Соціальна інформаційно-комунікаційна система

Соціальна комунікація є рух сенсів в соціальному часі і просторі. Рух сенсів відбувається не хаотично, а системно. Цю системність дозволяє виявити системно-інформаційний підхід до соціальної комунікації, результатом якого стало поняття про соціальну інформаційно-комунікаційну систему (СІКС). Знакові і ментальні смислові системи є некібернетичними і не піддаються свідомій дії людей. На відміну від них, СІКС представлена як багатоцільова і багатофункціональна кібернетична система, що об'єднує всі обслуговуючі соціально-комунікаційні інститути. У цих інститутах зайняті десятки і сотні тисяч професійних працівників, вони мають розгалужені мережі функціонально-спеціалізованих установ, які є об'єктами управління з боку державної влади та інших опікунів.

Цільове призначення СІКС зводиться до досягнення наступних завдань:

а) забезпечувати для кожного члена суспільства можливість творчого внеску до соціальної пам'яті;

б) зберігати документовану соціальну пам'ять як складову частину культурної спадщини суспільства;

в) забезпечувати суспільне використання поточної і ретроспективної соціальної пам'яті на користь суспільства.

Для здійснення цих цілей СІКС, спираючись на свої підсистеми, повинна виконувати наступні ф у н к ц і ї:

- усуспільнення первинних повідомлень (рукописів), що поступають від творчих осіб, уключаючи їх смислову оцінку, редакційно-видавниче оформлення, поліграфічне тиражування або інші способи введення в комунікаційні канали;

- смислова обробка первинних повідомлень (згортання і розгортання) для повнішого їх використання;

- формування і довготривале зберігання документальних фондів;

- розповсюдження сенсів, що зберігаються в поточній і ретроспективній соціальній пам'яті в режимах постійного повідомлення або довідкового обслуговування за запитами.

Отже, СІКС — багатоцільова і багатофункціональна система комунікаційного обслуговування, що історично склалася, задовольняє комунікаційні потреби суспільства в цілому. Підсистемами СІКС є всі системи масової і спеціальної комунікації, зокрема система освіти, система масової інформації, система документальної комунікації, система науково-технічної інформації та ін.

Структурно-функціональну схему СІКС, що включає всі її підсистеми з їх взаємозв'язками, зобразити неможливо. Ми обмежимося розглядом принципової схеми функціонування СІКС, що показує рух сенсів в соціальному часі і просторі і взаємодію учасників цього руху.

На мал. 5 СІКС виступає як посередницька ланка між особистими свідомостями комуні канта, реципієнта, поточною соціальною пам'яттю, ретроспективною соціальною пам'яттю. Виділений контур усуспільнення (верхня частина малюнка), де розташовуються редакційно-видавничі, журналістські, рекламні служби і контур обробки, зберігання, розповсюдження, де розташовуються бібліотечно-бібліографічні, педагогічні, архівні, музейні, інформаційні служби.

Сфера ідеальної реальності — галузь буття особистих свідомостей, поточної соціальної пам'яті, професійної свідомості, таких, що належать відповідно працівникам контура усуспільнення (ПС-А) і працівникам контура обробки, зберігання розповсюдження (ПС-Б). На професійну свідомість працівників СІКС здійснюють вплив органи управління (державна влада, церква, громадські організації).

Мал. 5. Принципова схема функціонування СІКС.

Сфера ідеального протиставляється сфері матеріального, такій, що охоплює: а) світ емпіричної (що об'єктивно існує) реальності, до якого відносяться нежива і жива природа, суспільне і особисте буття; б) ретроспективну соціальну пам’ять, таку, що містить упредметнені сенси.

Рух сенсів в СІКС відбувається таким чином. Світ емпіричної реальності служить об'єктом пізнання, яке здійснюється живою свідомістю комуні канта. Для того, щоб досягнути усуспільнення (суспільного визнання) своїх результатів, шляхом публікації, коммунікант повинен підготувати рукопис, який представляється для розгляду в службу усуспільнення, наприклад, в редакцію журналу. Співробітники редакції, керуючись професійним кодексом і вказівками органів управління, вирішують долю рукопису. Якщо її зміст визнається гідним усуспільнення, комунікант набуває статусу елемента СІКС (автор, відправник інформації, генератор ідеї). Служби усуспільнення мають в своєму розпорядженні потрібні матеріально-технічні засоби для відповідного оформлення, тиражування і підготовки до суспільного користування прийнятого рукопису. У результаті їх зусиль з'являються тексти суспільного користування (ТСК). ТСК можуть представлятися у вигляді документів, але можуть бути недокументованими повідомленнями, наприклад, виступ в прямому ефірі по радіо або телебаченню. На мал. 65 показаний шлях документованого ТСП, який може бути опублікований у вигляді книги або журнальної статті, а може бути віднесений до неопублікованих документів (креслярсько-конструкторська документація, дисертація, науковий звіт).

