І. Як навчитися управляти собою

Д.Вашингтон вважав, що успіх треба вимірювати не стільки положенням, якого людина досягла в житті, скільки тими перешкодами, які вона подолола, домагаючись успіху.

У школі, на вулиці ми бачимо колег, товаришів, просто незнайомих людей з різним емоційним настроєм: одні бадьорі, веселі, життєрадісні, інші – смутні, нудні, незібрані. Це не просто настрій або риси характеру, в цьому виражається вміння або невміння управляти собою. Всі педагогічні працівники школи, управлінці обов’язково повинні вміти управляти собою, адже їх настрій (оптимістичний або сумний) впливає на дітей. У себе необхідно формувати такі риси: здорове тіло; відсутність шкідливих звичок; енергійність і життєстійкість; спокійний та збалансований підхід до життя і роботи; вміння справлятися зі стресами;вміння ефективно використовувати час. Всі ці риси взаємозалежні, тому доцільно роздивитися їх у таких аспектах:

† Підтримка фізичного здоров’я.

â Раціональний розподіл сил.

J Вміння долати труднощі.

L Вміння переборювати занепокоєння.

Підтримка фізичного здоров’я педагога включає необхідність постійно стежити за станом свого здоров’я та піклуватися про його збереження.

У психології існує "вузьке" розуміння здоров’я – відсутність хвороби, та "широке" – здоров’я як синонім розвинутої самоактуалізованої особистості.

Здоров’я – стан повного фізичного, духовного та соціального комфорту, а не лише відсутність хвороб або фізичних дефектів.

Розглянемо від чого залежить наше здоров’я? (див. діаграму 3). В узагальненому вигляді на нього впливають основні чотири фактори:

Діаграма 3

Турбота про здоров’я включає такі необхідні компоненти:

ª обов’язкова (!) щоденна ранкова гімнастика;

ª суворий контроль за своєю вагою (надлишкова вага шкідлива!).

Маса тіла – важливий показник здоров’я. Перевищення ваги тіла на 10-30%, порівняно з оптимальною, розцінюється як "надлишкова маса", на 31-50% – як ожиріння. Збільшення маси тіла обернуто пропорційно до тривалості життя людини.

Оптимальна вага (ОВ) тіла може бути визначена за формулою:

для чоловіків

для жінок

ª доцільне балансування фізичного та розумового наван­таження. Відомо, що одні види діяльності виснажують сили, інші їх відновлюють. Дослідження показують, що у вчителя, крім уроку, є ще 56 видів різноманітної педагогічної діяльності. Тому необхідно зробити все для відновлення свого ресурсу;

ª уникайте шкідливих звичок. Основа вмілого управління собою – контроль особистої поведінки. Заради цього треба назавжди розлучитися зі шкідливими звичками, і тоді Ви більше дізнаєтеся про себе;

ª розумно поводьте себе у відрядженнях та відпустках (!). Відпустка, за визначенням, це перерва в роботі. У відпустці ми бажаємо розслабитися, збавити темп, проводити час зі своєю сім’єю, друзями, або ж наодинці; відновити сили після стресів. Зробіть все залежне від Вас, аби надати відпустці характер реабілітації. Вона (робота) займає більшу частину нашого часу. Колег по роботі ми бачимо значно частіше, ніж близьких людей, родичів.

Робота забезпечує нам засоби існування. Крім того, вона дає нам почуття самооцінки ^* і соціальний статус. Вона навчає і виснажує нас, дає радість творчості і засмучує, створює усі види стресів. Робота – це завжди виклик, особливо педагогічна діяльність, яка відбувається за особливих організаційних умов та унікальних норм стосунків. Педагогу необхідно оперувати великою кількістю інформації, піклуватися про її поновлення, постійно домагатися високих результатів, які прискіпливо оцінюються.

Спад в економіці супроводжується скороченням робочих місць в установах та навчальних закладах, зростанням фізичного та психічного навантаження на вчителя, зростанням соціального та економічного тиску на весь персонал.

За цих умов, досить чітко виступає феномен трудоголізму – відчуття, що робота – це єдина цінність життя. Подібні почуття призводять до руйнації здоров’я і сім’ї, підтримують такі залежності, як паління, вживання алкоголю, транквілізаторів... Якщо Ви почуваєтесь бадьоро лише за робочим столом, біля телефону, це означає, що у Вас не все в порядку, робота перетворилася із засобу в ціль.

Трудоголік схильний до серцевих нападів, інсультів, хвороби печінки, депресій та стресів. Він самотній серед своїх колег, і в сім’ї, до якої він не виявляє інтересу. Особистість перероджується.

Ви повинні перепрограмувати свій мозок для рятунку від шкідливої звички, тому що кожна звичка перетворюється у Вашій підсвідомості на установку (стереотип), і поведінка, яку Ви бажаєте змінити, випливає саме з цієї психологічної установки. Психологи стверджують, що для подібного перепрограмування вимагається певний час (не менше 21 доби). А до цього ще буде виявлятися тривалий ефект, який буде штовхати Вас до звички, від якої Ви прагнете звільнитися. Як писав Д.С.Джордан: "Все, що є в цьому світі видатного, неодмінно виникає від правильного способу життя". Що ж таке шкідлива звичка?

Малюнок 13

Шкідлива звичка (залежність) – це властивість Вашого характеру або поведінки, яку можна визначити так:

Як писав древньогрецький лікар Гіппократ: "Cibi, potus, venusomnia moderata sint"("Їжа, напої, сон, любов – нехай усе буде в міру").

Хімічна залежність. Ми завжди думаємо, що саме складне – перебороти хімічну залежність організму, яка міцно тримає нас. Як правило, ми не вважаємо, що перебуваємо під владою шкідливої звички, якщо інколи починаємо спробу відмовитися від неї. До хімічних залежностей, крім загальновідомих (алкоголь, тютюн і наркотики), слід додати звички до чаю, кави, ліків і ін.

Малюнок 14

Емоційні залежності. Головною їх відмінністю від хімічних залежностей є те, що вони виявляються в самознищувальній, безглуздій формі поведінки та можуть супроводжуватися певними хімічними залежностями. Вони:

L виявляються при втраті самоповаги та низькій самооцінці;

L провокують Вас на "втечу від дійсності", яка, звісно ж, завершується черговим "падінням";

L викликають у Вас почуття самотності, тривожності, туги, непевності, кататемії^*...; спотворюють дійсність, ведуть Вас у світ ілю­зій; обмежують Ваші особисті, професійні та соціальні можливості.

Малюнок 15

надлишкова турбота про кого-небудь голодування трудоголізм скаредність самокатування пристрасть до телесеріалів постійні скарги схильність до насильства

відкладання всього на потім постійна зайнятість схильність до ризику удаваність пристрасть до ігор відчуття себе жертвою пристрасть до охайності поспішність, зайнятість

Ми розділили (розвели) поняття хімічної та емоційної залежності, в реальній же практиці нашої повсякденності одна з них часто перекривається іншою. Це спостерігається особливо в тих випадках, коли за допомогою кави, алкоголю або цигарок ми намагаємося полегшити свій емоційний напружений стан, зняти стрес.

Все це тільки "pium desiderium" – благі наміри.