Главная Случайная страница



Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника







На курсову роботу





«Вплив сімейного виховання на самооцінку у підлітковому віці» студентки 317 групи

Інституту психології та соціального забезпечення

Миколаївського національного університету

імені В.О. Сухомлинського

Іванової Олени Сергіївни

Курсова робота, виконана студенткою О.С. Івановою, висвітлює актуальну проблему, пов’язану з вивченням впливу сімейного виховання на особливості самооцінки у підлітків.

У роботі розкрито поняття самооцінки, висвітлено її особливості у підлітковому віці, з’ясовано особливості впливу сімейного виховання на становлення висоти та адекватності самооцінки.

Автором роботи чітко визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та практична значущість роботи. Студентка продемонструвала вміння добирати адекватні предмету дослідження методи та методики, впроваджувати їх у практику.

Зроблені висновки відповідають теоретичному та емпіричному розділам й і повністю відображають результати проведеного дослідження.

Кваліфікаційна робота О.С. Іванової відповідає вимогам, що ставляться до такого типу робіт, і заслуговує позитивної оцінки.

Науковий керівник,

к.психол. н., доц. кафедри

практичної психології І.П. Павлова

Процедура захисту курсової роботи включає:

- доповідь студента про зміст роботи;

- запитання до автора;

- оголошення відгуку наукового керівника.

 

1.2. Вимоги до кваліфікаційних робіт

студентів-бакалаврів

1.2.1. Загальний опис мети написання бакалаврської роботи

 

Бакалаврат є першим ступенем системи фахової підготовки у вищих навчальних закладах ІІІ - ІV рівнів акредитації.

Мета навчання на бакалавраті полягає у засвоєнні спеціальних та наукових знань з фундаментальних дисциплін, набутті вмінь і навичок застосування отриманих знань для розв’язання професійних і наукових завдань.

Увесь комплекс предметів, які вивчає бакалавр, готує його не тільки до практичної діяльності, але й до самостійної науково-дослідницької роботи. Студенти-бакалаври у процесі навчання у ВНЗ набувають навичок самостійної навчальної роботи з літературою та першоджерелами: науковими статтями, монографіями, друкованою періодикою, електронними інформаційними ресурсами та ін. Крім того, навчаються відбирати та систематизувати необхідні факти, аналізувати їх, оформляти рукопис (реферат, курсова робота). Успішне виконання цих елементів науково-дослідницької роботи є важливим підготовчим етапом для написання бакалаврської роботи.



Кваліфікаційна робота бакалаврського рівня, що виконується на четвертому році навчання, продовжує, розвиває і закріплює дослідницькі аналітичні навички, вироблені студентами раніше. Від попередньої курсової роботи бакалаврська відрізняється не лише більшим обсягом, але й аналітичністю, складністю проблеми, застосуванням ширшого кола дослідницьких методів, ґрунтовним знанням наукової літератури з обраної тематики. Свідченням цього є кваліфіковано проведений у першому розділі огляд спеціальної літератури, розширення емпіричної частини за рахунок систематизації, інтерпретації та узагальнення отриманих результатів дослідження.

Мета бакалаврської роботи полягає у вдосконаленні аналітичних вмінь та поглибленні дослідницького досвіду. Таким чином, на основі вже розробленої програми дослідження та з використанням її інструментарію здійснюється емпірична робота, яка завершується аналізом зібраного матеріалу та відповідними узагальненнями і висновками.

Вибір теми для бакалаврської роботи не повинен мати випадковий характер. Студент уже протягом написання курсових робіт має визначитись у своїх наукових інтересах, у межах яких він хотів би працювати і далі. Тематику кваліфікаційних робіт пропонує випускова кафедра, затверджує її на засіданні та схвалює Рада інституту. Проте студент має право вибору теми не тільки з запропонованого кафедрою списку, а й можливість запропонувати свою тему з необхідним обґрунтуванням доцільності її розробки, наприклад, досліджувати далі, поглиблювати і розвивати тему своєї курсової роботи.

При обранні теми студент мусить враховувати свої інтереси, нахили, а також такі чинники, як актуальність теми, її наукове та практичне значення, ступінь висвітлення питання у науковій літературі, доступність бази дослідження та ін.

