Виховання важких підлітків в процесі занять фізичною культурою

Особлива виховна роль належить фізичної культури в роботі з важкими школярами середніх та старших класів. До важких учнів відносяться ті, хто має відхилення у моральному розвитку, сталі негативні форми поведінки, хто постійно проявляють недисциплінованість. Вчителя відчувають утруднення в роботі з цими дітьми і іноді переживають свою навіяну безпорадність.

За ступенем педагогічної і соціальної занедбаності підлітків і старших школярів умовно можна розділити на три групи.

До першої групи відносять тих, хто підтримує нормальні відносини з оточуючими, але мають недоліки у характері, що часто пояснюється «хворобою росту», психологічними віковими особливостями. Конфлікт між бажаннями і можливостями, між свідомістю і поведінкою приводить до того, що ці школярі не вміють находити спільну мову з батьками, педагогами і однолітками. В них не відпрацьовані правильні критерії оцінки життєвих ситуацій, тому вони не завжди можуть відокремити добре від поганого. Свої недоліки ці школярі знають, але боротися з ними не можуть, так як не вміють правильно користуватися своєю самостійністю, не підготовлені батьками і школою до свободи дій.

Підлітки другої групи володіють надмірною егоцентричністю, яка перетворює в них окремі недоліки і звички, що маються у негативні риси характеру, роблять їх важкими у спілкуванні. [Егоцентризм – неспроможність індивіду, що переймається власними інтересами, змінити вихідну позицію по відношенню до будь-якому об’єкту, думці тощо]. Школярі цієї групи егоїстичні. В них послаблено почуття сорому. На осуд їх поведінки реагують злосливістю, заздрістю, бажанням зробити все навпаки, причинити біль іншим. Ці школярі не бажають підкорятися, заперечують за ким би то ні було право на їх виховання… Такі школярі легко попадають у дурні компанії.

До третьої групи відносяться підлітки і старші школярі, що відрізняються крайньою цинічністю, схильністю до хуліганству, правопорушенню. Для них характерні нестриманість, агресивність, байдужість до переживання інших тощо. Відношення з батьками в них порушені, результатом цього є низька самооцінка, конфліктність як домінуюча риса характеру і жорстокість по відношенню до слабких… Ці школярі частіше за все мають кількаразові приводи в міліцію.

Деякі західні вчені вважають, що причиною відхилень у моральному розвитку дітей і їх асоціальної поведінки є ті інші вроджені біологічні особливості, що обумовлені спадковістю. Вітчизняні психологи показали, що відхилення у поведінці мають соціальну обумовленість. Це і вплив мікросереди, і ненормальні взаємовідношення, і побутовий устрій в сім’ї, і помилки навчання і виховання в школі.

Л.М. Зюбін відмічає умови, що сприяють формуванню важких підлітків:

1) недолік розумового розвитку в цілому (але не патологія), що перешкоджає правильному аналізу своєї поведінки і прогнозуванню її наслідків;

2) недостатня самостійність мислення і тому велика навіюваність і конформність;

3) низька пізнавальна активність, збідненість і нестійкість духовних потреб.

Л.Н. Вишневська відносить до цих умов інтелектуальну неповноцінність, порушення невротичного характеру і психопатичні розлади.

Важкі діти – це частіше за все педагогічно занедбані діти, по відношенню до яких були допущені педагогічні прогалини, ігнорований принцип індивідуального підходу у вихованні, діти, у відношенні яких не прийняли своєчасних заходів щодо корекції їх світогляду та поведінки.

Date: 2015-11-15; view: 532; Нарушение авторских прав