Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







Студентки 427 групи





Інституту психології та соціального забезпечення

Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського Петренко Лілії Василівни

У дослідженні здійснено огляд психологічної літератури з питань тривожності дітей у старшому дошкільному віці. Визначено причини тривожності дітей з повних та неповних сімей та здійснено аналіз портрету тривожної дитини. Авторка здатна самостійно працювати над науковою проблемою.

У ході роботи Л.В.Петренко дослідила тривожність дітей у старшому дошкільному віці за допомогою валідних методик, вміє інтерпретувати отримані дані та розробляти рекомендації.

Також нею виявлено рівень тривожності у дошкільників з повних та неповних сімей.

Вихідні дані кваліфікаційної роботи можуть бути використані вихователями та батьками дітей старшого дошкільного віку.

Робота Лілії Василівни Петренко відповідає всім вимогам, що висувають до такого типу робіт, може бути допущена до захисту перед екзаменаційною комісією.

Науковий керівник -

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри теоретичної

та прикладної психології Шевченко В.В.

Після отримання відгуку наукового керівника робота направляється на рецензування. Рецензія може бути надана викладачами інших кафедр, які мають наукові ступені та звання у галузі психології, або провідними фахівцями у галузі психології. У висновку рецензент відзначає:

- актуальність розробленої теми та можливість впровадження її результатів у практику;

- ступінь самостійності випускника, його вміння використовувати набуті знання при вирішенні практичних завдань, навики роботи з вітчизняною та зарубіжною літературою, вміння аналізувати й узагальнювати матеріал;

- якість оформлення роботи.

Наприклад:

 

РЕЦЕНЗІЯ

на кваліфікаційну роботу бакалавра

«Вплив неповної сім’ї на тривожність дітей старшого дошкільного віку»,студентки 427 групи

Інституту психології та соціального забезпечення

Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, Петренко Лілії Василівни



У дослідженні здійснено теоретичний огляд літератури проблеми тривожності у дітей дошкільного віку. Авторка вміє узагальнювати, порівнювати та систематизувати інформацію з першоджерел по даній тематиці.

У ході роботи Л.В. Петренко самостійно провела дослідження тривожності дітей на базі дошкільного навчального закладу за допомогою валідних методик..

Визначено причини тривожності та страхів у дошкільному віці у повних та неповних сім’ях, аспекти тривожності та психологічний портрет тривожної дитини.

Авторкою запропоновано рекомендації вихователям та батькам по зниженню рівня тривожності дітей старшого дошкільного віку. Робота оформлена охайно.

Зміст роботи Лілії Василівни Петренко дозволяє зробити висновок, що робота є самостійно виконаним і завершеним дослідженням, яке відповідає всім вимогам, що ставлять до кваліфікаційних робіт освітньо-кваліфікаційнеого рівня « бакалавр».

Рецензент -

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри загальної

та вікової психології

МНУ ім.

В.О. Сухомлинського Овчаренко О.М.

 

Після рецензування виправлення у роботі не допускаються. Рецензія представляється у письмовому вигляді за п’ять днів до захисту.

Готуючись до захисту виконаної роботи, студент складає тези або конспект свого виступу, у якому має:

- обґрунтувати актуальність теми бакалаврської роботи;

- зазначити об’єкт, предмет, гіпотезу, мету, завдання, методи та базу бакалаврського дослідження, практичну значущість, структуру роботи;

- викласти основні результати проведеного дослідження;

- окреслити можливість використання результатів дослідження у практичній діяльності.

При підготовці до захисту треба визначитися, чи потрібний для цього наочний матеріал (таблиці, малюнки, схеми, діаграми тощо) і підготувати його заздалегідь у вигляді комп’ютерної презентації. Потрібно також заздалегідь продумати відповіді на можливі запитання під час захисту.

Захист кваліфікаційної роботи відбувається публічно на засіданні екзаменаційної комісії. Порядок захисту кваліфікаційних робіт бакалаврів встановлено Положенням про екзаменаційні комісії. Студент повинен пред’явити екземпляр оформленої згідно з вимогами, надрукованої і переплетеної роботи, а також підписаний відгук наукового керівника і рецензію – (від фахівця з науковим ступенем, який працює у цій галузі на іншій кафедрі чи в іншому ВНЗ).

