Конспектування при слуханні

«Без вміння слухати та одночасно коротко записувати зміст почутого неможливо оволодіти знаннями. У багатьох випадках неуспішність пояснюється тим, що учню (та студенту - Н.М.) недоступно це елементарне та водночас важке вміння», - зазначав В.О. Сухомлинський [7,78]. Чому конспектування сприяє запам'ятовуванню? Один і той же зміст при конспектуванні фіксується у свідомості чотири рази: при прослуховуванні, при виділенні головної думки, при пошуці для неї узагальнюючої фрази, при записі цієї фрази. При грамотному конспектуванні почутого потрібно спочатку прослухати відповідний смисловий фрагмент лекції (комплекс фраз, які поєднані загальною думкою), потім відключити фокусну увагу від прослуховування, усвідомити, узагальнити прослухане. Коли у свідомості «побудується» скорочене формулювання прослуханого фрагменту, переключити увагу на його запис. Чим більше часові інтервали між двома періодами запису, тим більший обсяг інформації переробляється, узагальнюється. Незважаючи на те, що лектор не робить ніяких перерв при читанні, інформація все одно доходить до свідомості: спрацьовує механізм розподілення уваги. У той час коли фокусна увага направлена на переробку та письмову фіксацію сприйнятого раніше змістовного сегменту, за допомогою периферичної уваги студент може сприймати та утримувати у оперативній пам'яті наступні сегменти. Як відомо, швидкість мови лектора - 125 слів у хвилину. Середній «слухач» лекції (учень, студент) здатен слухати та розуміти без будь-яких втрат формації 450 слів у хвилину. А якщо додати «ліричні відступи» лектора від тексту (приклади, факти), його інтонації, то зрозуміло, що часу на конспектування досить [7].

Дуже ефективним засобом навчитися конспектувати є - взаємоперевірка конспектів, читання чужого «творіння», критичні зауваження товаришів. Чудовим тренувальним засобом може бути запис на диктофон з послідуючим перенесенням на бумагу.