Гарвардський степ-тест

Гарвардський степ-тест запропонований вченими Гарвардського університету для обстеження юнаків, які направляються на службу у Збройні сили.

Гарвардський степ-тест використовують для визначення фізичної працездатності, адаптаційної здатності організму до фізичних навантажень. Він оснований на реєстрації ЧСС після дозованого фізичного навантаження і дає можливість визначити хід відновних процесів.

Методика проведення тесту. Досліджуваний здійснює сходження на сходинку. Висота сходинок і час сходження залежить від віку, статі, фізичного розвитку обстежуваного. Для чоловіків – 50 см, для жінок – 43 см, для юнаків та підлітків – 45, для дівчат – 40 см. Дорослі здійснюють сходження протягом 5 хв, підлітки та дівчата – 4 хв Частота підйому 30 сходжень на хвилину. Вона регулюється метрономом, налаштованим на 120 ударів за 1 хв На кожний удар метронома обстежуваний виконує один рух: 1 – ставить одну ногу на сходинку, 2 – ставить другу ногу, (піднімається на сходинку), 3 – опускає ногу, з якої почав сходження, 4 – приставляє другу ногу (повертається на підлогу). Кожне сходження та опускання повинне починатися весь час з однієї і тієї ж ноги.

Якщо обстежуваний не зможе продовжувати сходження протягом зазначеного часу, можна припинити пробу, зареєструвавши тривалість сходження до секунд.

Зважуючи на значне фізичне навантаження, під час проведення проби лікар повинен уважно слідкувати за появою ознак втоми, щоб попередити виникнення перевантаження у досліджуваного. Першими ознаками виникнення втоми є порушення координації рухів.

Оцінка результатів тесту. Після закінчення проби обстежуваний сідає і відпочиває сидячи. У нього підраховують ЧСС за перші 30 с 2, 3, 4 хвилини відновного періоду. Результати тестування підставляють у рівняння:

ІГСТ = ,

де ІГСТ – індекс Гарвардського степ-тесту, t – час сходження на сходинку у заданому темпі в секундах (при повністю виконаному 5-хвилинному навантаженні це 300 с), f₁, f₂, f₃ – частота пульсу за перші 30 с відповідно на 2, 3, 4 хвилині відновного періоду. Оцінка отриманих результатів проводиться згідно з таблицею 3.12.

Таблиця 3.12

Оцінка результатів Гарвардського степ-тесту

Підвищення рівня фізичної тренованості супроводжується підвищенням ІГСТ. У спортсменів ці показники вищі, ніж у нетренованих, що свідчить про зростання адаптаційних можливостей до фізичних навантажень. У спортсменів, що тренуються циклічними видами спорту з навантаженнями «на витривалість», ІГСТ більший, ніж у інших.

Зважаючи на значне фізичне навантаження під час тесту, він може використовуватися лише для достатньо фізично підготовлених осіб. Людям старшого і похилого віку призначати його не рекомендується.

3.3.4. Тест Наваккі

Тест Наваккі належить до тестів з максимальним навантаженням. Вони характеризуються виконанням навантаження до межі здатності продовжувати роботу. Використовується безперервне, східчасто зростаюче навантаження. Визначається час, протягом якого особа зможе виконувати навантаження певної потужності, яке залежить від маси тіла. Тест простий, достатньо інформативний, виконується на велоергометрі.

Методика проведення тесту Наваккі. Обстежуваному пропонується виконати вихідне навантаження, яке залежить від маси т іла: для спортсменів –

1 Вт/кг маси тіла. Відповідно до рекомендацій ВООЗ: для дітей та жінок 25 Вт

(150 кгм/хв), для чоловіків – 50 Вт (300 кгм/хв). Після виконання роботи указаної потужності протягом 2 хвилин, не припиняючи педалювання, пацієнту збільшують навантаження на Вт/кг (або 25-50 Вт за рекомендацією ВООЗ). Навантаження кожні 2 хвилини збільшується на вихідну величину до тих пір, поки досліджуваний не відмовиться від виконання проби або не досягне максимально допустимої для нього частоти серцевих скорочень. Наприклад, маса обстежуваного 70 кг, початкове навантаження вибирають 70 Вт. Педалює 2 хвилини. Навантаження збільшують на 70 Вт. Педалює 2 хвилини. Навантаження збільшують ще на 70 Вт (тобто вже

210 Вт). Обстежуваний педалював 1 хвилину і відмовився продовжувати роботу або досягнув максимально допустимої частоти серцевих скорочень (табл. 3.13). Робота припиняється. Фізична працездатність оцінюється в роботі, яку він виконав за повні 2 хвилин. У даному випадку це 210 Вт.

Таблиця 3.13