Бакалавру надається час для виступу від 7до 10 хвилин. За цей час він повинен:

- обґрунтувати актуальність теми бакалаврської роботи;

- назвати об’єкт, предмет, гіпотезу мету, завдання, методи та базу бакалаврського дослідження, практичну значущість, структуру роботи;

- викласти основні результати проведеного дослідження;

- можливість використання результатів дослідження у практичній діяльності.

Потім він відповідає на запитання членів екзаменаційної комісії. Відповідь повинна бути короткою, проте чіткою, обґрунтованою і вичерпною.

Після успішного захисту кваліфікаційна робота бакалавра зберігається в архіві деканату.



 

1.3. Вимоги до дипломних робіт

1.3.1. Загальний опис мети написання дипломної роботи

Дипломна робота – це самостійне дослідження, виконане студентом на завершальному етапі навчання в університеті. Вона є кваліфікаційним елементом, на підставі якого Екзаменаційна комісія (ЕК) визначає рівень теоретичної підготовки випускника, його готовність до самостійної роботи за фахом і приймає рішення про присвоєння кваліфікації.

Метою підготовки дипломної роботи є поглиблення студентом теоретичних і практичних знань з обраного напряму спеціалізації, вироблення умінь застосовувати їх при вирішенні конкретних практичних завдань, а також виявлення ступеня підготовки випускника до самостійної практичної діяльності.

Працюючи над дипломною роботою, студент має засвоїти навички правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, формулювання мети і завдань, побудови логічного плану й оптимальної структури дослідження, роботи з джерелами інформації, аналізу та оцінки різних аспектів об’єкту дослідження, обґрунтування власних узагальнень, висновків і пропозицій [2, 3].

Основні завдання дипломної роботи:

– вивчення та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження;

– проведення всебічної діагностики проблеми з застосуванням сучасного інструментарію;

– розробка та оцінка можливих підходів до вирішення визначених проблем;

– обґрунтування пропозицій щодо вирішення поставлених проблем.

Особливості реалізації цих завдань залежать від напряму дослідження, специфіки об’єкту дослідження та інших обставин.

 

1.3.2. Загальна структура дипломної роботи

Дипломна робота спеціаліста складається з:

Þ Титульного аркуша (див. додаток В).

Þ Змісту (1 сторінка).

Þ Вступу (3 сторінки).

Þ Теоретичної частини (приблизно 20 сторінок).

Þ Емпіричної частини (приблизно 20 сторінок).

Þ Опис формувального експерименту (приблизно 20 сторінок).

Þ Висновків (2-3 сторінки).

Þ Списку використаних джерел (45-50 джерел).

Þ Додатків (кількість сторінок необмежена: до загального обсягу роботи додатки не рахуються).

Рекомендований обсяг дипломної роботи спеціаліста – 70-80 сторінок.

 

1.3.3. Детальна характеристика кожного розділу дипломної роботи

Вступдипломної роботи повинен містити у чіткій послідовності такі компоненти:

Ø Актуальність. Актуальність складається з нової наукової інформації, узагальнення передового досвіду, вирішення нових теоретичних завдань, розкриття методів використання теорії у конкретних умовах діяльності. Далі стисло описують, що зроблено для розв’язання проблеми. Після цього окреслюють недостатньою мірою вивчені її аспекти та обґрунтовують власний вибір теми дослідження (також див. п. 1.2.3.).

Наприклад, Таким чином, знання про порушення пізнавальних функцій при шизофренії необхідно доповнити глибоким дослідженням структури когнітивного дефіциту при шизофренії, ступенем його виразності й оцінити динаміку в залежності від застосування різних антипсихотичних препаратів.

