Змістовий модуль 3. Філософія як теорія пізнання і методологія

1. Основні проблеми теорії пізнання. Скептицизм і агностицизм. Емпіризм і раціоналізм. Знання, віра і розуміння.

2. Поняття істини і її критерію. Концепції істини.

3. Форми розвитку знання. Факт. Закон. Проблема. Гіпотеза. Теорія.

4. Основні розумові процедури і методи розуміння і наукового пізнання. Абстрагування й ідеалізація. Індукція та дедукція. Аналогія і моделювання. Системний метод.

Основна література:

1. Філософія. Конспект лекцій. – Одеса: Наука і техніка, 2005. – С. 111-129.

2. Мир философии. Книга для чтения. Ч. І. Розділ IV. – М.: ИПЛ, 1991.

3. Хрестоматия по философии. Учебное пособие / Изд. 2-е. – Раздел II – М.: Проспект, 2003.

4.Спиркин А.Г. Философия: Учебник для студентов вузов. –Гл. 12 -. М.: Гардарика, 2000.

5.Філософія: Підручник для вищої школи. –Гл.3– Харків, 2004.

6.Цофнас А.Ю. Философский минимум бакалавра. – Тема 3. - Одеса: Наука і техніка, 2007.

Додаткова література:

Микешина Л.А. Философия познания. Полемические главы. – М.: Прогресс-Традиция, 2002.

Попович М. В. Раціональність і виміри людського буття. – К.: Сфера, 1997.

Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы.– Ч. I, гл. 1, 6; Ч.II; Ч.III, гл. 1, 2, 3, 6, 7; Ч.IV, гл. 1,2; Ч.V, гл.1, 7; Ч. VI.- К.: “Ника-Центр”, “Вист-Центр”, 1997.

Современная философия науки: знание, рациональность, ценности в трудах мыслителей Запада: Хрестоматия.– 2-е изд.– М.: Логос, 1996.

Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания. –Одеса: Астропринт, 1999.

Цофнас А.Ю. Гносеология – К.: Алерта, 2005.

Мета заняття: проаналізувати основні проблеми гносеології та обговорити методи наукового пізнання.

У цій темі зверніть особливу увагу на те, як формулюється проблема пізнання світу і які були дві основні відповіді (і відповідно два основних напрямку в філософії) на питання „чи може людина пізнати світ?” Коли будете розповідати про суб’єкт і об’єкт пізнання зверніть увагу на їхню єдність. З’ясуйте, що таке раціоналізм, емпіризм, сенсуалізм, якщо зв’язати їх з суб’єктом і об’єктом пізнання. Коли будете розповідати про знання, не забудьте вказати його відмінності від віри і розуміння, особливості наукового знання. Було б добре, якби Ви зазначили, яке саме знання використовується у Вашій спеціальності.

Коли будете описувати об’єктивність, абсолютність та відносність істини, вкажіть у рамках яких філософських концепцій має значення їхня єдність. Не ігноруйте приклади, які будуть свідчити про Ваше розуміння матеріалу. Бажано, щоб Ви описали різни концепції істини. Відносно критеріїв істини не треба думати, що лише один з них є вірним або найкращим, тому не зосереджуйтесь лише на одному.

Майте на увазі, що існує кілька класифікацій теоретичних методів: з точки зору побудови теорії, з точки зору мети дослідження або бажаного результату і т.д. Нерідко розрізняють методи і процедури мислення. Іноді методи співвідносять насамперед з дисциплінами, де вони застосовуються. Наприклад, аксіоматичний і конструктивістський – у логіко-математичних науках, гіпотетико-дедуктивний – у природознавстві, прагматичний – у технічних та гуманітарних науках. Було б дуже добре, якби Ви зуміли обґрунтувати, які методи насамперед застосовуються у Вашій спеціальності.

Майте на увазі, що емпіричні методи у науковій практиці не існують ізольовано один від одного і від теоретичних методів, тобто вони теоретично „навантажені”. Це лише здається, що вони зовсім самостійні тому, що можливий їхній окремий опис. Взагалі, не звужуйте характеристику методів і їхню роль. Зверніть, наприклад, увагу на те, що вимір не обов’язково потребує інструментів і що вибір еталону виміру обов’язково залежить від змісту відповідної теорії. Врахуйте також, що іноді метод моделювання відносять як до теоретичних, так і до емпіричних методів. Коли будете описувати експеримент, не забудьте вказати його види і обов’язково зв’язок з іншими методами.

Основні поняття теми: гносеологія, скептицизм, раціоналізм, емпіризм, суб’єкт, об’єкт, знання, віра, розуміння, істина, догматизм, інтуїція, формалізація, аксіоматичний метод, гіпотетико-дедуктивний метод, системний метод, абстрагування, ідеалізація, індукція, дедукція, аналіз, синтез, моделювання, гіпотеза, верифікація, фальсифікація, теорія, проблема, факт, пояснення, закон, експеримент, вимір, спостереження.

Контрольні питання.

1.Що таке скептицизм та агностицизм?

2.Назвіть основні форми раціонального і чуттєвого пізнання.

3.Як наука і філософія трактують нетрадиційні форми пізнання?

4.Назвіть основні концепції істини.

5.Назвіть основні форми організації і розвитку знання.

6.Які Ви знаєте емпіричні методи пізнання?

7.Назвіть основні теоретичні методи.

8.В чому полягають особливості теорії, гіпотези, закону, факту, проблеми?