Щодо написання

курсових та кваліфікаційних робіт

для студентів спеціальності «Психологія»

Миколаїв 2015

Авторський колектив: Євдокимова Н.О. Васил’єва Г.В., Задіранова Г.А., Кучманич І.М., Мороз Р.А., Руда Н.Л., Шевченко В.В., Шевчук О.С.

Методичні рекомендації розраховані на студентів-психологів, які починають проводити самостійні наукові дослідження різного рівня складності: від курсових до магістерських робіт. Розкрито сутність основних етапів та деяких типових труднощів виконання наукових робіт. Розглянуті методологічні основи наукової роботи та сучасні вимоги до її оформлення.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………..

РОЗДІЛ 1. ВИМОГИ ДО НАУКОВИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ…

1.1. Вимоги до курсових робіт………………………………………….

1.1.1. Загальний опис мети написання курсової роботи……………

1.1.2. Структура курсової роботи……………………………………

1.1.3. Детальна характеристика вступу до курсової роботи………

1.1.4. Характеристика теоретичного розділу……………………………

1.1.5. Характеристика емпіричного розділу курсової роботи…….

1.1.6. Характеристика загальних висновків курсової роботи…………

1.1.7. Характеристика додатків…………………………………………

1.1.8. Підготовка до захисту і захист курсової роботи………………

1.2. Вимоги до кваліфікаційних робіт студентів-бакалаврів …………

1.2.1. Загальний опис мети написання бакалаврської роботи…………………

1.2.2. Структура бакалаврської роботи. …………………………………………………

1.2.3. Детальна характеристика вступу до бакалаврської роботи………

1.2.4. Характеристика теоретичного розділу бакалаврської роботи………

1.2.5. Характеристика емпіричного розділу бакалаврської роботи…………

1.2.6. Характеристика загальних висновків бакалаврської роботи…………

1.2.7. Список використаних джерел………………………………………………

1.2.8. Характеристика додатків…………………………………………………

1.2.9. Підготовка до захисту і захист кваліфікаційної роботи……………

1.3. Вимоги до дипломних робіт………………………………………..

1.3.1. Загальний опис мети написання дипломної роботи………………….

1.3.2. Загальна структура дипломної роботи………………………………

1.3.3. Детальна характеристика кожного розділу дипломної роботи….

1.3.4. Характеристика теоретичного розділу дипломної роботи. ……

1.3.5. Характеристика емпіричного розділу дипломної роботи………

1.3.6. Характеристика розділу, що містить результати формувального експерименту…………………………………………………………………………

1.3.7. Характеристика загальних висновків дипломної роботи……………

1.3.8. Перелік літератури до дипломної роботи……………………………

1.3.9. Характеристика додатків до дипломної роботи……………………..

1.3.10. Підготовка до захисту дипломної роботи…………………………..

1.4. Вимоги до кваліфікаційних робіт студентів-магістрів……………

1.4.1. Загальний опис мети написання магістерської роботи………………..

1.4.2. Структура магістерської роботи…………………………………………

1.4.3Детальна характеристика вступу до магістерської роботи

1.4.4. Характеристика теоретичного розділу магістерської роботи……

1.4.5. Характеристика емпіричного розділу магістерської роботи (констатувальний експеримент)…………………………………………….

1.4.6. Характеристика розділу, що містить результати формувального експерименту……………………………………………………………………….

1.4.7. Характеристика загальних висновків магістерської роботи …………..

1.4.8. Перелік літератури до магістерської роботи……………………………..

1.4.9. Характеристика додатків до магістерської роботи ……………………

1.4.10. Захист магістерської роботи…………………………………………………

1.4.11. Автореферат дипломної роботи магістра………………………………..

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВИХ РОБІТ………………………………………………………………

2.1 Загальні вимоги щодо оформлення кваліфікаційних робіт…………

2.2. Вимоги до наукового тексту……………………………………..........