Актуальність дослідження обумовлена необхідністю розробки і створення критеріїв оцінки динаміки когнітивних функцій при терапії шизофренії антипсихотичними препаратами нового покоління у порівнянні з раніше застосовуваними типовими нейролептиками, що роблять, як відомо, негативний вплив на когнітивні функції.

 

Ø Об’єкт, предмет.

Обєкт дослідження визначається разом з вибором теми і є тим психічним феноменом, який вивчається: психічні процеси, стани, психологічні якості особистості, міжособистісні відносини тощо. Під об’єктом дослідження розуміються об’єктивні, не залежні від дослідника стани, процеси, властивості чи особливості діяльності. Визначення об’єкта пов’язано з відповіддю на питання: що розглядається?

Предмет дослідження позначає аспект розгляду об’єкта, дає уявлення про те, як розглядається об’єкт. Поняття предмет вужче від поняття об’єкт. Предмет дослідження — це не просто один аспект, частина об’єкта, а такий аспект, завдяки котрому можна зрозуміти сутність об’єкта, збагатити уявлення про характеристики об’єкта загалом,тобто визначення предмету пов’язано з відповіддю на питання: як розглядається об’єкт дослідження?

Наприклад, у дипломній роботі на тему «Динаміка когнітивних розладів при терапії різними антипсихотичними препаратами» об’єкт дослідження — когнітивна сфера хворих. Предмет дослідження — порівняльна динаміка когнітивного дефіциту при терапії різними антипсихотичними препаратами.

Ø Гіпотеза.

Гіпотеза дослідження – основне припущення щодо очікуваних результатів роботи.

Формулюючи гіпотези дослідження, необхідно враховувати, що:

1. гіпотеза не повинна містити поняття, які теоретично чи експериментально не можуть бути інтерпретовані;

2. гіпотези слід формулювати як припущення;

3. гіпотезу слід формулювати так, щоб можна було її перевірити, тобто дослідник повинен мати змогу розробити адекватні дослідницькі процедури [4].

Для правильної розробки та побудови гіпотези потрібно визначитися у розумінні явища, яке є об’єктом дослідження, усвідомити його структуру, функції та зв’язки та синтезувати отримані знання у гіпотезу дослідження.

Наприклад, «існує певна динаміка пізнавальних процесів при лікуванні різними групами антипсихотичних препаратів».

Ø Мета дослідження.

Мета роботи – це обґрунтоване уявлення про загальні результати наукового пошуку. У ній формулюється загальний задум дослідження. Мета повинна бути визначена чітко та лаконічно. Не слід формулювати мету як: «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на спосіб досягнення, а не на неї саму. Мета роботи зазвичай тісно переплітається з назвою роботи і повинна чітко вказувати, яке питання вирішується у роботі [3].

Наприклад, мета полягає в експериментальному дослідженні впливу різного типу антипсихотичних препаратів на когнітивні функції хворих на шизофренію і запропонуванні експрес-методики для оцінки їх пізнавального статусу.

Або, експериментально дослідити особливості вияву тривожності у старшокласників та розробити програму її корекції.

 

Ø Завдання.

Згідно з метою дослідження формулюються завдання. Завдання — це частина мети, і вони не можуть бути ширшими від мети. Завдання дослідження мають включати як теоретичний, так і практичний аспекти роботи, мають чітко показувати, що має бути зроблене (які теоретичні аспекти проаналізовано, які теоретичні підходи будуть порівнюватися, як будуть отримані емпіричні дані, які сталі та перемінні мають бути враховані, які способи аналізу повинні бути застосовані для опрацювання отриманих даних, які рекомендації мають бути розроблені на основі отриманих даних) [4].

Кількість завдань має становити п’ять:

1. Вивчити стан проблеми та узагальнити погляди науковців щодо цієї проблеми у психологічній науці.

2. Підібрати психодіагностичний інструментарій дослідження.

3. Провести емпіричне дослідження проблеми (далі згідно специфіки дослідження). Наприклад, провести емпіричне дослідження проблеми професійної мотивації у працівників супермаркетів.

4. З’ясувати …(далі згідно мети дослідження). Наприклад, з’ясувати особливості взаємозв’язку професійної мотивації та задоволеності працею у працівників супермаркетів.

