Конспект

Конспект (від лат. conspectus – огляд) – це письмовий виклад змісту джерела з метою наступного використання цієї інформації.

Конспект складається з плану і тез, доповнених фактичним матеріалом, що в сукупності є коротким письмовим викладом змісту книги, статті, лекції, тощо.

Конспект починається з бібліографічного опису джерела, тому що наступне використання законспектованої інформації у вигляді посилання у власному тексті потребує вказівки бібліографічних відомостей про джерело. Конспект може бути зроблений з різним ступенем цілісності, повноти й деталізації відомостей. Залежно від ступеня стислості вихідного тексту й від форми конспекту розрізняють: тезовий конспект, суцільний конспект, вибірковий конспект.

Тезовий конспект – це почерговий виклад концептуальних положень тексту, кожне з яких передано одним або двома реченнями, так, щоб воно було повністю зрозуміло тому, хто не читав текст. У тезовому конспекті немає аргументації, прикладів і інших подробиць змісту. У ньому не вказуються сторінки тексту, на яких перебуває виписана інформація. Звичайно пункти тезового конспекту нумеруються.

Суцільний (загальний) конспект – це виклад головних думок тексту, їхніх доказів, важливих фактичних даних, які необхідні для того, щоб скласти певне уявлення про предмет дослідження і сутності поставлених проблем. У суцільному конспекті вказуються сторінки тексту, на яких перебуває виписана інформація. У ньому можуть бути повністю цитовані речення. Вони пишуться в лапках і супроводжуються вказівкою номера сторінки в круглих дужках.

Вибірковий (цільовий) конспект – це виписка інформації, яка необхідна для вирішення поставленого завдання. У цільовому конспекті вказуються сторінки тексту, на яких перебуває виписана інформація. Цитати беруться в лапки й супроводжуються вказівкою номера сторінок у круглих дужках.

Отже, конспектування наукового тексту – це складний мисленнєво- мовленнєвий процес, мета якого – глибоко осмислити інформацію і подати її адекватно, точно, стисло та в зручній для подальшого використання в письмовій формі контексту.

Процес конспектування включає два етапи:

1) змістова орієнтація та планування:

а) структурно-змістовий аналіз тексту джерела;

б) визначення і фіксація на папері плану-програми розроблюваного конспекту;

2) реалізація розробленого плану-програми:

а) вибір інформації для конспекту в суворій відповідності до визначеного плану;

б) коректна компресія відібраної інформації;

в) запис опрацьованої інформації в лаконічній та зручній формі.