ТСК впливає па поточну соціальну пам'ять, розподілену в свідомості сучасників. Якщо зміст текстів, що поступили, виявляється суспільно значущим, в ТСК відбуваються якісь зміни. Власне кажучи, в цих змінах і полягає кінцевий ефект усуспільнення індивідуального знання, емоційного настрою або стимулу. Суспільно визнані сенси починають циркулювати в суспільному інтелекті. Якщо окремий ТСК не виявив ніякої дії (випадок нерідкий), то він потрапляє в архівну частину, що проте не виключає можливості його актуалізації надалі.

Тепер простежимо послідовність дій контура обробки, зберігання, розповсюдження. ТСП, що знову з’явилися, є об'єктом вивчення професіоналами, відповідно до їх професійного кодексу і вказівок органу управління. На базі цього вивчення і відповідної оцінки здійснюються:

— формування фондів ТСК (ФТСК), зокрема, бібліотечних, архівних, музейних фондів, що необхідне для збереження документованої культурної спадщини;

— смислова обробка ТСК, у результаті якої створюються посередницькі продукти (ПП), типовими представниками яких є бібліографічна допомога, реферативні журнали, огляди літератури і так далі;

— розповсюдження (доведення до реципієнта) як ТСК, так і ПП (вектор 9); оскільки розповсюдження документів є комунікаційною послугою, його також можна вважати посередницьким продуктом.

Таким чином, є два види комунікаційних послуг: надання документів, надання ТСК, служб обробки, зберігання і розповсюдження, що зберігаються у фондах

У результаті пізнання документів, а також недокументованих текстів свідомість реципієнта збагачується новими сенсами, які рано чи пізно виявляються (вектор 10) в ході практичної дії на матеріальну предметно-перетворювальну, соціально-політичну діяльність. Таким чином, відбувається суспільне використання поточної і ретроспективної соціальної пам'яті.

Принципова схема, приведена на мал. 5, дійсна для документальної інформаційно-комунікаційної системи (ДІКС) і недокументальної інформаційно-комунікаційної системи (НІКС), що використовують канали документальної і електронної (радіо, телебачення, комп'ютер) комунікації. Документальна інформаційно-комунікаційна система (система "документ — споживач", система "книга — читач") є системою комунікаційного обслуговування, що забезпечує створення, обробку, зберігання і розповсюдження документованих текстів суспільного користування. У ДІКС розрізняються:

— первинно-документальний рівень —галузьфункціонування ТСК, що поступили в ретроспективну соціальну пам'ять безпосередньо з контура усуспільнення (служба А); це галузь бібліотечної, архівної, музейної діяльності;

— повторно-документальний, можна сказати документографічний, рівень — галузі бібліографічної діяльності, що оперує бібліографічною інформацією (документи про документи), яка створюється службами обробки документальних ТСК (служби Б).

Відзначимо, що бібліотеки, архіви, музеї займаються документографічною діяльністю (складання каталогів, покажчиків і т. п.), а бібліографічні установи — архівно-бібліотечною діяльністю.

Схема СІКС відповідає інституціоналізованій соціально-комунікаційної діяльності, властивій сучасній індустріальній цивілізації. Попередні цивілізації не володіли такою розвиненою мережею спеціалізованих служб, тому їх соціально-комунікаційні системи простіші, у них превалює усна міжособистісна комунікація (вектор 12).

Неважко схему СІКС або ДІКС переписати "інформаційними фарбами". Тоді з'являться джерела інформації, відправники і споживачі інформації, інформаційні фонди, потоки, сховища і служби. Загальна конфігурація схеми при цьому не зміниться, і означає, її пізнавальна цінність залишиться колишньою.