Еволюція і реформування власності

в пострадянських країнах полягає у ство­ренні багатоукладної економіки, тобто ба­гатоманітності форм власності і господарювання, ліквідації монополії державної власності.

Історично природна еволюція економічних систем супро­воджувалася еволюцією суспільного виробництва, а з ним — і відносин власності. Місце нижчих економічних форм засту­пали більш високі. Велике виробництво на певному етапі пот­ребувало адекватної йому форми власності—акціонерної, тоб­то суспільнорозподіленої власності за умов збереження дріб­ної і середньої приватної власності. У країнах ринкової транс­формації цей процес набуває інверсійного характеру, тобто оберненої послідовності у формуванні недержавних форм власності — приватної, колективної, акціонерної. Формально усуспільнена власність у масштабі держави має бути транс­формована в інші форми, адекватні ринковій економіці. Ме­ханізм такої трансформації — роздержавлення і приватизація.

Роздержавлення — передача функцій безпосереднього Державного управління на рівень підприємств без зміни ха­рактеру власності.

Приватизація — відчуження майна державної власності на користь громадян і юридичних осіб у вигляді передачі їм У приватну, колективну власність або змішану форму.

Воробйов Є. М. ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ. Модульний курс

Процес роздержавлення може передувати процесу при­ватизації, готуючи його, а може відбуватися паралельно. Роздержавлення, як і приватизація, спрямована на демоно­полізацію економіки. Децентралізація, тобто розукрупнен­ня об'єктів державної власності, надання реальних прав на управління підприємствами трудовим колективам, інші ін-ституційні перетворення — заходи, передбачені роздержав­ленням.

Приватизація — більш радикальний шлях підвищення ефективності економічної системи. Цей феномен спостері­гався у багатьох країнах ринкової економіки, у яких внаслі­док різних умов склався достатньо розвинений державний сектор.

У 70-80-х роках XX ст. в Англії, Франції, інших розви­нених країнах Заходу, у країнах третього світу процес при­ватизації також набув значного поширення — роль і місце державної власності в економічній структурі суспільства були суттєво переосмислені.

Принципи:

1. Законність.

2. Гласність.

3. Забезпечення рівності громадян у процесі приватиза­ції.

4. Пріоритетність надання громадянам України прав на придбання державного майна.

5. Безоплатна передача частини державного майна кож­ному громадянину України.

6. Приватизація державного майна на платній основі із застосуванням приватизаційних паперів.

7. Дотримання антимонопольного законодавства.

8. Пріоритетне право трудових колективів на вибір фор­ми власності і придбання майна своїх підприємств.

Напрямки приватизації:

1. Приватизація майна державних підприємств.

2. Приватизація майна невеликих державних підпри­ємств (мала приватизація).

3. Приватизація орендних підприємств.

4. Приватизація в агропромисловому комплексі.

5. Приватизація незавершеного будівництва.

Модуль I. Основи ринкової економіки та мікроекономіки