Зміст і методика проведення узагальнюючих уроків з природознавства

Уроки узагальнення проводяться після вивчення основних розділів програми. На уроках цього типу закріплюються знання про об’єкти, явища або процеси, узагальнюються окремі факти і формуються відповідні поняття, розкриваються причино-наслідкові зв’язки.

Головна дидактична мета - узагальнення та систематизація вивченого матеріалу, визначення в ньому основних понять, закономірностей, сфер застосування етапів процесу пізнання.

Структура уроку:

1) Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку.

2) Повторення і узагальнення: на цьому етапі найбільш ефективною може бути бесіда з демонструванням наочних посібників, натуральних об’єктів, узагальнюючих кінофільмів, діафільмів, діапозитивів.

3) Узагальнення і систематизація: здійснюється ця робота найчастіше узагальнюючою бесідою; одним із найважливіших засобів узагальнення і систематизації є самостійна робота учнів з підручником за попередньо визначеними завданнями учителя, застосування порівняння та ін..

4) Підсумок уроку і завдання додому.
2.Моделювання на уроках природознавства. Комплексне використання різних видів наочних посібників.

Моделювання — це метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю). Прививченні природознавства в початкових класах застосовують і моделювання. Можна икористати для виготовлення моделей вологий пісок, глину, пластилін, картон. Моделі дають змогу створити об*ємне і просторове уявлення предметів або явищ. Застосовують моделювання як при повторенні вивченого раніше, так і при вивченні нового. Пояснення нового матеріалу може супроводжуватись ліпленням того предмета, про який розповідає. Наприклад, пояснюючи тему «Рівнини», вчитель з вологого піску виготовляє модель поверхні Землі, де можна показати горб та його схили, рівнину, низину. Закріплюючи знання, вчитель може запропонувати учням виготовити ту чи іншу модель самостійно в класі або вдома. Це дає змогу перевірити знання учнів, їхні уявлення про той або інший об*єкт. Іноді при моделюванні діти виготовляють з паперу або картону кольорові фігури дерев, будівель, або тварин, що робить модель виразнішою, привабливішою. Така робота заохочує дітей до творчості, виробляє художні смаки. Наочні посібники у навчальному процесі використовуються дуже давно. У 17 столітті принцип наочності обґрунтував Ян АмосКоменський у своїй праці «Велика дидактика». Велику увагу навчальним посібникам приділив Дістервег.Великий педагог К.Д. Ушинський розвинув теорію наочності і дав характеристику її значення: «Учіть дитину п*яти новим словам і она довго і марно буде мучитися над ними, а зв*яжіть 20 таких слів з картинками і вона засвоїть їх з лету». Над теорією наочності працювали відомі педагоги і методисти: Герд, Ягодовський, Скаткін, пізніше Горощенко, Нарочна, Байбара. Дидактичні вимоги до засобів наочності: Поєднуються зі словом(показ – слова); Зміст засобу наочності повинен відповідати освітнім, розвивальним, виховним цілям; Демонструвати засіб наочності потрібно в певний час, а не раніше. Образотворчі засоби наочності повинні бути яскраві, певних розмірів, проглядатися з останньої парти. Класифікація засобів наочності(за Байбарою). 1.Засоби для безпосереднього чуттєвого пізнання. Натуральні об*єкти живої природи(живі об’єкти, фіксовані), 2. Засоби для опосередкованого чуттєвого пізнання: Образотворчі(плоскі, обємні), Аудіовізуальні(динамічні, статичні), моделі(матеріальні, детальні) Натуральні засоби наочності бувають: живі(рослини, дерева) і фіксовані(колекції плодів і насіння, гербарні зразки). Живі об*єкти природи демонструє сам вчитель і проводить з ними певну роботу використовуючи прийоми: РРП(прийом різностороннього розгляду), порівняння, співставлення, протиставлення, виділення головного, доказовість.Фіксованих нат. Наочних посібників набагато більше(добре зберігаються) їх вчитель використовує як роздатковий матеріал на всіх етапах уроку як демонстраційний матеріал, при виконанні практичних, сам. Робіт, у позаурочній та позакласній роботі, перед використанням їх вчитель проводить інструктаж чи пояснення, роботу за пам*яткою. Образотворчі засоби наочності: об*ємні(муляжі), плоскі(настінні картини, таблиці, фотографії). Муляжі з паралону і пластмаси. Робота за настінною картиною проводиться від загального до конкретного, найчастіше через бесіду або вчитель використовує картину для підсилення розповіді. Для кожного класу з природознавства є набір таблиць до яких є методичні рекомендації для їх пояснення. Для шкіл видається базовий перелік засобів навчання та обладнання з усіх предметів. І картини і таблиці варто використовувати як під час засвоєння так і під час закріплення і перевірки. Фотографії, малюнки, листівки, робота з роздатковим матеріалом або з демонстраційним матеріалом проноситься між партами. Під час вивчення природознавства реалізується принцип сезонності та краєзнавчий, які вимагають поповнення матеріальної бази.Саморобні наочні посібники виготовляють: учитель, учитель-учні, учні-батьки – поурочний календар погоди, гербарії рослин, колекції плодів і насіння, грунтів, корисних копалин, вологі препарати(консервовані плоди, овочі), тематичні папки,буклети, карта. Вони сприяють гарному закріпленню навчального матерілу, виробляють інтерес до вивчення природознавства, активізовують увагу учнів.