Назва теми кваліфікаційної роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній суті вирішеної наукової проблеми (завдання), вказувати на мету дослідження і його завершеність: наприклад «Вплив неповної сім’ї на тривожність дітей молодшого шкільного віку». У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів «Дослідження питання...», «Дослідження деяких шляхів...», «Деякі питання...», «Матеріали до вивчення...», «До питання...» і т. ін., у яких не відбито достатньою мірою сутність проблеми.

Після затвердження теми на відповідній кафедрі доцільно розпланувати час для роботи над нею.

1.2.2. Структура бакалаврської роботи.

 

Робота має містити такі структурні компоненти:



Þ Титульний аркуш (див. додаток Б);

Þ Зміст – 1 сторінка;

Þ Вступ – до 3 сторінок;

Þ Теоретичний розділ (приблизно 20 - 25 сторінок);

Þ Емпіричний розділ (приблизно 20 - 25 сторінок);

Þ Висновки – 2-3 сторінки;

Þ Список використаних джерел (не менше 30 джерел);

Þ Додатки (кількість сторінок необмежена: до загального обсягу роботи додатки не рахуються).

Обсяг основного змісту роботи з літературою (без додатків) – 50 - 65 сторінок комп’ютерного набору.

 

1.1.4. Детальна характеристика вступу до бакалаврської роботи

Вступдокваліфікаційної роботи бакалавра повинен містити у чіткій послідовності такі компоненти.

Ø Актуальність обраної теми – це її наукове та практичне значення, тобто усвідомлення того, що нового додасть ця робота до науки. Актуальність теми визначається шляхом критичного аналізу та порівняння з існуючими дослідженнями у даній галузі. Вказують прізвища дослідників, які уже працювали у даному напрямі. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо обґрунтувати головне – чому необхідно досліджувати обрану тему.

Наприклад:

Тема: «Вплив однолітків на прояв девіантної поведінки у підлітковому віці».

Актуальність.Важке економічне становище країни привело наше суспільство до серйозних внутрішніх конфліктів, до значного збільшення рівня поширеності і розмаїття форм аморальних учинків, злочинності та проявів девіантної поведінки. Статистика свідчить про зростання рівня асоціальної поведінки серед осіб різних соціальних і демографічних груп.

Особливо важко у цей період виявилося підліткам, з їх ще не сталим моральним досвідом, рухливою системою цінностей. Тривожним симптомом є зростання числа неповнолітніх з девіантною поведінкою, що провляється в асоціальних діях (алкоголізм, наркоманія, порушення суспільного порядку, хуліганство, вандалізм та ін.).

За даними С.А.Белічевої, І.Н.Закатової, Ю.І.Зотова, В.А.Кабачкова, А.І.Михеєва, Н.В.Прозорової, В.А.Родіонова для відновлення соціального статусу підлітка, переорієнтації антигромадської спрямованості його поведінки необхідні спеціальні заходи, спрямовані на своєчасне виявлення, діагностику і корекцію деструктивної поведінки, що передбачають комплекс різних засобів.

Проте аналіз цих робіт засвідчує, що існуюча практика профілактики не повною мірою вирішує задачі з попередження девіантної поведінки підлітків. У профілактиці девіантної поведінки підлітків є низка невідкладних завдань, що вимагають свого вирішення.

Актуальність обраної теми дослідження не викликає сумнівів, оскільки зростання проявів девіантної поведінки пов’язана з положенням дитини у колі однолітків. Відкидання дитини іншими дітьми і низький соціальний статус у групі одноліток, провокує її до застосування агресивних форм поведінки.

До того ж існуюча практична профілактика не повною мірою вирішує задачі з попередженням девіантної поведінки підлітків.

Актуальністьпроблеми та необхідність її практичного розв’язання зумовили вибір теми дослідження «Вплив однолітків на прояв девіантної поведінки у підлітковому віці».

Ø Об’єкт дослідження – частина об’єктивної (психологічної, педагогічної та ін.) реальності, яку потрібно дослідити, наприклад «тривожність особистості».

