Предмет міжнародного кримінального права

Термін “міжнародне кримінальне право” з’явився наприкінці ХІХ ст. для позначення норм, які регулювали надання державами взаємодопомоги при здійсненні ними національної кримінальної юрисдикції. Після другої світової війни у зв’язку з притягненням до міжнародної відповідальності осіб, що вчинили військові злочини, злочини проти миру та людства, поняття “міжнародне кримінальне право” почало використовуватися і щодо подібних відносин.

Міжнародне кримінальне право — це самостійна комплексна галузь міжнародного права; система принципів і норм, що регулюють співробітництво держав і міжнародних організацій у боротьбі зі злочинністю, передусім з міжнародними злочинами та злочинами міжнародного характеру. Воно тісно пов'язане з національним кримінальним правом.

Його метою є захист миру і безпеки, міжнародного правопорядку та забезпечення співробітництва між державами для ефективного судового переслідування злочинців.

Предметом МКП є встановлення відповідальності суб'єктів міжнародного права і покарання осіб, винних у вчиненні згаданих злочинів, їх визначення, запобігання їм, розслідування, судовий розгляд, організація відбування покарання, а також відносини, які виникають у результаті вчинення таких злочинів та застосування покарання за їх вчинення.

Суттєвою особливістю М. к. п. є його комплексний характер. Воно об'єднує матеріальні норми кримінального, кримінально-виконавчого права, кримінально.-процесуальні норми, а також ті, які стосуються судоустрою. Значне місце займають норми, що регламентують взаємодію держав у галузі кримінальної юстиції. Початок формування МКП пов'язують із статутом Міжнародного воєнного трибуналу для суду над головними. воєними, злочинцями європейських країн «осі» та статутом Міжнародного воєнного трибуналу для Далекого Сходу, які були створені угодами, укладеними відповідно Великобританією, СРСР, США та Францією у 1945 (до них приєдналися ще 19 держав) і Великобританією, СРСР, США, Китаєм, Францією, Австралією, Канадою, Новою Зеландією, Нідерландами, Індією та Філіппінами у 1946.

ГАООН 11.XII 1946 підтвердила принципи міжнародного права, що були визнані статутом Нюрнберзького трибуналу і відбиті у його вироку як загальновизнані.