2.3. Оформлення результатів дослідження у вигляді таблиць, рисунків та їх аналіз ………………………………………………………...............

2.3.1. Приклади оформлення результатів дослідження у вигляді таблиць та їх аналіз у курсовій роботі 2-го курсу……………………………………………….

2.3.2 Приклади оформлення результатів дослідження у вигляді таблиць та їх аналіз у курсовій роботі 3-го курсу……………………………………………………

2.3.3. Приклади оформлення результатів дослідження у вигляді таблиць та їх аналіз у бакалаврської роботі……………………………………………………….

2.3.4. Приклади оформлення результатів дослідження у вигляді таблиць та їх аналіз у дипломній роботі………………………………………………………..

2.3.5. Приклади оформлення результатів дослідження у вигляді таблиць та їх аналіз у магістерській роботі……………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….

ВСТУП

Наукові дослідження є обов’язковою складовою частиною освітньої програми підготовки студента-психолога. Наукові дослідження мають індивідуалізований характер з урахуванням професійної спрямованості та пізнавально-наукових інтересів студентів. Науково-дослідною вважається будь-яка друкована робота, що відповідає вимогам науковості: має методологічну адекватність, вірогідність отриманих емпіричних даних, науково-обґрунтовані висновки.

Першими кроками системної наукової роботи студентів-психологів є курсові роботи, які вони пишуть упродовж другого та третього курсів: на другому курсі курсова робота систематизує знання та наукові здобутки студента у галузі загальної психології, на третьому курсі – у галузі соціальної чи вікової психології.

Кінцевим результатом наукових досліджень на освітньо-кваліфікаційних рівнях бакалавра, спеціаліста та магістра є випускна кваліфікаційна робота. Кваліфікаційна робота – це форма самостійної навчально-дослідної роботи студента на завершальному етапі підготовки фахівця певного рівня кваліфікації, метою котрої є поглиблення теоретичних знань, розвиток навичок дослідницької роботи та підтвердження готовності випускника до самостійної професійної діяльності. Кваліфікаційна робота є завершеним самостійним науковим дослідженням, що має теоретичну та практичну значущість. Мета кваліфікаційної роботиполягає у: систематизації, закріпленні, розширенні теоретичних і практичних знань зі спеціальності, застосуванні цих знань при вирішенні конкретних наукових і виробничих завдань; розвитку навичок самостійної роботи й оволодінні методикою дослідження та експериментування; з’ясування питання щодо підготовленості студентів до самостійної роботи у сучасних умовах. Кваліфікаційна робота готується студентом самостійно, під керівництвом викладача, який має науковий ступінь доктора філософії чи доктора наук.

Основні етапи написання роботи:

1. Самовизначення наукового інтересу студента та встановлення контакту з науковим керівником.

2. Уточнення теми.

3. Добір й аналіз літератури.

4. Відбір й уточнення методик дослідження. Складання плану дослідження.

5. Проведення дослідження.

6. Кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.

7. Написання письмової роботи.

8. Корекція письмового тексту.

9. Передзахист роботи та усунення зауважень.

10. Захист роботи.

У змістовому та структурному наповненні курсових робіт, робіт бакалавра, спеціаліста, магістра мають місце суттєві відмінності. Найбільш ефективною є наукова робота, якщо студенти протягом декількох років навчання працюють над однією проблемою. Це сприяє поглибленому вивченню проблеми і виконанню її на високому науково-теоретичному та експериментально-методичному рівні. Разом з тим, допускається можливість зміни теми та керівника на різних етапах навчання, оскільки наукові інтереси студента можуть трансформуватися.

Студентам слід пам’ятати, що передзахист кваліфікаційних робіт відбувається за півтора місяця до захисту. Якщо передзахист успішно пройдено – готову роботу необхідно подати на кафедру за місяць до захисту.

