Суть, принципи, умови підприємницької діяльності. Форми і напрями

Підприємництво — ініціативна, са­мостійна діяльність громадян, їхніх об'єднань, що здійснюється на власний

ризик, під свою майнову відповідальність і спрямована на інновації та отримання прибутку.

Ототожнювати підприємництво з бізнесом не зовсім коректно. Бізнес — це будь-який вид діяльності, оснований на ризику і спрямований на отримання прибутку. Основна відмінність підприємництва від бізнесу — новаторський ха­рактер першого, діяльність, головний зміст якої — «творче руйнування», безперервний процес просування, запровад­ження інновацій.

Модуль I. Основи ринкової економіки та мікроекономіки

Центральна фігура цього виду діяльності — підприє­мець, людина, яка має унікальні, рідкісні здібності. Головна його риса — новаторство. Він — революціонер в економіці. Прибуток для нього — не всепоглинаюча мета, а лише сим­вол успіху. Підприємець, по-перше, бере на себе ініціативу поєднати ресурси в один процес, по-друге, обрати їх найкра­щу комбінацію, по-третє, він спонукає різними стимулами людей до трудової діяльності, по-четверте, здатний іти на ризик, по-п'яте, приймає нерутинні рішення, по-шосте, несе за них повну відповідальність.

Ефективне підприємництво передба­чає певні принципи, без реалізації яких воно не може досягти поставленої мети. А саме:

1. Вільний вибір видів діяльності.

2. Установлення цін на засадах економічної доцільності й вимог ринку.

3. Вільний вибір постачальників і споживачів продукції.

4. Вільний найм робочої сили.

5. Можливість залучення майна громадян і юридичних осіб.

6. Свобода розпоряджатися отриманим доходом і при­бутком.

Усі принципи підприємництва ґрунтуються на фун­даментальному положенні класичної політичної економії, сформульованому його основоположниками — В. Петті, А. Смітом, Д. Рікардо, — на повній свободі господарської діяльності. При цьому правове поле, тобто прийняте сус­пільством законодавство, має спрямовуватися на забезпе­чення максимальної свободи підприємництва.

Формально-логічна схема функціонування підприєм­ництва може мати такий вигляд:

К. Р. → Ф. В. → В → Т → D

Кредитні ресурси (К.Р.) використовуються на придбан­ня факторів виробництва (Ф.В.), організовується виробниц­тво товарів і послуг (В), вироблені товари (Т) реалізуються на ринку, забезпечуючи підприємцю грошовий дохід (D).

Грошовий дохід, за вирахуванням витрат (тобто вар­тості матеріальних факторів і заробітної плати), відсотків за

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

кредит і податків, утворює чистий прибуток. З нього фор­мується фонд розвитку виробництва й особистий дохід під­приємця.

Головні умови успішної для підприєм­ців та ефективної для суспільства госпо­дарської діяльності такі:

1. Створення і забезпечення функціонування конкурент тного середовища.

2. Розробка і забезпечення функціонування законодав­чої бази господарської діяльності.

3. Створення розвиненої ринкової інфраструктури.

4. Політика підтримки і заохочення малих форм під­приємництва.

5. Протекційна політика щодо вітчизняних фірм, що працюють у сфері зовнішніх економічних відносин.

Держава має забезпечувати вищеназвані й інші умови через виконавчу, законодавчу і судову гілки влади.

Форми підприємницької діяльності розрізняють залеж­но від того, як здійснюється діяльність її суб'єктів — само-' стійно, у кооперації з іншими, на основі особистої або (і) найманої праці, з використанням власних або (і) залучених капіталів та майна. Тому розрізняють індивідуальне, колек­тивне і приватне підприємництво. При цьому індивідуальне і приватне підприємництво, не кажучи вже про колективне, виступають як юридичні особи, тобто підприємці реєстру­ють створене підприємство або фірму відповідно до чинно­го законодавства.

Напрями підприємницької діяльності — це конкретні її види: виробниче, комерційне, фінансове, страхове, посеред­ницьке підприємництво.

Виробниче підприємництво — найбільш значущий вид, бо в ньому створюють матеріальні та духовні цінності й блага. Будівництво, транспорт, побутові послуги, інфор­мація — все це та чимало іншого охоплює даний вид підпри­ємницької діяльності.

Комерційне підприємництво — це торгівля, продаж то­варів і послуг, здійснювані відповідно до відомої формули товарного обігу: Т—Г—Т. Джерелом прибутку для комер­санта є різниця між цінами купівлі та продажу.

Модуль I. Основи ринкової економіки та мікроекономіки

фінансове підприємництво охоплює кредитно-грошові відносини. Одні суб'єкти залучають вільні кошти насе­лення і юридичних осіб, інші використовують їх як інвес­тиції у вигляді кредитів у сфері виробничої і комерційної діяльності. Джерело прибутку тут — різниця між відсотком, що стягується з позичальника, і відсотком, виплачуваним вкладнику.

Страхове підприємництво передбачає гарантії страху­вальнику за певну плату, компенсацію можливого збитку майна, цінностей, життя. Дохід підприємця утворює різни­ця між розміром страхових внесків і можливою страховою сумою.

Посередницька діяльність — це складова частина цих напрямів посередницької діяльності. Найчастіше посе­редник лише зводить виробників і споживачів, продавців і покупців, сприяє укладанню взаємовигідної угоди, отри­муючи за це комісійні.