5. Розробити та впровадити корекційно-розвивальну програму щодо підвищення професійної мотивації персоналу та визначити ефективність цієї програми.

 

Ø Методи та методики.

Обґрунтований вибір методів спирається перш за все на розуміння специфіки об’єкту і предмету дослідження, а ось вже конкретні методики визначаються поставленими задачами й умовами проведення дослідження. Обґрунтування вибору методів дослідження наводиться у програмі дослідження [5]. Середня кількість методик у дослідженні 3–4, але це залежить від мети, завдань та специфіки вибірки.

 

Ø База дослідження.

Необхідно дати коротку інформацію щодо місця проведення дослідження, організації, на базі якої проводилося дослідження, та опис кількості осіб та інших важливих для дослідження особливостей. Кількість вибіркидослідженнямає становитине менше 50 осіб (для неспецифічних вибірок).

Наприклад, в дослідженні брало участь 100 хворих з діагнозом простої форми шизофренії з безупинно-прогредієнтним ходом і параноїдной шизофренієй з безперервним і епізодичним типом, а також хворі з гострими поліморфними психотичними розладами із симптомами шизофренії (шифр захворювання згідно з МКБ 10 F20.0 і F23.1), які знаходилися на лікуванні в Миколаївській обласній психіатричній лікарні № 1 з 1998 по 2002 роки. Контрольну групу склали 50 психічно здорових випробуваних.

 

Ø Практична значущість.

Аргументується тим, де можуть бути застосовані результати дослідження, їх готовністю до впровадження, очікуваним соціальним ефектом тощо.Результати дипломної роботи можуть бути використані для розробки певних критеріїв, або можуть бути використані у роботі з певними групами осіб, при консультуванні батьків, чи вчителів, для розробки корекційних програм тощо.

Наприклад, практична цінність роботи полягає у тому, що розроблений комплекс може бути використаний психологами для розробки корекційних програм з профілактики співзалежності, може застосовуватись при консультуванні сімейних пар з питань залежності, у роботі шкільних психологів з профілактики залежної поведінки у дітей та підлітків.

 

Ø Апробація роботи.Наводяться дані щодо участі автора у конференціях, круглих столах, наявності його публікацій з обраної теми.

Наприклад, результати дослідження були представлені на Ювілейній обласній науково-практичній лікарській конференції Миколаївської обласної психіатричної лікарні № 1 (Миколаїв, 2010); 5 Українській Школі-семінарі з психофармакології “Антипсихотики та реабілітація” (Крим, м. Судак, 2009), науково-практичної конференції Кримській асоціації психіатрів, психотерапевтів та психологів (м.Сімферополь, 2009). Результати досліджень регулярно заслуховувалися на засіданнях кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом 2008-2011 років.

Ø Структура роботи. Зазначається,з яких елементів складається робота, та її обсяг (кількість сторінок, таблиць, схем, використаних джерел, додатків). Наприклад: Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (48 найменувань) та додатків. Робота містить 8 таблиць, 3 рисунки, 6 додатків. Загальний обсяг роботи 72 сторінки.

1.3.4. Характеристика теоретичного розділу дипломної роботи

Перший розділ роботи присвячується аналізу теоретичних джерел з проблеми. У ньому описуються встановлені факти, закономірності, які являють собою теоретичну основу дослідження, що дозволяє визначити ступінь дослідженості проблеми та ті сторони, що залишилися поза увагою авторів.

Як правило, за кількістю аспектів проблеми визначається кількість підрозділів і розділів. Кожен підрозділ є завершеною частиною роботи, у якій виділено головну ідею, відображену у сукупності проаналізованих джерел. Ця ідея формулюється як висновок у підрозділі.

Під час написання аналізу теоретичних джерел слід уникати таких типових помилок: 1) компіляція (поєднання готових фрагментів чужих досліджень без власної обробки джерел); 2) перерахування літературних джерел і простий переказ їх змісту; 3) відсутність посилань; 4) відсутність авторської позиції; 5)стилістичні помилки; 6) відсутність єдиного стилю, синтаксичної та стилістичної грамотності [5].

