Витрати часу керівником школи

"Той, хто дозволяє вислизати своєму часу – упускає з рук своє життя..." відзначав А.Лекейн. Людська цивілізація впродовж загального історичного періоду освоювала такі категорії як " час " та " простір ". Американці подарували світу нову концепцію, відому під назвою " час – гроші ".

У людини в житті багато проблем (здоров’я, взаємовідносини, досягнення успіху…). Критерії цих проблем мають свої кваліметричні ^* показники.

Ви ніколи не задумувалися над тим, чому людина не ходить з тонометром? Адже проблеми здоров’я для неї – найбільш важливі.

Чому всі ми носимо годинники? У чому ж полягає така пріоритетність категорії "час"?

Час "привласнюється" людиною, про нього домовляються, він засвоюється в досвіді та стає засобом організації життєдіяльності. Ідея часу – продукт людської еволюції, продукт культури. У сприйнятті часу ми розрізнюємо:

· сприйняття часової тривалості;

» сприйняття часової послідовності.

Закон емоційно детермінованої оцінки часу виявляється в тому, що час, заповнений подіями з позитивними емоціями, "пролітає", а "сумні" години довгі.

Час є консервантом можливостей. У ньому ми "консервуємо" свою продуктивну діяльність.

Нам завжди здається, що все у нас – ще попереду, там ще досить часу на все, задумане нами. Але це не зовсім так. Час – категорія, яка має певні характеристики.

Час не можна передати, не можна примножити, не можна накопичити, він безповоротний і, на жаль, непоправний.

Сучасні методики дозволяють здійснити довільні розрахунки того, скільки часу у нас попереду, скільки, вибачте, залишилося. Ось одна з них.

Ваш вік – "Х".

Стать теж має значення.

Кількість робочого часу, який залишився до Вашої пенсії:

€(60 – "Х") х 1740 = "Y" (годин);

(55 – "Х") х 1740 = "Y" (годин).

Підставивши дані свого хронологічного віку, Ви отримаєте результат. Критично поставтеся до результату у вигляді "Y". Будь ласка, дуже критично, адже тепер Ви вже знаєте, скільки часу Вам відведено на творчу працю, на те, в чому Ви самовиражаєтесь. Зважте, не так уже та багато! Поспішайте встигнути зробити якомога більше...

А тепер порахуємо, скільки ж у нас лишилося вільного часу для відпочинку, для сім’ї, для себе та для дозвілля...

Чоловіки... Чоловіки завжди уміли більш раціонально організовуватися для відпочинку, особливо вдома. Соціологи вказують на чотири основних заняття чоловіка вдома:

ª перегляд телепередач;

ª читання газет;

ª придбання товарів за списком (а іноді і за гроші) дружини;

ª бездіяльний відпочинок. Місцем "плато" для чоловіків вдома слугує ліжко, диван. Тому, коли чоловік спокійно лежить на дивані серед білого дня, краще його не чіпати. Він не байдикує. Він "рухами своїх вій в цей час колихає зірки далеких галактик".

До речі, Декарт робив свої відкриття ранком, ніжачись у ліжку.

Для чоловіків (60 – "Х") х 2400 = "Y" (годин);

Для жінок (55 – "Х") х 2400 = "Y" (годин).

Для них цей ресурс, як бачимо, значно менший (на жаль).

Свого часу філософ Епікур писав: "... не будучи владним над завтрашнім днем, відкладаєш радість; а життя гине у відкладанні, так кожен з нас помирає, не маючи дозвілля".

Дефіцит часу – звичний стан практично для всіх педагогів. Вони постійно скаржаться на перевантаження та відсутність часу. Перевантаження вчителя – це наслідок перетину численних завдань та проблем, які стоять перед ним. Його завдання – правильно вибрати особисті та професійні пріоритети, не залежати від марноти дня, не відволікатися на незначні справи, займатися саморозвитком, самоосвітою та повноцінним відпочинком. Велику допомогу в цій справі можна отримати, займаючись самоменеджментом. Він являє собою послідовне та цілеспрямоване використання перевірених методів роботи в повсякденній практиці з метою оптимального використання особистого часу. Розгляньте, будь ласка, запропоновані менеджментом рекомендації для педагогів та керівників шкіл щодо уміння знаходити час для своїх занять.