РОЗДІЛ 1. ВИМОГИ ДО НАУКОВИХ РОБІТ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

1.1. Вимоги до курсових робіт

1.1.1. Загальний опис мети написання курсової роботи

Курсова робота – це самостійна робота дослідницького характеру, спрямована на вивчення конкретної проблеми. Курсові роботи виконуються з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентом при вивченні фундаментальних дисциплін – «Загальна психологія» (для студентів 2 курсу) та «Соціальна психологія» чи «Вікова психологія» (для студентів 3 курсу). Курсова робота є певним підсумком здобутих студентом теоретичних знань, практичних умінь і навичок. Це своєрідний творчий екзамен, який дозволяє перевірити рівень самостійного мислення автора, його вміння збирати й опрацьовувати матеріал, робити узагальнюючі висновки.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни з урахуванням науково-практичних інтересів студентів. Матеріали курсової роботи можуть бути використані для подальшої дослідницької роботи: написання бакалаврської, дипломної та магістерської робіт.

Метою курсової роботи є:

1) стимулювання студентів до самостійного наукового пошуку;

2) поглиблення знань студентів із актуальних проблем психології;

3) розвиток умінь самостійного критичного опрацювання наукових джерел;

4) реалізація набутих знань щодо підбору та проведення адекватних темі методик психологічного дослідження;

5) розвиток умінь та навичок узагальнювати та описувати отримані результати дослідження з застосуванням математичних методів обробки даних.

Вибір теми дослідження. Обрання теми роботи є першим і надзвичайно важливим кроком. Обираючи тему, слід враховувати її актуальність, можливість проведення запланованих досліджень у конкретних реальних умовах за час, відведений на виконання роботи. Обрання теми визначається насамперед тим, чи може автор організувати дослідження: проаналізувати літературу з обраної проблеми, підібрати методики, знайти потрібну кількість досліджуваних і мотивувати їх [1].

Для студентів 2 року навчання слід обирати тему з одним показником, що вивчається. Наприклад: «Особливості короткочасної пам’яті». Досліджуваним параметром є один із видів пам’яті - короткочасна.

Для студентів 3 року навчання у темі має фігурувати два параметри. Наприклад: «Вплив сімейного виховання на самооцінку у підлітковому віці». Досліджуваними тут є два параметри – самооцінка та стиль сімейного виховання.

1.1.2. Структура курсової роботи.

Курсова робота має таку структуру:

Þ Титульний аркуш (див. додаток А).

Þ Зміст (1 стор.)

Þ Вступ (1- 1,5 стор.)

Þ Теоретичний розділ: 9-10 стор. для студентів 2 курсу; 13-14 стор. для студентів 3 курсу.

Þ Емпіричне дослідження: 5-6 стор. для студентів 2 курсу; 9-10 стор. для студентів 3 курсу.

Þ Висновки (1-1,5 стор.)

Þ Список використаних джерел - 25 джерел.

Þ Додатки (кількість сторінок необмежена).

Загальний обсяг курсової роботи – 25 стор. комп’ютерного тексту. Шрифт – Times New Roman,14 пт. Стиль – «Звичайний»; інтервал – 1,5; абзацний відступ – 1,25 см.; вирівнювання – по ширині. Розміри полів: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20, нижнє – 20 мм.

Зразок оформлення змісту курсової роботи з теми «Вплив сімейного виховання на самооцінку у підлітковому віці»

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ САМООЦІНКИ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ………………………………..………………………………….5

1.1. Поняття та види самооцінки особистості …………………...……………...5

1.2.Психологічні особливості самооцінки у підлітковому віці ………………….8

1.3. Вплив сім’ї на розвиток самооцінки у підлітковому віці ………………….11

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА РОЗВИТОК САМООЦІНКИ ПІДЛІТКІВ…………………….13

2.1. Характеристика методик дослідження та опис вибірки……………………………………………………………………………………..13

2.2. Особливості самооцінки підлітків: аналіз результатів дослідження ……………………………………………………………………………………………….16

2.3. Вплив стилів сімейного виховання на самооцінку підлітка.. …………....19

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...22

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………24

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..26

1.1.3. Детальна характеристика вступу до курсової роботи

ВСТУП кваліфікаційної роботи бакалавра повинен містити у чіткій послідовності такі компоненти:

Ø Актуальність -розкриття причин важливості розглядання і дослідження обраної теми саме сьогодні, а також яке суспільне значення має дослідження обраної теми. Обсяг актуальності у змісті курсової роботи має сягати 1/3 обсягу сторінки.