Приклади назви розділу та параграфів (також див п. 1.2.4.):

Тема: «Динаміка когнітивних розладів при терапії різними антипсихотичними препаратами»

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У КЛІНІЦІ ШИЗОФРЕНІЇ

1.1. Особливості когнітивної сфери хворих на шизофренію

1.2. Порушення мислення

1.3. Особливості уваги при шизофренії

1.4. Динаміка порушень пам’яті при шизофренії

1.5. Особливості інтелектуального рівня хворих на шизофренію

1.6. Методи корекції розладів при шизофренії.

 

 

1.3.5. Характеристика емпіричного розділу дипломної роботи (констатувальний експеримент)

 

Емпірична частина складається з декількох параграфів, у яких міститься:

– обґрунтування гіпотези дослідження;

– загальна характеристика об’єкта, методів дослідження, структура дослідження;

– характеристика вибірки (неспецифічна вибірка складає 50 осіб)

– послідовність проведення емпіричного дослідження;

– загальна характеристика методів статистичного аналізу, що використані у роботі;

– результати емпіричного дослідження у вигляді таблиць, малюнків;

– аналіз отриманих у результаті емпіричного дослідження даних;

– співставлення їх з даними, отриманими в інших дослідженнях (також див. п. 1.2.5.).

У дипломній роботі доцільно застосувати не менше 3-4 методик, які б стали основними під час проведення аналізу. У тексті другого розділу доцільно надати назви методик та обґрунтування їх вибору. Зразки методик можуть наводитись у додатках. У разі, якщо методика є авторською модифікацією чи адаптацією стандартної методики, авторський варіант треба докладно описати і вказати мету її модифікації (адаптації). Текст методики у такому випадку наводиться безпосередньо у тексті роботи.

Результати проведення констатувального етапу експерименту можуть бути оформлені таким чином:

· одночасно описати всі методики (в одному параграфі); потім результати за первинними матметодами та за вторинними (в іншому параграфі);

· описати методику, потім результати за нею та їхню інтерпретацію, потім так само з наступними методиками (тобто кожен параграф містить як опис методики, так й отримані за нею результати);

· інші схеми аналізу емпіричних даних (наприклад, окремий параграф, присвячений дослідженню окремого фактору чи проблемі).

 

Приклади назви розділу та параграфів:

Тема: «Вплив тривожності на статус дитини у групі»

Р0ЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ ТРИВОЖНОСТІ НА СТАТУС ДИТИНИ У ГРУПІ

2.1. Дослідження рівня тривожності дітей дошкільного віку

2.2. Дослідження статусного положення дітей з різними рівнями тривожності

2.3. Вплив тривожності на самооцінку та статусне положення дитини у групі

1.3.6. Характеристика розділу, що містить результати формувального експерименту

 

Дипломна робота спеціаліста повинна включати у себе результати формувального етапу експерименту. Формувальний експеримент – метод простежування змін психіки у процесі активного впливу дослідника на випробуваного. Формувальний експеримент має на меті не просту констатацію рівня сформованості тієї чи іншої діяльності, розвитку тих чи інших сторін психіки, а їх активне формування або виховання. У цьому випадку створюється спеціальна експериментальна ситуація, яка дозволяє не тільки виявити умови, необхідні для організації необхідного поводження, але й експериментально здійснити цілеспрямований розвиток нових видів діяльності, складних психічних функцій і глибше розкрити їх структуру.

 

Формувальний експеримент включає низку етапів.

На першому етапі встановлюється фактичний стан і рівень того психічного процесу, властивості, ознаки, на які ми надалі збираємося впливати. Іншими словами, здійснюється психологічна діагностика тієї чи іншої сторони психічного розвитку (констатувальний етап експерименту). На основі отриманих даних дослідник, виходячи з теоретичних уявлень про характер і рушійні сили розвитку цієї сторони психіки, розробляє план активного психолого-педагогічного впливу, тобто прогнозує шлях розвитку даного явища.

