Основні поняття спорту як педагогічного явища

В педагогіці спорту розглядаються тільки ті поняття, що входять в коло інтересів даної дисципліни. Науковим підґрунтям щодо їх визначення є вчення за фактори формування та розвитку людини.

Прогресивні діячі науки (Ж.Ламарк, І.Сеченов, І.Павлов, П.Лесгафт та ін.) стверджували, що психічне і фізичне в людині виступає в поєднанні і у взаємозв’язку, тому відповідна організація рухової діяльності може стати одним із факторів формування особистості в цілому.

Спорт – це особлива форма рухової діяльності, що характеризується змагальним початком. Він складається із окремих видів і різновидів, що являють собою рухові дії як предмет змагання.

Заняття спортом – це педагогічний процес, в якому людина прагне до фізичного і морального вдосконалення, розвитку своєї особистості підвищенню життєдіяльності, використовуючи для цього спеціальні форми рухової діяльності, а також самовиховання і раціоналізацію способу життя.

Задачами заняття спортом є: 1) засвоєння системи знань; 2) оволодіння спортивною технікою; 3) покращення фізичного розвитку та фізичної підготовленості; 4) формування особистості в цілому.

Заняття спортом моделюють ознаки, що характерні для змагань в даному виді спорту. Бігун намагається оволодіти мистецтвом більш швидкого подолання дистанції, боксер – ведення бою із суперником, тенісист – гри із суперником тощо.

Таким чином, змагальний початок характерний для спорту, але це не означає, що єдина мета занять – це підготовка до участі у змаганнях. Мотивами спортивних занять можуть бути: укріплення здоров’я, забезпечення різнобічного розвитку, навчання техніки рухів тощо.

В залежності від цілеспрямованості занять, контингенту, що займається, особливостей організації та керування розрізняють масовий спорт і спорт вищих досягнень. Різниця між ними у відношенні побудови і проведення занять складається у більших вимогах до спортсмена в галузі спорту вищих досягнень, в більш широкому використанні нетрадиційних засобів і методів тренування, засобів відновлення спортивної працездатності та різнобічністю форм і умов проведення занять.

Спортивні змагання – це протиборство окремих осіб або груп (команд) в ігровій формі, що здійснюється в межах встановлених правил для виявлення переваги в рівні фізичної підготовленості і оволодінні мистецтвом рухів, оволодінні спеціальними приладами (снарядами) та в розвитку деяких сторін психіки.

В історії людства спортивні змагання передували організованим заняттям спортом. В наш час заняття спортом і участь у спортивних змаганнях тісно взаємопов’язані.

Зрушення, що відбуваються в організмі і в психіки спортсмена в умовах змагань, як правило, перевершують рівень, характерний для звичайних занять.