Декілька слів про роль планування в боротьбі за час. Готуючись (плануючи) протягом 10 хвилин свій робочий день, Ви зможете щодня економити 2 години та краще справлятися зі своїми обов’язками.

Малюнок 17

В житті професійно організованого педагога цілеспрямована діяльність займає не більш ніж 10% його часу.

1% часу від загального планового періоду робочого часу (рік, місяць, тиждень, день) радимо Вам витрачати на планування.

Прийнято вважати, що десятихвилинна підготовка робочого дня забезпечує до двох годин економії робочого часу. Керівнику школи необхідно враховувати правило 60:40. Планом повинно бути охоплено не більше за 60% його часу, а 40% повинно бути зарезервовано для несподіваних справ.

Згідно "Принципу Парето" 80% всієї обов’язкової планової роботи в колективі виконують всього 20% працівників, інші 80% співробітників – "фон", "живильне середовище", яке забезпечує продуктивну роботу 20% працівників.

Цей принцип був сформульований італійським економістом Вільфредо Парето (1848-1923). Згідно з цим принципом, в процесі роботи за перші 20% часу, що витрачаються, досягається 80% результатів. Інші 80% затраченого часу приносять лише 20% загальних підсумків.

Матриця управління часом

Пам’ятайте! Час більш значущий, ніж гроші, це щось таке, як те саме життя! За Законом Меськімена (Закони Мерфі) "Завжди не вистачає часу, щоб виконати роботу як слід, але для того, щоб її переробити, час знаходиться".

У вмінні менеджера управляти собою можна використати принцип асертивності. Асертивність – ­­це здатність оптимально реагувати на критику та вміння рішуче говорити собі та іншим "ні", якщо цього вимагають обставини. Асертивність дозволяє зробити свою поведінку гнучкою та дивергентною.

За "управлінською решіткою" Р.Блейка та Д.Мутона міру асертивності можна зобразити у вигляді такої шкали:

Пасивність	Асертивна норма	Агресивність

Коли ви набрали 30-50 балів, це свідчить про вашу невпевненість в своїх вчинках та відсутність рішучості.

70 та більше балів визначають вашу агресивність, безцеремонність, наполегливість. Агресивна поведінка передбачає прагнення домогтися свого за будь-яку ціну. Така поведінка руйнує довіру оточуючих до себе. До агресії ми відносимо не тільки нанесення фізичної шкоди чи її крайні вербальні прояви, а ще й такі "непідсудні" форми, як сарказм та іронія.

Людина з асертивними характеристиками відзначається позитивним ставленням до інших людей та адекватною самооцінкою, це людина компромісів, за Д.МакГрегором це керівник типу "У".

В управлінні людьми ідея асертивності займає своє чільне місце. Асертивний керівник – це емпатійна натура, в спілкуванні з підлеглими відкритий, відвертий, не схильний до ентропії.

Асертивний педагог (учень) адекватно реагує на справедливу, непринижуючу гідність критику, не доводить себе до стресу та суіцидних намірів.

В США широко використовується соціально-педагогічна програма "SELF – ESTEEM" (поважай себе). Ця програма, починаючи з дошкільного віку, спрямована на розвиток почуття власної гідності, на розвиток особистості дитини. Вона включає в себе такі компоненти: "особиста безпека", "індивідуальність", "належність", "цілі та цінності життя", "компетентність", "здатність до самоідентифікації". Почуття самоповаги приймаючи форму гонору та пишання відіграють велике значення в житті людини. Повноцінна особистість починається на тому етапі розвитку людини, коли в неї виникають цілі та цінності життя, спрямовані в позитивне майбутнє.

Питання до підрозділу

& З яких складових формується турбота про власне здоров’я?

& Феномен "трудоголізму", в чому його шкода?

& Проінвентарізуйте власні позитивні та негативні почуття.

& Як визначити власний рівень самоповаги?

& Як можна запобігти стресу? Як швидше та без втрат вийти зі стресу?

& Назвіть основні фактори невротизму та фобій.

& Роль планування часу та відпочинку в збережені здоров’я.