Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Анотація
Анотація (від лат. annotatico – зауваження, примітка) – це стисла узагальнювальна характеристика роботи з погляду змісту й призначення. Анотація обов’язково складається з двох частин: бібліографічного опису (вихідні дані джерела відповідно до чинних ДЕСТів) і власне тексту. Сутність і призначення анотації полягають у тому, що вона є стислою характеристикою джерела інформації та відповідає на питання, про що йдеться в цьому джерелі. Анотація не розкриває змісту наукового джерела, а лише інформує про наявність наукового джерела певного змісту й характеру. Анотація дозволяє користувачеві скласти достатнє й об’єктивне уявлення про наукову публікацію і тим самим допомагає в пошуку, відборі та систематизації інформації. Виокремлюють такі види анотації: 1) за змістом і цільовим призначенням – довідкові (описові, інформаційні) та рекомендаційні; 2) за повнотою охоплення змісту анотованого джерела – загальні та спеціалізовані (в тому числі аналітичні); 3) за глибиною розгортання інформації анотації поділяють на розширені та реферативні; 4) за рівнем використання засобів автоматизації анотації поділяють на інтелектуальні, тобто складені людиною, і формалізовані – складені з використанням комп’ютерної техніки; 5) за формою бувать традиційними та телеграфними; 6) за кількістю анотованих джерел – монографічні та зведені (або групові). Найбільшого поширення у науковій та в навчально-науковій діяльності набули довідкові анотації, що характеризують наукове джерело за тематикою і проблематикою. У будь-якій анотації представляється стандартний бібліографічний опис джерела, вказується його тема й визначається його адресат. Коротко можуть бути наведені інші відомості, такі, як проблематика джерела, її актуальність, новизна інформації, практична цінність джерела, опис його змісту й структури. Структура анотації 1. Бібліографічний опис джерела (відповідно до Держстандарту). 2. Тема джерела. 3. Інші відомості про джерело (факультативно, вибірково). 4. Адресат джерела. Date: 2015-04-23; view: 698; Нарушение авторских прав |