Наприклад:

Тема: «Вплив сімейного виховання на самооцінку у підлітковому віці».

Актуальність. Cкладна соціально-політична та економічна ситуація у країні вимагає від особистості вміння ефективно реалізовувати власний потенціал; не тільки адаптуватися до конкретних ситуацій, але й перетворювати їх, засновуючись на стійкому та адекватному знанні себе; визначати своє місце у системі суспільних взаємин. Успішне вирішення таких завдань можливе тільки за умов адекватної самооцінки особистості, яка активно розвивається саме у підлітковому віці.

Розвиток самооцінки особистості багато у чому залежить від сімейного оточення. Незважаючи на перебудову взаємин з сім’єю та прагнення підлітка до самостійності, сім’я залишається для нього важливим соціальним середовищем. І саме якість стосунків, стиль сімейного виховання зумовлює розвиток адекватності самооцінки у підлітків.

Ø Об’єкт, предмет.

Об’єкт та предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне та часткове.

Об’єкт дослідження – відносини, процес чи явище, що породжують проблему, проблемну ситуацію й обираються для вивчення. У загальному вимірі, об’єкт – це відповідь на запитання: «Що досліджується?».

Предмет міститься у межах об'єкта; це – певна частина чи аспект об’єкта, що безпосередньо досліджується.

Наприклад, для 2 курсу:

Тема «Особливості короткочасної пам’яті»

Об’єкт – пам’ять особистості.

Предмет – короткочасна пам’ять.

Для 3 курсу:

Тема: «Вплив сімейного виховання на самооцінку у підлітковому віці»

Об’єкт – самооцінка особистості.

Предмет - вплив сімейного виховання на самооцінку в підлітковому віці.

Ø Гіпотеза (починаючи з третього курсу). Вимоги до її формулювання.

Гіпотеза дослідження – основне припущення, що перевіряється в емпіричній частині курсової роботи. Результати досліджень можуть підтверджувати сформульовану гіпотезу, підтверджувати її частково або спростовувати висунуте припущення. Те, що висунута гіпотеза (або гіпотези) не підтвердилися результатами дослідження, не вважається помилкою курсової роботи! [1].

Наприклад:

Гіпотеза – авторитетний (чи гармонійний, чи демократичний) стиль виховання у сім’ї сприяє розвитку адекватної самооцінки підлітків.

Ø Мета дослідження.

Мета як запланований результат відображає спрямованість досліджень і за змістом відповідає темі роботи. Мета конкретизує роботи.

Наприклад:

Для студентів 2 курсу з теми «Особливості короткочасної пам’яті»

Мета дослідження: емпірично вивчити особливості короткочасної пам’яті у підлітковому віці.

Для студентів 3 курсу з теми «Вплив сімейного виховання на самооцінку в підлітковому віці»

Мета дослідження полягає у дослідженні впливу стилів сімейного виховання на розвиток самооцінки у підлітковому віці.

Ø Завдання.

Це ті конкретні кроки, що формулюються на основі сформульованої мети. Кожному завданню відповідає певний етап роботи, що має бути визначений у змісті курсової. Зокрема у курсовій роботі достатньо 2-3 завдань, які б охоплювали теоретичний та емпіричний розділи.

Наприклад:

1. Здійснити огляд джерел з обраної теми дослідження, розкрити психологічний зміст та характеристики короткочасної пам’яті.

