Спадна віддача. Беззбитковість фірми і максимізація прибутку

Яка ж динаміка середніх і граничних витрат фірми? Відповідь на це запитан­ня пов'язана з одним із найважливіших

принципів економічної теорії — принципом спадної віддачі. Пригадаймо виробничу функцію. Це продуктивність ресур­су, що відображує залежність між обсягом ресурсу й обся­гом випуску деяких благ за допомогою цього ресурсу. Гра­нична продуктивність — це приріст обсягу виробництва при використанні додаткової одиниці ресурсу. Може скластися враження, що з кожною додатково залученою одиницею ресурсу продуктивність зростає, тобто обсяг виробництва благ збільшується. Але це не зовсім так. Йдеться про корот­костроковий період, коли частина ресурсів (продуктивні потужності) — фіксована величина. Тому приєднання до цього ресурсу все нових одиниць змінного ресурсу, почи­наючи з певного моменту, дає додатковий, тобто граничний продукт, що зменшується, у розрахунку на кожну додаткову одиницю змінного ресурсу.

Ця залежність має назву закону спадної віддачі або за­кону спадного граничного продукту. Наведемо простий приклад. У невеликій столярній майстерні (на 3 верстати) перший робітник виготує за зміну два журнальних столи­ки. Із залученням другого" за зміну буде виготовлено 5 сто­ликів, з третім — 10, а з четвертим — 12, з п'ятим — теж 12, з шостим — 10. Залучення другого робітника дає приріст У 3 одиниці, третього — 5 одиниць, четвертого — 2 одини­ці, п'ятого — приросту не дає зовсім. Тобто вже з четвертої одиниці застосованого фактора фіксуємо спадну віддачу. Те ж саме — з середніми величинами. Перший робітник — 2 столики, два — 2,5, три — 3,3, чотири — 3, п'ять — 2,4, шість — Чому так різко спадає середня продуктивність? Оскільки загальна продуктивність з п'ятим виробником залишається на тому ж рівні (12 одиниць), а з шостим навіть знижуєть-ся (10 одиниць), середня продуктивність також знижується.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

Справа в тому, що у короткостроковому періоді збіль­шення робітників не супроводжується збільшенням верс­татів і тому вже п'ятий робітник у майстерні зайвий.

Таблиця 9.1

На основі даних таблиці 9.1 побудуємо графіки, що ві­дображають динаміку загальної граничної і середньої про­дуктивності.

Наведена таблиця, графіки, побудовані за нею, свідчать про те, що, починаючи з певного моменту, і загальна, і гра­нична, і середня продуктивності спадають. Так діє закон спадної віддачі.

Закон спадної віддачі визначає динаміку тільки змінних витрат, а значить і середніх змінних. Подамо динаміку се­редніх і граничних витрат на графіку 9.3.

Постійні витрати (FC) не залежать від обсягу вироб­ництва, тоді як середні постійні витрати (AFC) залежать від нього. Наприклад, маємо FC в сумі 100 грн за нульового обсягу. Обсяг збільшиться до 10 одиниць, AFC =10, тобто 100/10 = 10 од. Обсяг збільшився до 100 од. AFC = 1, тоб-

Графік 9.3 Динаміка середніх і граничних Витрат

Інша динаміка кривої середніх змінних витрат (AVC). У міру залучення додаткових ресурсів зростає віддача, крива AVC буде спадною. Але настає момент, коли віддача буде падати. У цьому випадку крива AVC буде зростаючою. Така ж динаміка загальних середніх витрат (АТС). Оскіль­ки АТС = AFC + AVC, різниця у висоті кривих АТС і AVC буде залежати від величини AFC (за того ж обсягу).

Тут ще важливо наголосити на значенні змінних витрат Для бізнесу. Адже саме ними у короткостроковому періоді

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

керує підприємець — збільшує або скорочує залучені змінні ресурси.

На графіку 9.3 фіксується U-подібний характер кри­вої МС. Це пояснюється залежністю граничних витрат і граничної продуктивності. Залежність ця така: за постій­ного рівня цін на змінні ресурси зростаюча віддача спричи­няє зниження граничних витрат, спадна — їхнє зростання.

Ця залежність відображена на графіку 9.4.

Із графіка 9.4 бачимо, що залежно від зростання гранич­ної продуктивності (відрізок ау), граничні витрати зменшу­ються (відрізок сх). Праворуч від осі ух гранична продук­тивність спадає (відрізок yb), граничні витрати зростають (відрізок xd).

Звернімо увагу ще на одну деталь графіка 9.3. На гра­фіку, що відображує динаміку витрат у короткостроковому періоді, крива граничних витрат (МС) перетинає криві АТС і AVC у точках їх мінімального значення.

