Поняття ринкової структури. Концентрація ринку. Ринок досконалої конкуренції

Мікроекономіка досліджує поведінку фірми в різних ринкових ситуаціях. Будь-яка фірма керується метою максимізації прибутку. Один із вирішальних моментів у досягненні головної мети — мож­ливість фірми впливати на ціни. У деяких випадках це мож­ливо, у деяких — ні. Усе залежить від того, у яких формах

Модуль І. Основи ринкової економіки та мікроекономіки

здійснюється конкуренція. Отже, ринкові структури — це умови, за яких здійснюється ринкова конкуренція. Існують чотири види ринкових структур, вони ж є формами конку­ренції".

1. Досконала або чиста конкуренція.

2. Монополістична конкуренція.

3. Олігополістична конкуренція.

4. Чиста монополія.

Останні три являють собою форми недосконалої конку­ренції. Аналіз ринкових структур передбачає визначення такого поняття як «концентрація ринку», тобто ступенів пе­реважання на ринку однієї або кількох фірм. Він виражаєть­ся коефіцієнтом концентрації. Це відсоткове співвідношен­ня продажу чотирьох або восьми найбільш великих фірм до галузевого виробництва.

Ринкові структури розрізняють за притаманними їм специфічними ознака­ми. Назвемо їх: 1. Кількість фірм на ринку. 2. Тип продукту. 3. Контроль над цінами. 4. Вхідні бар'єри. 5. Нецінова конкуренція.

Ринок досконалої конкуренції характеризується:

—значною кількістю фірм на ринку, позбавлених мож­ливості впливати на сукупний обсяг пропозиції;

—тип продукту — стандартизований, тобто однорідний;

—контроль за цінами відсутній;

—фірми діють незалежно одна від одної;

—відсутні перепони для входження в галузь;

—відсутня нецінова конкуренція;

—приклад галузі — сільське господарство.

Цей вид конкуренції — швидше ідеальна, ніж реальна модель. Разом з тим існують ринки більш подібні до цієї мо­делі, ніж до інших. У країнах, де в сільському господарстві переважають сімейні ферми, ринок сільськогосподарських товарів може бути прикладом цієї форми конкуренції. Тому ринок досконалої конкуренції, його закономірності мають не тільки теоретичне, а й певне практичне значення.

Ринок цього виду конкуренції характеризується не­значною часткою фірми у загальному обсязі товарів послуг ринку. Якщо ємність ринку зерна складає 250 млн

Модуль I. Основи ринкової економіки та мікроекономіки

На графіку 11.2 а зіставляємо валовий дохід (TR) і валові витрати (ТС). Оскільки на повністю конкурентному ринку кожна наступна одиниця продукції продається за однією і тією ж ціною, до загального обсягу додається одна й та сама величина, що дорівнює ціні (TR = Р х Q). Лінія TR — це бісек­триса. Інша динаміка витрат. Спочатку витрати падають, але, починаючи з певного моменту, внаслідок закону спадної від­дачі, вони будуть зростати прискореними темпами. Уточках А і В, які вважаються критичними, крива загальних витрат перетинає лінію загального доходу. За межами цих точок ви­робництво збиткове. У межах заштрихованого простору ви­робництво прибуткове. Найбільший прибуток досягається у проміжку, в якому крива загальних витрат лежить від лінії загального доходу на максимальній відстані (відрізок CD).

На графіку 11.2 б зіставляємо граничний дохід і гранич­ні витрати. Граничний дохід дорівнює ціні, бо ціна визна­чається не підприємцем, а ринком. Тому кожна нова оди­ниця додає до загального доходу одну й ту саму величину. У точці MR = МС забезпечується рівновага фірми.