2. Підібрати методи та методики вивчення короткочасної пам’яті у підлітковому віці.

3. Емпірично дослідити та описати особливості короткочасної пам’яті підлітків.

Ø Методи та методики. Теоретичні та експериментальні (психодіагностичні та матстатистичні). Приклади формулювань.

Методи дослідження – це сукупність прийомів чи операцій практичного чи теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретної проблеми. Відповідно до визнаних двох рівнів наукового дослідження – теоретичного й емпіричного – виокремлюють дві групи методів дослідження: теоретичні та емпіричні [1].

До групи теоретичних методів, що можуть бути застосовані, належать:

- узагальнення, що виявляється у мисленнєвому об’єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими у процесі абстрагування.

Наприклад: Аналізуючи різні підходи щодо стилів сімейного виховання можемо дійти висновку, що при порушеннях внутрішньосімейних взаємин діти зростають в умовах емоційної та особистісної депривації. Незадоволення потреб дитини у безумовній любові та опіці, неадекватна дистанція між батьками та дітьми спричиняє порушення процесу ідентифікації, а відтак, і формування неадекватної самооцінки.

- порівняння -це встановлення подібності і відмінності між предметами та явищами.

Наприклад: Ще Е. Шпрангер зазначав, що головні новоутворення підліткового віку – це відкриття «Я», усвідомлення своєї індивідуальності. Ст. Холл виходив з того, що у цьому віці відбувається криза самосвідомості. І.С. Кон наголошує, що головне психологічне новоутворення перехідного віку – це відкриття свого внутрішнього світу, визнання своєї унікальності та змін.

- елементи аналізу, тобто розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей.

Наприклад: Зокрема І.І. Чеснокова запропонувала структуру самосвідомості у вигляді співіснування трьох складових: самопізнання, емоційно-ціннісного ставлення та саморегуляції особистості.

До групи емпіричних методів у курсовій роботі відноситься комплекс експериментальних методів дослідження. Зокрема, спостереження, методи опитування та психодіагностичні методи. До психодіагностичних методів належать обрані безпосередньо для дослідження методики.

Наприклад:

У дослідженні використовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження, зокрема елементи аналізу, узагальнення, порівняння теоретичних та дослідних даних. Емпіричні методи та методики: спостереження, бесіда, анкетування для визначення структури сім’ї та особливостей дитячо-батьківських взаємин та комплекс психодіагностичних методик: методика Дембо-Рубінштейна у модифікації А.М. Прихожан для дослідження самооцінки особистості; опитувальник для дітей «Батьків оцінюють діти» (БАД) – модифікація опитувальника АСВ, здійснена І.А. Фурмановим та О.О. Аладьїним.

Кількість методик: для реалізації поставлених завдань у курсовій роботі для студентів 2 року навчання рекомендується використовувати 2 психодіагностичних методики, для студентів 3 курсу – 3 методики.

Ø Практична значущість.

Практична значущість курсової роботи полягає у можливостях наукового використання результатів дослідження або у рекомендаціях щодо їх використання. Зокрема студентам 2 курсу варто визначити можливості застосування отриманих результатів дослідження у процесі навчання.

Наприклад: практична значущість полягає у набутті навичок побудови експериментального дослідження; формуванні репрезентативної вибірки; адекватному доборі психодіагностичних методик дослідження короткочасної пам’яті; проведенні психодіагностичного дослідження; обробці результатів з їх подальшим узагальненням.

Для студентів 3 курсу у практичній значущості слід зазначити також і можливості використання результатів курсової роботи у роботі практичного психолога, соціального працівника, соціального педагога, вчителя, керівника. При визначенні практичної значущості курсової роботи студенту варто надати відповідь на запитання: «Ким можуть бути використані отриманні результати?» або «Де саме вони можуть бути використані?»