Це обумовлено правилом: якщо в будь-якій точці МС наступної одиниці менші, ніж AVC попередньої одиниці, крива AVC — спадна; якщо МС більша, ніж попередня AVC, крива останньої зростаюча.

Наведемо елементарний приклад. Середній зріст групи студентів, що вчасно прийшли на заняття, складає 1 м 65 см. Це й будуть середні змінні витрати (AVC). До аудиторії входить юнак, який запізнився, баскетбольного зросту — 1 м 98 см — це граничні витрати (МС), і вони більші за се-

Модуль I. Основи ринкової економіки та мікроекономіки

редній зріст. Крива AVC (середній зріст в аудиторії збільшився) — зростаюча. Ін­ший варіант — дівчина, яка запізнилася, — зріст 1 м 58 см. Середній зріст зменшився, крива AVC — спадна.

У довгостроковому періоді всі витрати змінні, бо цей пе­ріод досить тривалий для того, щоб фірма могла змінити обсяг усіх ресурсів, зокрема виробничі потужності. Тому тут оперують категорією загальних середніх витрат (АТС).

Крива довгострокових середніх загаль­них витрат (AVC) відображує найменші витрати виробництва одиниці продукції для кожного даного обсягу виробництва

за умов, що фірма мала достатньо часу, щоб змінити розміри підприємства.

Розгляньмо графік 9.5.

Графік 9.5 Залежність середніх загальних витрат від розмірів підприємства

Крива АТС — це середні витрати п'яти обсягів фірми, між якими підприємець може робити свій вибір. Найкра­щий варіант — обсяг три, якщо фірма має ресурси і час, щоб змінити обсяг підприємства.

Крива довгострокових загальних витрат на одиницю продукції кожної із фірм визначається характером ефекту масштабу — позитивного чи негативного.

Позитивний ефект масштабу виявляється у: спеціалі­зації виробництва, ефективному використання капіталу, можливості використовувати сучасну техніку і прогресив­ну технологію, маневруванні трудовими ресурсами, дивер­сифікації виробництва.

Негативний ефект масштабу пов'язаний з некерованіс­тю гігантських об'єднань, коли бюрократизація управлінсь­кої ланки призводить до створення численних ієрархічних служб, обмін інформацією між якими або утруднений, або призводить до перекручування команд, що надходять із цен­трального апарату. Новий президент концерну «Крайслер» одну з основних причин кризи компанії побачив у тому, що вона стала набором міні-імперій. «35 віце-президентів, і кожний біг власною доріжкою», — зауважував Лі Якокка. Корпорація перетворюється на «незграбного бегемота».

Позитивний і негативний ефект масштабу можна про­
ілюструвати графіком 9.6.

1. Позитивна віддача від зростання масштабу вироб­ництва.

2. Постійна віддача від зростання масштабів виробниц­тва.

3. Негативний ефект масштабу — зростання витрат ви­робництва.

Будь-яка фірма намагається забезпе­чити максимальний прибуток. Загальний прибуток вираховується різницею між за-

гальним доходом і загальними витратами. Загальний (вало-

Модуль I. Основи ринкової економіки та мікроекономіки

вий) доход фірми (TR) — це загальна виручка при реалізації її продукції за певною ціною, тобто: TR=QxP,

де Q, — обсяг продукції, Р — ціна за одиницю.

Тоді загальний прибуток (Р_г) буде дорівнювати різниці між загальним доходом і загальними витратами

Рr = TR - ТС.

На рішення фірми щодо вибору оптимального обсягу виробництва з метою максимізації прибутку впливає спів­відношення граничного доходу і граничних витрат.

Пам'ятаємо, що граничний дохід (MR) — це приріст до­ходу на кожну додатково реалізовану одиницю продукції.

Нарощуючи обсяг виробництва, фірма прагне збільшити свій дохід. Кожна додатково реалізована одиниця продукції збільшує дохід, але одночасно збільшує і граничні витрати. Найкращий варіант для фірми, коли граничний дохід пере­вищує граничні витрати. Тоді виробництво і реалізація до­даткової одиниці продукції більше додають до доходу, ніж до витрат. Але в силу закону спадної віддачі, починаючи з певного моменту, витрати додаткової одиниці продукції перевищать дохід від її реалізації. Тому фірма, керуючи у короткостроковому періоді змінними витратами і відмо­вившись від виробництва додаткової одиниці, заощадить на витратах. Рівновага фірми настане за рівності MR = МС.

Таку колізію ілюструє графік 9.7.

Але тут слід додати, що горизонтальна лінія граничноо Доходу (MR) справедлива лише для ринку досконалої кон­куренції, про що піде мова у іншому розділі першого модулю.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс