Суб’єкти оренди водних об’єктів,особливості їх правового статуса

Сторонами договору оренди виступають орендодавець в особі уповноважених державних органів (Верховної Ради Автономної Республіки Крим та обласних Рад) та орендар (водокористувач). Щодо орендодавців, то відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України [9 ст.27] повноваження щодо надання водних об’єктів у користування на умовах оренди в межах населених пунктів належать сільським, селищним та міським радам, а за межами населених пунктів – Раді міністрів АРК та обласним державним адміністраціям.

Кількісний склад орендодавців водних об’єктів набагато менший, ніж, наприклад, це передбачено для надання в оренду земельних ділянок. Проте у ВК України передбачена можливість передачі орендодавцями окремих повноважень по наданню водних об’єктів місцевого значення у користування відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам. Такий підхід, на думку В.І.Гордєєва, є виваженим. При цьому фактично законодавчо закріплений орендодавець добровільно відмовляється від своїх повноважень на користь інших органів [13, с.69-71]. Згідно статті 42 ВК України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації та громадяни України, іноземні фізичні, юридичні особи та особи без громадянства [1 ст.189]. Оскільки орендарі виступають водокористувачами, тому слід вважати, що у частині 1 статті 42 окреслено і коло орендарів. Проте слушним було б розширити дану статтю, окресливши перелік осіб, що можуть бути орендарями. Слід звернути увагу на те, що використання водного об’єкта або його частини на умовах оренди дозволяється громадянам лише у випадку, коли вони зареєструються як суб’єкти підприємницької діяльності. Інакше даний об’єкт вони не зможуть використовувати виключно за цільовим призначенням. Як видно з переліку цільового використання, орендар має право застосувати декілька видів водокористування. Зокрема, орендарі мають право здійснювати забір води з водного об’єкта (виробництво сільськогосподарської та промислової продукції), а також використовувати водну поверхню чи середовище водного об’єкта для риборозведення, використання в лікувальних та оздоровчих цілях. Тому для інших цілей даний об’єкт не може бути зданий в оренду. У разі його використання орендарем у інших цілях слід ставити питання про дострокове припинення орендних відносин. Для укладання договору оренди водного об’єкта місцевого значення (його частини) необхідною є взаємна згода сторін – орендаря і орендодавця, що буде визначати поведінку його сторін в процесі реалізації своїх інтересів та виражатиме єдність волі сторін у договорі.

Саме згода сторін у договорі покладає основу їх рівності у взаєминах, тому умови договору, права та обов’язки сторін та інші елементи договору визначаються з врахуванням цієї рівності [14; с.65]. Крім того, необхідним є попереднє погодження умов договору з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Таким чином, зміни у водному законодавстві України закріплюють особливості правового регулювання оренди водних об’єктів. Між тим прийняття Кабінетом Міністрів України постанови, якою затверджено Типову форму договору оренди водного об’єкта та Методики визначення розміру плати за надані у користування водних об’єктів, надасть змогу чіткого регулювання орендних відносин в Україні. [11]

Date: 2015-12-12; view: 363; Нарушение авторских прав