Наприклад: результати дослідження можуть використовуватись у практиці роботи шкільної психологічної служби для розробки методичних рекомендацій у роботі з підлітками; покладені в основу складання просвітницьких програм; педагогами - для здійснення особистісно-орієнтованого підходу у навчанні; у системі діяльності соціальних служб зі справ сім’ї та молоді у роботі з сім’ями підлітків.

Ø Структура роботи -це ті ключові компоненти, з яких складається курсова робота.

Наприклад: курсова робота складається зі вступу, двох розділів – теоретичного та емпіричного, висновків, списку використаних джерел та додатків.

1.1.4. Характеристика теоретичного розділу

У першому (теоретичному) розділі подають огляд літератури з досліджуваної проблеми. Розділ повинен мати назву. Теоретична частина може містити два розділи (для студентів 2 курсу) або три розділи (для студентів 3 курсу). Розділ може мати підрозділи, які також мають мати назви. Дотримуючись принципів послідовного та цілісного викладу наукових матеріалів, слід стисло і лаконічно висвітлити ступінь дослідження проблеми у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі, зазначивши ті питання чи аспекти проблеми, які необхідно вивчити. Дотримуючись принципів наукової етики, необхідно перевірити відповідність посилань і цитувань. У процесі написання необхідно стежити за коректністю цитувань. У разі прямого цитування, коли дослівно наводиться частина тексту певного джерела, цитований текст подається у лапках; посилання на джерело зазначають відразу після закриття лапок у квадратних дужках, вказавши після коми сторінки, на яких міститься цитата [1].

Наприклад: На думку В.Я. Титаренка, внутрішньосімейні відносини являють собою провідний компонент сім’ї, оскільки «…сім’я … перш за все є конкретною системою зв’язку та взаємодії між її членами…» [5, с. 221].

Непряме цитування (одна або декілька думок викладаються власними словами, відображаючи головну інформацію близько до цитованого оригінального тексту) супроводжується посиланням на джерело без позначення сторінок [1].

Наприклад: Л.Б. Шнейдер вважає, що сім’я – це системно-функціональне об’єднання емоційно-близьких та значущих людей на основі подружніх, родинних та батьківських стосунків [77].

1.1.5. Характеристика емпіричного розділу курсової роботи

У другому (емпіричному) розділі описують емпіричне дослідження та його результати. Другий розділ також повинен мати назву. Помилкою є назва розділу «Практична частина». Емпіричний розділ складається з підрозділів, які мають мати назву.

Існують два варіанти конструювання емпіричного розділу:

1) спочатку окремим пунктом описуються методики та вибірка дослідження; у подальшому окремим пунктом (або двома) подаються результати дослідження;

2) у кожному пункті спочатку описується методика, а потім демонструються результати дослідження за цією методикою.

Варто зауважити, що у тексті роботи подається саме опис методик, а текст (стимульний матеріал) виноситься у додатки.

Наприклад: Для дослідження самооцінки підлітків використовувалась методика Дембо-Рубінштейна. Досліджуваним пропонувався бланк з вертикальними графічними шкалами, кожна з яких відтворювала розвиток певних сторін особистості від мінімуму до максимуму. Всього використовувалось 7 шкал, але при підрахунку враховувалось 6 (шкала №1 «здоров’я» розглядалась як тренувальна). Підліткам пропонувалось безпосередньо оцінити свої особистісні якості у даний момент, що відображало актуальну самооцінку.

Опис вибірки дослідження передбачає: місце проведення дослідження, кількість досліджуваних та вік (обов’язково), період онтогенезу, стать (за потребою).

Наприклад: Дослідження проводилося на базі ЗОШ №11 м. Миколаєва (9 клас). Загалом експериментальним дослідженням було охоплено 30 підлітків у віці 14-15 років.

Для проведення дослідження у процесі написання курсової роботи обсяг вибірки має сягати не менше 30 осіб. Вибірка дослідження має відповідати предмету дослідження і відображати вікові чи соціальні аспекти.