 

Ø Предмет дослідження – якийсь конкретний аспект, властивість чи відношення об’єкта дослідження. Об’єкт – це ціле; предмет – якась його частина. Предмет наукового дослідження міститься у межах об’єкта як вузька, чітко окреслена частина реальності, яка безпосередньо досліджується, наприклад «тривожність дітей старшого дошкільного віку з повної та неповної сім’ї».

Чітке формулювання об’єкту і предмету дослідження (не занадто широкого та не дуже вузького) дає змогу дослідникові отримувати справді наукові, конкретні знання, які можна реально впроваджувати у навчальний процес.

Потрібно зазначити, що той самий об’єкт дослідження може мати кілька предметів дослідження. Наприклад, об’єкт психологічного дослідження – адаптація першокурсників до навчання у вищій школі. Його предметом може бути, наприклад: 1) особливості адаптації першокурсників до вивчення психології у ВНЗ; 2) індивідуально-особистісні та соціально-психологічні чинники успішної адаптації першокурсника до ВНЗ;

3) особливості соціальної адаптації першокурсників до умов спільної діяльності у студентській академічній групі та ін.

Після визначення об’єкту та предмету надзвичайно важливо науковому дослідженні сформулювати гіпотезу, визначити мету та окреслити його завдання.

Ø Гіпотеза дослідження – це зроблене на основі аналізу наукових джерел, власних умовисновків і спостережень припущення про основні результати дослідження. У ній можливо зазначити динаміку, розвиток визначених показників, які характеризують певне явище, передбачити умови ефективності одержаних результатів, сформулювати їхнє значення для процесу підготовки фахівців у вищій школі.

Для правильної розробки та побудови гіпотези потрібно:

1. Однозначно встановити рівень основних суперечностей між найменш розробленими питаннями проблеми дослідження.

2. Уточнити невизначені або заново введені наукові поняття як елементи предмету дослідження, на основі логіки дослідження дати їхнє однозначне трактування, якщо потрібно – визначити у вигляді припущення нове поняття.

3. Чітко визначитися у розумінні явища, яке є об’єктом дослідження, усвідомити його структуру, функції та зв’язки.

4. Дати критичний аналіз взаємозв’язку елементів, які вивчаються, та узагальнити (синтезувати) отримані знання у гіпотезу дослідження.

5. Чітко і лаконічно обґрунтувати основні моменти та методи теоретичної й емпіричної перевірки гіпотези.

Гіпотеза дослідження може бути як проста, констатувальна, наприклад «ми припускаємо, що діти з неповних сімей мають підвищений рівень тривожності», так і рівнева, що визначає припущення щодо впровадження результатів у процес навчання у вищій школі, наприклад: «ми припускаємо, що у процесі професіоналізації особистості студента закономірно змінюється зміст ціннісних орієнтацій, перетворюється їхня структура, що і буде визначати їхню динаміку з І по V курси».

 

Ø Мета дослідження – головний елемент структури і надзвичайно важливий методологічний інструмент дослідження. Для правильного визначення мети дослідження потрібно чітко з’ясувати:

1. Сутність досліджуваної проблеми та її головні суперечності, основні проблемні питання теоретичного та (або) експериментального характеру, які підлягають вирішенню шляхом наукового дослідження.

2. Сучасне теоретичне знання, яке може бути використане для пояснення структури і законів функціонування об’єкта, який вивчається.

3. Основні шляхи та обсяги необхідного теоретичного та (або) експериментального обґрунтування предмету дослідження.

4. Відомі у психології (або провідній щодо об’єкта дослідження науці) методи і засоби для проведення теоретичного та (або) експериментального вивчення предмету.

Приклад мети: «Вивчити особливості впливу неповної сім’ї на виникнення тривожності у дітей дошкільного віку».

 

Ø Завдання.

Залежатьвід гіпотези та мети дослідження.

Основними методологічними вимогами до виокремлення завдань дослідження є такі:

1. Завданнями дослідження називають проблемні питання, відповіді на які необхідні для досягнення мети дослідження.

2. Визначення, формулювання і послідовність викладу завдань дослідження мають чітко відповідати його темі, об’єкту, предмету, меті та гіпотезі.

