Вивчення особливостей пізнавальної сфери аутичних дітей

На цьому етапі вирішуються наступні завдання:

- виявлення рівня знань і навичок дітей;

- визначення програм навчання адекватних їх можливостям.

Слід пам'ятати, що не усі категорії аутичних дітей зможуть пройти усі три етапи діагностичної процедури за один прийом. Діти першої і другої груп (за О. С. Нікольською) не проявляють себе так, щоб було можливе вивчення їх експериментально-пізнавальних процесів. Через ці обставини третій етап діагностики цих дітей розтягується на деякий тривалий час коли їм доводиться кілька разів приходити до фахівця для продовження дослідження.

В цілому процедура діагностичного обстеження когнітивної сфери дитини повинна виникнути природно, плавно переходячи із стадії встановлення контакту з дитиною в гру з нею.

Деякі із завдань можуть бути запропоновані дитині у вигляді тестових, наприклад коректурна проба, шифрування, математичні завдання та ін. Можуть бути пред'явлені також проектні методики "Малюнок сім'ї", "Малюнок людини", ТAT. Основна ж частина діагностичної процедури має бути побудована у вигляді продовження гри з дитиною. Тут слід обов'язково враховувати характер пропонованих посібників, предметів, дидактичних ігор і реакцію дитини на них. Добре працююча дитина може несподівано припинити виконання завдання не через перевтому, що виникне або перенасиченості діяльностю, а ічерез власну неадекватну реакцію на пред'явлений їй для роботи предмет – невмотивований страху перед ним.

В зв'язку з цим краще заздалегідь покласти деякі посібники і тестові завдання (наприклад, бланки коректурної проби) в різних місцях кабінету, щоб дитина до них поступово звикла і щоб вони не здавалися їй чимось новим і невідомим. Добре якщо фахівцеві вдасться у своєму кабінеті організувати з дитиною гру під назвою "Подорож в казкову країну". Переміщаючись від одного предмета до іншого, дитина ненароком натраплятиме на спеціально розкладені діагностичні посібники. необхідні для обстеження. Фахівець поступово і дуже обережно керує цим процесом, обіграє кожен необхідний предмет і тестове завдання. Можна викласти декілька посібників, призначених для вивчення якого-небудь одного процесу, враховуючи специфічні потреби і вибірковість дитини. Слід обов'язково орієнтуватися на інформацію матері і близьких про переваги дитини у виборі іграшок або предметів для організації його діяльності.

Щоб об'єктивно оцінити порушення афективної сфери, доцільно проводити спостереження з метою визначення динаміки її розвитку. Здійснюючи динамічне спостереження, фахівець повинен обов'язково оцінювати міру зростання або убування проявів аутистичних ознак у дитини. Так само важливе спостереження за зміною способів адаптації, використовуваних дитиною.

Критерієм позитивної динаміки в розвитку дитини є виникнення в її психічній діяльності ознак афективних механізмів вищого рівня організації емоційно-вольової сфери. Одночасно при цьому змінюються, а точніше спрощуються способи компенсаторної аутостимуляції.

У разі регресу поведінка дитини змінюється в гіршу сторону. Вона стає замкнутішою і відчуженою; наявні зв'язки і контакти з навколишнім світом порушуються. Дитина переходить в групу дітей з більш елементарною і ригідною організацією емоційно-вольової і коммуникативно-потребнісної сфер. При оцінці динаміки розвитку афективної сфери фахівцеві слід орієнтуватися на характеристику варіантів аутистичного дизонтогенезу.

При визначенні діагностичного інструментарію фахівцеві бажано спиратися на відомі в діагностичній практиці комплекти і набори діагностичних методик і тестових завдань, обов'язково враховуючи при цьому вік дитини.