На другому етапі здійснюється активне формування досліджуваної властивості у процесі спеціально організованого експериментального впливу.

На заключному етапі проводиться дослідження, за результатами якого ми оцінюємо зміни, що відбулися і вимірюємо результати.

Щоб переконатися, що зміни, зафіксовані після проведення формувального експерименту, сталися саме від їх впливу, необхідно порівняти отримані результати не тільки з вихідним рівнем, але і з результатами у групах, де експеримент не проводився. Такі групи називаються контрольними. Обидві групи повинні бути однаковими за віком та соціальними критеріями.

Приклади назви розділу та параграфів:

Тема: «ПСИХОЛОГІЧНЕ ПОСЕРЕДНИЦТВО ЯК ТЕХНІКА «КОНФЛІКТ-МЕНЕДЖМЕНТУ»

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА ЯК ТЕХНІКИ «КОНФЛІКТ-МЕНЕДЖМЕНТУ»

3.1. Програма формувального експерименту.

3.2. Результати наслідків упровадження «психологічного посередництва» у практику вирішення сімейних конфліктів.

Програма формувального експерименту включає у себе план, структуру, та характеристику конкретних заходів, їх мету та завдання, етапи впровадження, характеристику вибірки, контрольної й експериментальної груп. Сама програма викладається безпосередньо у тексті розділу, у додатки є сенс виносити завдання до конкретних вправ та їхній опис.

 

1.3.7. Характеристика загальних висновків дипломної роботи

 

У висновках містяться підсумки проведеного дослідження, основні наукові та практичні результати, рекомендації щодо їх науково-практичного використання (також див. п. 1.2.6). Висновки формулюються відповідно до поставлених завдань. Висновки мають бути чіткими, лаконічними, оперувати конкретними даними, отриманими у результаті дослідження. Висновки бувають теоретичними та практичними: це узагальнення отриманих результатів та зазначення перспектив подальших досліджень.

Наприклад,

Пізнавальний дефіцит на фоні прийому типових антипсихотичних препаратів залишається стабільним, динаміка когнітивних функцій відбувається нерівномірно, розбіжності між показниками IQ і за окремими субтестами не є статистично значущими. Виявлено покращення рівня IQ як показника динаміки інтелектуальних функцій (p<0,05) на ранніх етапах лікування і відсутність динаміки показників у віддаленому періоді прийому препаратів.

 

1.3.8. Список літератури до дипломної роботи

До списку використаних джерел слід уключати джерела, на які у тексті є посилання. Список складається з нормативних документів, вітчизняної та зарубіжної наукової та спеціальної літератури, фахових видань, електронних ресурсів. Список використаних джерелподають за алфавітним принципом: український алфавіт береться за основу для подання літератури, написаної кирилицею, англійський – для літератури латинських абеток. Список повинен містити 40-50 найменувань (монографії, статті, збірники тощо) (також див. п. 1.2.7).

 

1.3.9. Характеристика додатків до дипломної роботи

 

У додатках наводяться допоміжні матеріали: розширені таблиці, проміжні розрахунки, копії документів, ілюстрації допоміжного характеру, програмне забезпечення для розв’язання задач тощо. Таблиці, що містять сирі результати, математично не оброблені, тобто не узагальнені, слід наводити у додатках. Результати, які є узагальненням дослідження, оформлюються у таблиці і наводяться безпосередньо у тексті розділу. У додатки слід виносити елементи, що відносяться до формувального експерименту, але є проміжними, додатковими, а саме безпосередній опис вправ для тренінгових та корекційних програм, особливо, якщо ці вправи є загальновикористованими, не авторськими.

 

1.3.10. Підготовка до захисту дипломної роботи

 

Не пізніше ніж за місяць до захисту робота подається науковому керівникові з метою підготовки ним відгуку. Після перегляду керівником дипломної роботи і виправлення студентом зауважень, науковий керівник складає письмовий відгук.

Наприклад,

ВІДГУК








Date: 2015-05-22; view: 429; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2022 year. (0.058 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию