Причини плачу клієнта

Консультанту слід знати, чому взагалі клієнт плаче під час консультування. Основна причина, звичайно, тягар проблем клієнта, його пригніченість, однак ця причина не єдина.

Більшість людей, особливо жінки, плачуть від злості. Тут заспокоюванням нічого не допоможе. Тим, хто плаче від злості, просто-напросто треба дозволити виразити свої почуття. Інколи плачуть у стані фрустрації, а інколи від радості.

Сльози, як правило, заважають спілкуванню. Не є винятком і консультативні зустрічі. Немало клієнтів особливо жінок, хвилюються, розповідаючи про невирішені складності свого життя, трагедії і не можуть говорити без сліз. Сльози є спогадами про складні ситуації й повернення до них. Почуття провини допомагає зрозуміти різницю між тим, які ми є, і тим, які повинні бути.

1. Практично всім людям знайомі такі природні переживання людини, як тривога, самотність, свобода й відповідальність. Воно виникає при порушенні індивідом значимих для нього норм моралі. Одночасно це і почуття невиконаного обов'язку.

2. Переживання провини відбувається в ситуаціях, в яких людина не відмовляється від необхідної особистої відповідальності.

3. Розрізняють справжню, невротичну і екзистенціальну провини. Справжня провина виникає в результаті усвідомлення провин. У такому випадку можлива й необхідна заслужена розплата. Невротична провина виникає у результаті усвідомлення провинностей чи порушення заборон. Для невротичного почуття провини характерні перебільшення й нещирість.

4. При неврозах почуття провини ніби допомагає індивіду виправдатися перед собою та іншими. Він зовсім не намагається позбутися цього почуття і навіть енергійно противиться будь-яким намаганням зменшити його. Іноді в переживаннях провини проявляється навіть своєрідна демонстративність. Індивід спеціально принижує себе і тим самим вимагає схвалення своїх учинків тому він боляче і вороже сприймає будь-яку сторонню критику, злиться, коли хтось серйозно починає звертати увагу на його провину.

5. Однією з найважливіших причин виникнення невротичної провини є страх осуду, боязнь бути "демаскованим". Страх відмежовує велику різницю між "фасадом" збудженнями. Невротик з останніх сил захищає створений ним "фасад", тому що ця "фортеця" захищає від тривоги. За образом сильної людини невротична особистість намагається приховати свої слабості, незахищеність, неспокій, нездатність боротися за себе. Ненавидячи ці властивості, невротик боїться їх викриття іншими людьми. Уникаючи відповідальності за своє життя і не бажаючи добиватись реалізації своїх намірів, він намагається "паразитувати" на оточуючих способом домінування чи з допомогою прив'язаності, любові чи покірності.

У такого індивідуума почуття провини й тривоги виникає одразу, як лише звертається увага на його вимоги до оточуючих. Ці почуття надають невротичній особистості упевненості, що вона не буде осудженою, тим самим маскується дійсна проблема .[ 3, c.54-56]