Оформлення результатів курсової роботи представляється у текстовому форматі та унаочнюється діаграмами, графіками, таблицями. Крім того, обов’язково подається не тільки кількісний, але й якісний аналіз отриманих результатів.

Наприклад,

Більшість підлітків (57%) визнала стиль виховання у сім’ї як адекватний чи демократичний. Сім’ям з адекватним стилем сімейного виховання властиві прямі процеси комунікації між батьками та дітьми. Це сприяє залученню дітей до обговорення різних проблем у колі сім’ї та прийняттю спільних рішень. Позитивні емоційні реакції з боку батьків на досягнення підлітком певних цілей та підтримка їх у разі невдачі, формують почуття власної ефективності, а відтак, і високу самооцінку.

У тексті курсової роботи подають зведені результати, які б у повному обсязі відображали певні аспекти дослідження. Поодинокі описи результатів дослідження певних осіб наводяться тільки у випадку їх винятковості.

Наприклад, у процесі проведення психодіагностики за методикою Дембо-Рубінштейна, у Олександра С. (15 р.) зафіксовано неадекватно занижений рівень самооцінки. Водночас, за результатами діагностики стилю сімейного виховання з’ясовано, що підліток виховується на демократичних засадах, де уможливлюється прояв власного «Я», прийняття та диференціація його сильних та слабких сторін, адекватні за зрозумілі реакції батьків на дії. Втім, при проведенні анкетування виявилось, що Олександр постійно мешкає з бабусею, а батьки вже тривалий час проживають у іншій місцевості. Повторне проведення психодіагностики з метою з’ясування особливостей сімейного виховання у діаді бабуся-онук також продемонструвало наявність адекватного стилю виховання.

Одним із можливих пояснень такого факту є наявна складна сімейна ситуація, де підліток вимушений проживати окремо від батьків. Психотравматизація, почуття провини та комплекс негативних переживань до певної міри зумовлюють і деформацію стрижневих утворень самосвідомості, зокрема самооцінки.

1.1.6. Характеристика загальних висновків курсової роботи

У висновках коротко формулюють результати, отримані у процесі роботи, викладають основні наукові та практичні результати, аргументуючи кількісними та якісними показниками, зазначають, наскільки підтвердилися робочі гіпотези.

Структура висновків має відповідати висунутій меті та поставленим на початку дослідження завданням.

Приклад висновкової частини за теоретичним розділом:

Самооцінка особистості є найважливішим утворенням самосвідомості, яке проявляється у здатності ставитися до себе критично, співвідносити свої можливості з результатами діяльності не лише з думкою оточення, але й на рівні власних вимог до себе. Найактивніше самооцінка розвивається у підлітковому віці.

Приклад висновків за емпіричним розділом:

Дослідженням доведено, що у 78% підлітків, які виховуються у сім’ях із демократичним стилем сімейного виховання спостерігається адекватна середня та висока самооцінка. Адекватний гармонійний стиль сімейного виховання уможливлюють прояв самостійності підлітка, намагання планувати власну діяльність та випробовувати свої сили у різних сферах соціального життя. Партнерські стосунки з батьками, позитивний зворотній зв’язок створюють необхідний контекст для формування адекватних параметрів самооцінки підлітка.

Загальна кількість висновків має сягати максимально 1,5 стор. З яких: 2-3 висновки – це висновки з теоретичної частини курсової роботи; 3-5 висновків – підбиття підсумків з проведеної емпіричної частини дослідження.

1.1.7. Характеристика додатків

У додатках варто подавати:

Для 2 курсу:

- тексти анкет, методик (стимульний матеріал);

- первинні дані психодіагностичного дослідження. Категорично неприпустимо називати прізвища досліджуваних осіб під час обговорення результатів чи наводити їх у таблицях із результатами досліджень, а також подавати будь-яку інформацію, на підставі котрої можливо ідентифікувати досліджуваних [1];

Наприклад:

Для студентів 3 курсу: