влади та управління. Держава може виступати позичальником інвестиційного капіталу в результаті чого зростає її зовнішній та внутрішній борг.

Інвестиційний капітал має такі властивості:

- мобільність – він може переміщуватись від однієї галузі до інших, від одних суб’єктів до інших.

- Вразливість – на його розміри впливають як зовнішні так і внутрішні фактори діяльності суб’єктів господарювання включаючи державу

- Створюється нечасто – тому інвестиційний капітал потрапляє туди, де є сприятливий інвестиційний клімат і створені умови для отримання більших прибутків

3. Всі джерела фінансування інвестицій поділяються на зовнішні та внутрішні.

Внутрішнє фінансування забезпечується за рахунок власних джерел суб’єктів інвестиційної діяльності на основі самофінансування. Відповідно до Закону «Про інвестиційну діяльність» до внутрішніх джерел фінансування відносять:

- частину чистого прибутку спрямованого на виробничий розвиток

- амортизаційні відрахування

- страхові відшкодування збитків нанесених майну, виплачені страховими компаніями та іншими фінансово-кредитними установами

- раніше здійснені довгострокові фінансові вкладення, термін погашення яких наступає в звітному році

- реінвестування частини коштів, одержаних в результаті продажу основних засобів

- реінвестована частина коштів, одержана в результаті продажу оборотних активів

- ліквідація дебіторської заборгованості, пов’язаної з капітальними вкладеннями

Внутрішнє фінансування має певне обмеження:

1. Обмежений розмір прибутку або його відсутність взагалі
2. Граничні норми амортизаційних відрахувань
3. Необов’язковий характер одержання інших власних джерел

Зовнішні джерела, їх склад і структура залежать від внутрішніх джерел. Вони забезпечуються за рахунок:

1. позичених коштів
2. залучених коштів
3. коштів, які централізуються державою та іншими джерелами

Позикові кошти формуються за допомогою наступних джерел:

§ довгострокових банківських кредитів

§ кредитів інших фінансово-кредитних установ

§ іпотечних кредитів(під заставу нерухомого майна)

§ іноземні кредити

§ емісії, облігації

§ лізингове або орендне фінансування – інвестиційний лізинг та оренда

§ пільгове фінансування, яке забезпечується за рахунок урядових пільгових кредитів, інвестиційних податкових кредитів та безвідсоткових кредитів фінансово-кредитних установ

Найбільш поширеною формою є довгострокові банківські кредити, за рахунок яких кредитуються прямі інвестиційні заходи.

Інвестиційний кредит – це кредит в основний капітал з метою його збільшення на основі розширення виробництва

Сьогодні для інвестування використовуються різні варіанти кредитування:

1. проектне фінансування або кредитування в межах цільової кредитної лінії –тобто видається під певний проект в межах визначеної банком межі кредитування позичальника

2. поетапне кредитування – передбачає також відкриття лінії і кредит видається на кожний наступний етап виходячи з ефективності використання коштів на попередньому етапі.

3. кредитування шляхом повного викупу по облігаціях підприємства

4. кредитування під гарантією – під заставу рухомого чи нерухомого майна

5. пільгове кредитування – здійснюється у формі надання бюджетних кредитів та інвестиційних та податкових кредитів

6. бюджетні кредитиможуть видаватися під розроблену урядом програму чи проект їх розмірів, враховується у видатках державного бюджету

Складовою зовнішнього фінансування є залучені кошти:

- емісія акцій

- формування та розширення статутного фонду за рахунок внесків фізичних та юридичних осіб

- кошти, надані державою та іншими структурами для цільового фінансування