3. Сукупність поставлених у дослідженні завдань повинна бути мінімальною, достатньою для досягнення мети дослідження.

Таких завдань, як правило, може бути 3-4. Більшу кількість завдань у межах виконання бакалаврської роботи виконати практично не можливо. Завдання слід формулювати чітко і лаконічно. Послідовність їх визначає послідовність викладу основного змісту наукової роботи. Як правило, кожне завдання формулюється у вигляді доручення: наприклад, «Вивчити...», «Розробити..,», «Виявити...», «Встановити...», «Обґрунтувати...» і т. п.

Наприклад:

1) Вивчити стан проблеми та узагальнити погляди науковців щодо тривожності особистості.

2) Підібрати психодіагностичний інструментарій цієї проблематики та визначити адекватні методи математичної статистики.

3) Провести емпіричне дослідження тривожності дітей старшого дошкільного віку з повних та неповних сімей.

4) Систематизувати, узагальнити, проінтерпретувати отримані дані.

Ø Методи та методики. Відповідно до визнаних двох рівнів наукового дослідження – теоретичного й емпіричного – виокремлюють дві групи методів дослідження: теоретичні та емпіричні (див 1.1.3.). Методи збору емпіричних фактів у бакалаврській роботі обираються за метою та завданнями дослідження (3–5 методик). Звичайно, для перевірки гіпотези використовується набір методик, а не одиничний метод чи прийом. Психологічне обстеження – тип дослідження, у якому застосовуються вимірювальні процедури, які дозволяють отримати емпіричні дані, виявити певні факти про досліджувані явища.

Якщо цілеспрямовано вивчається прояв деякої психічної якості, яка може бути вимірювана та зафіксована, або яка належить до досить явних характеристик людини (стать, вік, рівень освіти тощо), то існує можливість проведення порівняльного аналізу. Порівняння можна проводити такими способами:

1. Для зіставлення формуються дві або більше вікові групи, соціальні групи і т.п., які є полярними за ступенем виразності деякої ознаки. Наприклад. Досліджувані з високим і низьким рівнем особистісної тривожності, інтроверти та екстраверти.

2. Для виділення груп можна використовувати ступінь виразності ознаки вудосліджуваній вибірці. Так, найчастіше полярні групи виділяють щодо середньої величини даної ознаки. Рекомендується групу поділяти як мінімум на три підгрупи: з низьким, середнім і високим рівнем виразності ознаки. Двом полярним групам при зіставленні даних за іншими ознаками приділяють основну увагу.

3. Для оцінювання впливу певного фактора або ефекту (ефективності терапевтичної роботи, навчальної програми; впливу несприятливих умов (шуму, фармакологічних засобів, утоми та ін.) найбільш оптимальним способом проведення дослідження є формування експериментальної та контрольної груп. Експериментальну групу утворять ті, хто був об’єктом цього впливу; контрольну групу - ті, хто не був під впливом. Експериментальна і контрольна група повинні бути зрівняні за всіма значимими параметрами (за віком, рівнем освіти, рівнем здоров'я, соціальної приналежності або іншими), що можуть вплинути на досліджуване явище.

 

Ø База дослідження. У цьому пункті вказується місце проведення дослідження, хто був охоплений дослідженням і скільки респондентів брало участь. Наприклад: Дослідження проводились у Мостовській ЗОШ Доманівського району Миколаївської області впродовж 2014-2015. У діагностиці взяло участь 64 дитини віком 6–7 років, з них: 28 хлопчиків і 36 дівчаток.

Кількість вибіркидослідженнямає становитине менше 30 осіб. При формуванні вибірки варто пам’ятати, що однією з її основних характеристик є репрезентативність. Репрезентативність вибірки - це здатність вибірки представляти досліджувані явища досить повно – з погляду їх мінливості у генеральній сукупності.

Приклад. Якщо обєктами генеральної сукупності є жінки, то студентська група психологів 2 курсу не буде повною мірою представляти цю генеральну сукупність, оскільки у складі вибірки є відсутніми жінки середнього та похилого віку, жінки з професійно-технічною освітою, жінки з дітьми і т.ін.

