Підстави припинення оренди водних об’єктів

В процесі виконання договору оренди водного об’єкта чи його частини може виникнути потреба у розірванні договору. У законодавстві містяться загальні норми про розірвання договору:

1) Взаємної згоди сторін;

2) Закінчення терміну, на який було укладено договір;

3) Розірвання договору за рішенням суду у зв’язку з невиконанням сторонами їх обов’язків;

4) Порушенням однією із сторін умов договору;

5) Нецільового використання водного об’єкта;

6) Створення у результаті дій орендаря загрози навколишньому природньому середовищу;

7) Пошкодження гідротехнічних та інших споруд,що розташовані на водному об’єкті;

8) Договір оренди припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Існують ряд підстав, що ведуть до припинення договору з ініціативи однієї з сторін. Зокрема, на вимогу однієї з сторін договору оренди договір може бути розірваний за рішенням господарських судів, якщо одна із сторін не виконує умови договору. Також орендодавець вправі вимагати розірвання договору, якщо орендар не вносить своєчасно орендну плату, забруднює, засмічує чи виснажує водний об’єкт чи його частину тощо. Крім того, згідно статті 55 Водного кодексу України право юридичних осіб на оренду водного об’єкта чи його частини буде припинено, якщо ліквідований орендар – певна юридична особа чи фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності; у разі визнання водного об’єкта такою, що має особливе державне значення, наукову чи культурну цінність тощо [1 ст.189].

Екологічне законодавство передбачає можливість припинення договору оренди водних об’єктів (їх частин). Нормальним і найбільш прийнятним логічним завершенням еколого-правового зобов’язання – це його виконання. Отже, зобов’язання припиняє своє існування, якщо воно виконано відповідно до його змісту (предмет оренди, місце, час, мета, спосіб тощо). Обставини, з якими пов’язане припинення договірного зобов’язання, прийнято називати підставами припинення зобов’язання [14,с. 97-98].

Висновок

Проаналізувавши все, що було сказано вище, можна зробити певні висновки. Під договором оренди водного об’єкта чи його частини слід

розуміти угоду двох сторін, за якою орендодавець надає орендареві малу

річку або її частину для цільового використання за певну плату на

відповідний строк, а орендар зобов’язується використовувати її за

цільовим призначенням, вчасно вносити орендну плату та дотримуватись

еколого-правових та інших приписів.

На мою думку недостатньою є наявність лише однієї стітті у Водному кодексі України про оренду водних об’єктів. Це питання містить багато нюансів та потребує, окремого закону, який би регулював питання оренди водних об’єктів більш детально.

Також потрібно розширити перелік річок та водойм України, що віднесені до водних об’єктів місцевого значення і відповідно збільшити кількість водних об’єктів місцевого значення, які можна надавати у користування, в тому числі в оренду, що обумовлено їх виключним економічним та екологічним значенням.

На практиці виникає дуже велика кількість конфліктів між орендарями та

громадянами щодо можливості здійснення загального водокористування. Але з прийняттям нових змін до Водного кодексу,а саме статті 51, стало менше конфліктів та проблем між орендарями та громадянами щодо здійснення загального водокористування. Звісно ж зміни мають більше значення для громадян, які здійснюють користування на загальних умовах, тому що саме нова редакція статті 51 Водного кодексу забезпечує їхнє право на загальне користування та зобов’язує орендаря визначити та надати місце для безоплатного забезпечення права громадян на загальне користування

(купання, плавання на човнах, любительське та спортивне рибальство)

На мою думку, питання щодо загального користування, а саме рибальства (любительське та спортивне) повинно врегульовуватись законодавством більш точніше, якщо орендар орендує водний об’єкт для того щоб займатись сільським господарством, а саме вирощування риби, для нього не буде вигідним те, що будь - які особи зможуть ловити рибу на водному об’єкті, який він орендує. Згідно з Наказом Державного комітету рибного господарства «Про затвердження правил любительського і спортивного рибальства»

Любительське і спортивне рибальство - вилов риби, добування водних безхребетних у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування);

Дозвіл на право здійснення любительського і спортивного
рибальства - документ, що видається органами рибоохорони на право
здійснення любительського і спортивного рибальства на спеціально
визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках).

а) Чорноморські;

б) Азовські;

в) внутрішні водойми.

Внутрішні водойми - озера, річки та їх придаткові системи, водосховища, ставки, канали, а також технічні водні об'єкти;

Тобто,за здійснення любительської та спортивної риболовлі потрібно платити, але у Водному кодексі цього не вказано,вказано тільки те,що орендар не має права забороняти громадянам здійснювати загальне водокористування,що включає в себе рибальство.

Це питання є спірним і потребує більш чіткого регулювання в законодавстві.

Список використаних джеред

1. Водний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 1995. №24. - Ст.189.

2. Наказ Державного комітету України по водному господарству «Про затвердження переліку річок та водойм України, що віднесені до водних об’єктів місцевого значення». від 03.06.97. №41// Офіційний Вісник України.-1998. - №2 від 29.01.98. – ст. 60.

3. Закон України «Про оренду землі» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 46-47, ст.280)

13. Гордеев В.И. Использование водных объектов на условиях аренды.// Гордеев В.И.// Підприємництво, господарство і право. – К. - 2001. - №12. - С.69-71.

14. Соколова А.К. Договоры на пользование природными ресурсами. /Соколова А.К.// К., 1998. – 154с.

18. Про затвердження Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти: наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 р. № 236, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 р. за № 986/23518 [Електрон. ресурс]. – http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0986-13.

19. Алексеев С.С. Общая теория права. Т.2. /Алексеев С.С.// М.: Юрид. лит. – 1982. – с.114.

20. Сисуєва Г.А. Деякі питання щодо оренди водних об’єктів// Проблеми законності. Республіканський міжвідомчий науковий збірник. /Сисуєва Г.А.// Х. – 2003. -Вип. 61.- С.140-145.

21.. Гордєєв С. В. Новели законодавства щодо оренди водних об’єктів: зб. матеріалів круглого столу (24.05.2013 р.) «Сучасні досягнення наук земельного, аграрного та екологічного права» / за ред. М. В. Шульги. – Х.: НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», 2013.157 с.

22. Екологічне право України//Особлива частина//Навчальний посібник.//ШумілоО.М//Електроннийресурс//http://pidruchniki.ws/1205052052680/pravo/ekologichne_pravo_ukrayini_-_shumilo_om

23. Краснова М.В..Договори в екологічному праві України: Навч.посіб. - К.:Алерта,2012.- 216 с.

24. Електронний ресурс/http://rayrada.gov.ua/wpcontent/uploads/2013/10/

Metodichn_-rekomedats_yi-Akvakultura.doc