Способи організації процесу сімейного консультування

Індивідуальна робота з одним з членів подружньої пари. У цьому випадку розвиваються класичні відносини "консультант - клієнт", однак і тут незримо присутня контекст сімейних відносин (у пам'яті і образах клієнта, в його малюнках і програються ситуаціях тощо). Сім'я продовжує існувати "в плані уявлення, вторинного образу і може отримати тлумачення та оцінку пацієнта".

Якщо при індивідуальному консультуванні виникають сімейні проблеми чи скарги на нерозуміння домочадців, то потрібно м'яко і ненав'язливо підвести клієнта до думки про те, що немає сенсу ставити собі за мету "змінити дружину або дітей і їх відношення до мене". Однак можливо змінитися самому, продумати свою поведінку і свою роль у сім'ї, і тоді, швидше за все, близькі люди будуть ставитися по-іншому. Для цього цілком можливо використовувати прийом терапевтичних притч.

Індивідуальна консультація цілком доречна, коли кому-небудь з членів сім'ї складно розповісти про проблему відкрито, і людина воліє індивідуальну бесіду, де легше поділитися наболілим, тим, що він довго і болісно приховував від домочадців. У цих випадках індивідуальні бесіди призводять до того, що трохи пізніше людина зможе довірити таємницю, розповісти "про соромно" у присутності інших членів сім'ї. У такі моменти клієнт часто відчуває велике полегшення: виявляється, що почуття провини, яке довго мучило його, було перебільшено, а замовчування лише посилювало його.

Але є й інші випадки, коли успішне індивідуальне консультування одного з членів подружньої пари викликає опір іншого. Якщо консультується одна людина, а інший не хоче ніяких змін у сімейних відносинах, то виникає небезпека розбалансування емоційної динаміки сімейної системи. Домашні починають відчувати тривогу і можуть спробувати повернути людину до колишніх рольовим стереотипам, до саморуйнівної поведінки.

Є ситуація, коли подружня пара здатна з власної волі прийти до психолога. Вже сам такий прихід свідчить про те, що у них є установка на збереження спільного життя, а значить, є надія на зміни на краще. Завдання полягає в тому, щоб знайти позитивний потенціал подружньої пари, такий необхідний для виходу з кризової ситуації та реконструювати сімейні відносини.

Робота з подружньою парою. У цьому випадку чоловік і дружина приходять на консультацію разом, їх поведінка робить наочними звичні моделі взаємодії один з одним. Консультант може безпосередньо підвести їх до усвідомлення конфліктних, непродуктивних форм взаємодії. У ході роботи з парою можна розглянути складну життєву ситуацію з різних точок зору, допомогти подружжю знайти новий погляд на життєві труднощі і свою роль у їх подоланні, а потім знайти нові, більш продуктивні способи взаємодії і вирішення складних питань. Проте все не так просто: на першому етапі роботи подружня пара може доставити консультанту чимало занепокоєнь і поставити під загрозу саму можливість консультування.

Вести прийом, в якому беруть участь двоє клієнтів (та ще конфліктуючих між собою), набагато важче, ніж консультувати одного. Хоча робота з двома чоловіками і є більш ефективною, її результати не носять такого глибокого характеру, який можливий при індивідуальному консультуванні: тут рідше зачіпаються ті глибинні проблеми, які лежать в основі подружніх розбіжностей. Для того щоб налаштувати подружжя на спільну роботу, організувати і направити конструктивний діалог, від консультанта потрібні особливі навички та вміння.

Конструктивний діалог по праву вважається найбільш ефективним методом роботи з подружньою парою або родиною в цілому на початкових стадіях консультування. Організація конструктивного діалогу включає три етапи: підготовчий, переговори і компромісних рішень.

Можливі, принаймні, два варіанти приходу в консультацію: обох подружжя разом чи одного з них зі скаргами на себе або партнера. Найпоширеніший варіант - останній.

При формулюванні скарг суб'єктний локус (тобто на кого скаржиться клієнт) може придбати наступні варіанти:

- Перший скаржиться на другу;

- Перший і другий скаржиться на третю;

- Перший і другий спільно хочуть в чомусь розібратися;

- Перший скаржиться на себе, другий хоче йому допомогти.

Основне завдання консультанта на першому етапі - встановити контакт з клієнтом (-ами) і розібратися в тому, що саме привело його чи їх на прийом. На другому етапі консультант виступає як психологічний посередник. Він стежить за діалогом і при необхідності втручається, направляючи його.

Психотехнічні прийоми, використовувані психологом у консультуванні подружньої пари, подібні до тих, які використовуються в індивідуальному консультуванні, тобто консультант уважно слухає, періодично перефразовує і резюмує сказане. Однак перефразування часто спрямоване не на те, щоб показати клієнту, що консультант його розуміє і підтримує, а на те, щоб клієнта зрозумів його партнер.[ 5, c.54-57]