Група студенток 2 курсу більше репрезентує генеральну сукупність «дівчат - студенток», або «студентів гуманітарних спеціальностей» або «молоді з неповною вищою освітою».

 

Ø Практична значущість. Необхідно представити основні результати, які можуть бути використані у практичній діяльності. Практична значущість визначає сферу застосування одержаних у роботі результатів. Наприклад: Результати дослідження можуть бути використані шкільними психологами, вчителями початкових класів, вихователями дошкільних закладів, батьками при діагностиці готовності дітей до шкільного навчання. Тобто необхідно зазначити хто і з я кою метою може використати результати проведеного дослідження.

Ø Апробація роботи. Якщо результати роботи вже впроваджені у практику (публікації, виступи на круглих столах), доцільно оформити акт впровадження (для оцінки роботи на вищому рівні ця складова вступу є обов’язковою).

 

Ø Структура роботи.Тут зазначається,з яких елементів складається робота та її обсяг (кількість сторінок, таблиць, схем, використаних джерел, додатків). Наприклад: Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (34 найменування) та додатків. Робота містить 5 таблиць, 3 рисунки, 3 додатки. Загальний обсяг роботи 60 сторінок.

 

1.1.5. Характеристика теоретичного розділу бакалаврської роботи

У теоретичному розділі необхідно розкрити науково-теоретичну сутність обраної для дослідження проблеми, зробити критичний огляд відповідних літературних джерел, викласти зміст рекомендованих методологічних та методичних підходів до вирішення проблеми, яка досліджується.

Варто показати загальний стан і ступінь вивченості проблеми, відзначити, наскільки вона досліджена у цілому, а також її окремі сторони, аспекти. Особливо варто виділити невивчені і мало вивчені питання, протиріччя у розумінні явища, неузгодженість у наявних емпіричних даних. Перший розділ структурно може складатися з 2-3 підрозділів. Як правило, перший підрозділ висвітлює об’єкт дослідження, другий і третій – предмет дослідження.

Наприклад, тема роботи: «Соціально-психологічна дезадаптація студентів з обмеженими можливостями».Об’єкт дослідженнясоціально-психологічна дезадаптація особистості. Предмет дослідження – соціально-психологічна дезадаптація студентів з обмеженими можливостями.

Наприклад,

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ДЕЗАДАПТАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА

1.1. Теоретичний огляд проблем соціально-психологічної адаптації та дезадаптації особистості у наукових дослідженнях.

1.2. Соціально-психологічний аналіз процесу соціалізації та адаптації студентів-інвалідів.

1.3. Особливості дезадаптації студентів з особливими потребами.

У першому розділі студент характеризує основні наукові думки за своєю проблемою. Стисло узагальнюються, систематизуються, аналізуються і порівнються думки різних авторів, дається особиста інтерпретація даним фактам. Доречно студенту напрацювати схеми, рисунки, у яких відображено основні тенденції проаналізованого матеріалу. В огляді цифрами (наприклад, [5; 7]) робляться зноски на використані літературні джерела. Кожен параграф слід закінчити коротким резюме стосовно проведення досліджень з даної теми. Іноді теоретичний аналіз проблеми може включати 2 підрозділи.

Наприкінці першого розділу на підставі теоретичного аналізу літератури та її узагальнення формулюються вихідні положення, які будуть взяті студентом за основу його дослідження, визначатимуть напрям наукового пошуку.

1.1.6. Характеристика емпіричного розділу бакалаврської роботи

Студент повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених завдань, оцінку одержаних результатів (характеристик, параметрів), порівняти їх з аналогічними результатами, одержаними іншими авторами. Наприкінці розділу потрібно зробити проміжні висновки у вигляді резюме. Це дозволяє спростити формулювання загальних висновків у роботі.

Структура емпіричного розділу складається, як правило, з трьох підрозділів. У них описуються методи та методики для перевірки гіпотези емпіричного дослідження (з повною змістовою назвою методики, абревіатурою назви, якщо вона є, і посиланням на автора методики у дужках (за І.І. Іваненком); якщо автора методики не вказано (за викладом В.В.Петренка); якщо необхідно, вказується й автор модифікації). У цьому розділі здійснюється опис організації дослідження. Зразки самих методик та таблиці первинних даних доцільно розміщувати у додатках. У тексті роботи необхідно представити аналіз отриманих емпіричних даних:

1. Повний, стилістично правильний та грамотний опис процедури та результатів емпіричного дослідження, переконливість аргументації.

2. Унаочнення (схеми, діаграми, графіки) та інтерпретація результатів емпіричного дослідження.

Існують варіанти структури емпіричного розділу, наприклад, коли у підрозділі 2.1 описується організація дослідження, у підрозділі 2.2 описується сама процедура дослідження – характеризуються всі методики, у підрозділі 2.3 – інтерпретація отриманих даних.

Наприклад:

РОЗДІЛ 2. Вивчення процесу соціально-психологічної адаптації першокурсників до навчання

2.1. Методологічні засади дослідження адаптації студентів-першокурсників.

2.2. Вивчення чинників адаптації студентів-першокурсників.

2.3. Психологічна характеристика соціально-психологічної адаптованості та дезадаптованості першокурсників

Наступний варіант емпіричного розділу, де також у підрозділі 2.1 описується організація дослідження, а потім у кожному наступному підрозділі описується окрема методика (методики за напрямом, наприклад підрозділ 2.3 «Мотивація до успіху») і подається інтерпретація результатів за цією методикою.

Наприклад:

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОВИЗНАЧЕНОСТІ ЮНАКІВ

2.1.Організація дослідження професійної спрямованності старшокласників.

2.2. Дослідження потреб у досягненнях (ПД) (Ю.М.Орлов, В.І.Шкуркін, Л.П.Орлова).

2.3. Дослідження старшокласників на мотивацію до успіху.

2.4. Рекомендаціі щодо формування професійної спрямованності у старшокласників.

 

У ході проведення дослідження фіксуються значення всіх показників по кожному досліджуваному, а потім вносяться у загальногрупову матрицю даних. Обробку результатів дослідження доцільно розпочати зі складання таблиць отриманих даних. У таблицю можна внести не тільки числові дані, але і якісні (стать, національність, сімейний стан та ін.). Кожний рядок таблиці містить значення всіх показників одного досліджуваного. Імена і прізвища досліджуваних у таблиці не вказуються, оскільки це порушує принцип конфіденційності. Кращим є використання різних форм кодування, у тому числі – можна вказувати лише порядковий номер. По стовпцях заносяться показники досліджуваної ознаки по всім досліджуваним. Таким чином, у кожній клітинці таблиці записується лише одне значення показника даної ознаки одного досліджуваного.

У перших стовпцях краще розмістити такі соціально-демографічні показники, як стать і вік (кількість повних років), а також рівень освіти, робочий стаж, склад родини, соціальний стан (за необхідності) і т.д. Ці дані можуть слугувати підставою для розподілу вибірки на підгрупи.

Результатом експериментального дослідження є підтвердження чи спростування гіпотези. Завершується розділ стислим викладом результатів аналізу стану об’єкта і предмета дослідження, формулюванням виявлених закономірностей та тенденцій.

 

1.2.6. Характеристика загальних висновків бакалаврської роботи

 

Загальні висновки дають змогу підвести підсумок виконаної роботи. Потрібно співставити висновки з завданнями роботи і співставити повноту їх вирішення. При їх формулюванні потрібно виконувати таке правило: кожний висновок присвячено певному аспекту теми; всі вони розміщуються у певній логічній послідовності (відповідно до послідовності поставлених завдань). Висновки слід розглядати як відповіді на поставленні завдання.

У загальних висновках описуються найважливіші наукові та практичні результати, одержані у кваліфікаційній роботі, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.

У першому пункті висновків коротко оцінюють стан розробки питання. Потім розкриваються методи вирішення поставленої у роботі наукової проблеми (завдань), аналізуються результати практичного їх розв’язання, які порівнюються з матеріалами відомих досліджень.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати їх достовірність, викласти рекомендації щодо їх використання і перспективи подальшого дослідження проблеми.

 








Date: 2015-05-22; view: 538; Нарушение авторских прав



mydocx.ru - 2015-2022 year. (0.027 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию